Рішення № 19665831, 29.11.2011, Приморський районний суд м. Одеси

29.11.2011 Справа №2-3126/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р. Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Нікітіної С.Й.

при секретарі - Віноградовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Комунальної установи «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»з позовом про поновлення на роботі, стягнення з відповідача на її користь середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та судових витрат.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що вона працювала в Комунальній установі «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»на посаді головного бухгалтера. 15 червня 2010 року наказом №42-к позивачку було звільнено з роботи на підставі вимог ч.1 ст.41 та ст. 43-1 КЗпП України.

Позивачка зі своїм звільненням не згодна, так як по-перше ч.1 ст.41 КЗпП України передбачає одну підставу для звільнення працівника - одноразове грубе порушення трудових обовязків, а в наказі №42-к від 15.06.2010 р. про звільнення позивачки вказано дві підстави для звільнення. В першій частині вказано, що позивачка не перерахувала кошти для організації гарячого харчування, про що був складений акт від 15.06.2010 р. Друга частина наказу вказує на систематичні порушення трудових обовязків, що не може кваліфікуватися як одноразове порушення.

По друге, позивачка не розуміє, що означає формулювання в наказі «організація гарячого харчування». Позивачка, за її словами, не створювала ніяких перешкод у виконанні трудових обовязків робітниками столової , яка є у відповідача: заробітна плата їм виплачувалась в строк та відповідно до штатного розкладу. В травні та червні 2010 року прийоми їжі у відповідача не були відмінені на підставі не постачання продуктів.

По третє, позивачка зазначає, що в акті від 15.06.2011 р. вказано, що вона не уклала договори з постачальниками товарів. А відповідно до п.п. 5.4.6. статуту відповідача, укладає договори директор. Таким чином позивачка вважає, що її було звільнено з надуманих підстав та незаконно. У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала та просила суд поновити її на посаді головного бухгалтера Комунальної установи «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»та стягнути з відповідача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу та судові витрати.

Ці вимоги підтримані в судовому засіданні позивачем та її представником по довіреності ОСОБА_2

Представники відповідача по довіреності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали та пояснили суду, що позивачка працювала у відповідача близько шести років. Наказом від 15 червня 2010 року №42-К, відповідачем було звільнено Позивачку із займаної посади «за одноразове грубе порушення трудових обовязків (не перерахування коштів для організації гарячого харчування підопічним) що призвело до погіршення харчування»на підставі п.1. ст.41 КЗпП України. Таке формулювання зазначено також у трудовій книжці. Пункт 2 Наказу, в якому сказано про порушення бухгалтерської дисципліни позивачем було зазначено для відома, але не було підставою для звільнення позивача. Крім того директор відповідача в судовому засіданні повідомила, що з метою приведення наказу №42-к від 15.06.2010 р. у відповідність до вимог діючого законодавства, наказом №60 від 20 вересня 2011 р. п.2 наказу №42-к від 15.06.2010 р. виключено. Копії наказу №60 від 20 вересня 2011 р. про внесення змін до наказу №42-к від 15.06.2010 р. надіслано на адресу позивачки листом з повідомленням про вручення та надано до матеріалів справи.

Щодо причини звільнення позивачки, представники відповідача пояснили, що відповідач державна установа, метою створення якої є забезпечення належних умов соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги самотнім громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують стороннього догляду і допомоги (п.2.1. статуту відповідача). Під опікою відповідача знаходилось на час звільнення позивача близько 39 осіб похилого віку, багатьом з яких було понад 80 років, та які мали відповідний цьому віку стан здоровя. Саме для цих людей відповідач має забезпечити належні життєві умови, відповідно віку та стану здоровя харчування, медичне обслуговування.

Постачання продуктів харчування до відповідача здійснюється Приватним підприємством «Дофін»(65011, м. Одеса, вул. Базарна, 71, код 32165495). Відповідно до узгодженої із ПП «Дофін»процедури, постачання продуктів харчування здійснюється на підставі договорів постачання, що укладаються щомісячно на підставі визначеної кількості необхідних товарів. Слід також зауважити, що укладаються два види договорів, яки зокрема відрізняються видами фондів та рахунків, з яких здійснюються перерахування коштів постачальнику: з бюджетного та спеціального. Це повязано з наявністю різних категорій підопічних у відповідача.

Процедура та порядок укладення договорів з ПП «Дофін»добре відома позивачу, такі договори укладались протягом 2010 року, та знаходились під контролем позивача як головного бухгалтера установи. У травні 2010 року відповідачем також було укладено договори №15-ПБ від 06 травня 2010 року та №15-П від 06 травня 2010 року на постачання продуктів харчування. Так як відповідач є бюджетною установою, порядок його діяльності, у тому числі порядок взаєморозрахунків з контрагентами, чітко регламентовано діючим законодавством та пильно контролюється з боку державних органів, у тому числі, Держказначейством України. Наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 N 136, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 серпня 2004 р. за N 1068/9667 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України», передбачена процедура реєстрації прийнятих на себе бюджетною установою (якою є відповідач) обовязків в органах Державного казначейства. Зокрема пунктами п.п. 2.2, 2.4 Порядку передбачено, що розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання. Після перевірки підтвердних документів один примірник Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів і є підставою для виконання зобовязання, другі примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Державного казначейства України (п.2.8. Порядку). Тобто, протягом 7 днів з моменту укладення договору з ПП «Дофін», позивач - головний бухгалтер ОСОБА_1 повинна була виконати зазначену вище процедуру реєстрації договору в Управлінні Держказначейства у м. Одесі. Без додержання цієї процедури ані виконувати обовязки за договором ані провести в подальшому розрахунки за укладеним договором відповідач не може та не має права.

Як зазначалось раніше, згідно п.2.6., 2.7. посадової інструкції головного бухгалтера відповідача (стор. 48 матеріалів справи), забезпечення ведення касових операцій та розрахункової дисципліни, перерахування в Держказначейство всіх необхідних платежів є обовязком головного бухгалтера установи, тобто позивача. Ствердження позивачки, що вона не була ознайомлена з посадовою інструкцією та не знала своїх посадових обовязків судом до уваги не приймається, так як протягом шести років позивачка працювала на посаді головного бухгалтера у Комунальній установі «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку», здійснювала протягом цього строку всі функціональні обовязки головного бухгалтера в установі, передбачені діючим законодавством, у тому числі функції по взаємовідносинам з органами Держказначейства.

З невідомих причин позивачем укладений договір постачання №15-П від 06.05.2010 р. зареєстровано у органі Держказначейства не було, по ньому не могли постачатись продукти харчування та відповідно відповідачем не дано доручення органу Держказначейству на проведення розрахунків з постачальником (про що складено Акт від 15.06.2010 р.). Таким чином не забезпечення реєстрації договору №15-П від 06.05.2010 р. у Держказначействі згідно вимог діючого законодавства та неперерахування відповідно грошових коштів за продукти харчування є грубим порушенням трудових обовязків позивача та стало підставою для її звільнення за п.1. ст. 41 КЗпП України. Далі представник позивача зауважив, що наслідками грубого порушення позивачем трудових обовязків, стало те, що підопічні Відповідача самотні літні люди, які в наслідок недопоставки продуктів по означеному вище договору, станом на 14 червня 2010 року залишились практично без харчів, про що свідчить акт від 14.06.2010 р. Діяльність Відповідача в цілому та подальша співпраця з постачальником ПП «Дофін»стала під загрозу. У звязку з відсутністю оплати за продукти харчування за травень, договори на червень 2010 року також не були своєчасно укладені. Протягом декількох тижнів всі сили робітників Відповідача були спрямовані у прямому смислі слова на пошук продуктів харчування для підопічних.

Далі представники відповідача зауважили, що після звільнення позивачки, на підставі її скарги Територіальною державною інспекцією праці у Одеській області Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України було проведено перевірку додержання відповідачем законодавства про працю. Згідно Акту перевірки від 19.07.2010 року, порушень діючого законодавства при звільненні позивачки щодо підстав та порядку звільнення не виявлено (копія акту є у матеріалах справи). Також в матеріалах справи є відповідь на запит позивачки від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо законності її звільнення, яка також свідчить, що «не встановлено порушень діючого законодавства при звільненні»позивачки відповідачем. Таким чином звільнення позивача ОСОБА_1 наказом від 15 червня 2010 року №42-К відповідачем було здійснено з суворим додержанням діючого законодавства, мало необхідне обґрунтування. В свою чергу вимоги позивача, викладені у позовній заяві від 30 вересня 2010 р. є безпідставними та не ґрунтуються на доказах.

Вислухавши пояснення позивача, ї представника та представників відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала у Комунальній установі «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»(відповідач) на посаді головного бухгалтера з 22.07.2004 р. згідно наказу №45 від 22.07.2004 р.

15 червня 2010 року за наказом №42 к від 15.06.2010 р, зі змінами внесеними наказом №60 від 20 вересня 2011 р., ОСОБА_1 була звільнена з роботи «за одноразове грубе порушення трудових обовязків (не перерахування коштів для організації гарячого харчування підопічним) що призвело до погіршення харчування»на підставі п.1. ст.41 КЗпП України та ст. 43-1 КЗпП України. Трудова книжка на копія наказу про звільнення позивачці видані на руки. На момент розгляду справи належні до виплати суми при звільненні позивачці сплачені у повному обсязі, проти чого не заперечує сама позивачка.

Підставою звільнення позивачки був акт від 15 червня 2010 року складений комісією відповідача у складі провідного бухгалтера ОСОБА_6, виконуючої обовязки сестри по дієтичному харчуванню ОСОБА_7, оператора компютерного набору ОСОБА_8 про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 на вимогу директора пансіонату ОСОБА_4 відмовилась дати будь-які пояснення щодо встановлених фактів відсутності на кухні пансіонату продуктів харчування, не перерахування нею грошових коштів на продукти харчування до органів Державного казначейства за травень місяць 2010 року, не укладення договорів з поставщиками товарів, у звязку з чим виникли порушення виконання умов договорів. Факт відсутності продуктів харчування на кухні відповідача підтверджено актом від 14.06.2010 р. про залишки продуктів харчування на кухні відповідача, складеним комісією у складі повара ОСОБА_9, оператора ОСОБА_8, сестри по дієтичному харчуванню ОСОБА_7 та затвердженого директором відповідача.

Ствердження позивачки про те, що вона не створювала ніяких перешкод у виконанні трудових обовязків робітниками столової, яка є у відповідача та в травні та червні 2010 року прийоми їжі у відповідача не були відмінені на підставі не постачання продуктів не є аргументованими у звязку з наступним.

Відповідач - Комунальна установа «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»- державна установа, метою створення якої є забезпечення належних умов соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги самотнім громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують стороннього догляду і допомоги (п.2.1. статуту відповідача). Під опікою відповідача знаходилось на час звільнення позивача близько 39 осіб похилого віку, багатьом з яких було понад 80 років.

Постачання продуктів харчування до відповідача здійснюється Приватним підприємством «Дофін»(65011, м. Одеса, вул. Базарна, 71, код 32165495). Відповідно до узгодженої із ПП «Дофін»процедури, постачання продуктів харчування здійснюється на підставі договорів постачання, що укладаються щомісячно на підставі визначеної кількості необхідних товарів. Такі договори з ПП «Дофін» укладались протягом 2010 року, та знаходились під контролем позивача як головного бухгалтера установи. У травні 2010 року відповідачем також було укладено договори №15-ПБ від 06 травня 2010 року та №15-П від 06 травня 2010 року на постачання продуктів харчування.

Порядок обліку, виконання зобовязань бюджетних установ, якою є відповідач, порядок взаєморозрахунків з контрагентами встановлено наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 N 136, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 серпня 2004 р. за N 1068/9667 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України», згідно з яким передбачена процедура реєстрації прийнятих на себе бюджетною установою (якою є Відповідач) обовязків в органах Державного казначейства. Зокрема пунктами п.п. 2.2, 2.4 Порядку передбачено, що розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання. Після перевірки підтвердних документів один примірник Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів і є підставою для виконання зобовязання, другі примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Державного казначейства України (п.2.8. Порядку). Ствердження позивачки про те, що реєстрація зобовязань відповідача в органах Держказначейства не входило до її посадових обовязків спростовується предявленими відповідачем для огляду журналами реєстрації зобовязань відповідача за 2010 рік та журналами реєстрації фінансових зобовязань відповідача за 2010 рік, з яких вибачається що протягом 2010 року всі реєстри зобовязань (фінансових зобовязань) відповідача, що надавались до Управління Державного казначейства у м. Одесі, складались, підписувались безпосередньо відповідачем ОСОБА_1, цей факт позивачкою не спростовується. Обовязок по складанню та наданню до органів Держказначейства реєстрів зобовязань (фінансових зобовязань) бюджетної установи саме головним бухгалтером установи встановлено наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 N 136, яким затверджено форми реєстрів. Ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.99 р., п.7. визначає, що Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, повязаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства».

Позивачем укладений договір постачання №15-П від 06.05.2010 р. зареєстровано у встановленому порядку в Управлінні Державного казначейства у м. Одесі не було, по ньому не могли постачатись продукти харчування та відповідно Відповідачем не дано доручення органу Держказначейства на проведення розрахунків з постачальником (про що саме і складено Акт від 15.06.2010 р. ).

Наслідками грубого порушення ОСОБА_1 своїх трудових обовязків стала відсутність в Комунальній установі «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»продуктів харчування, що призвело до неможливості забезпечити повноцінне харчування для мешканців пансіонату, підставило під загрозу здоровя та життя підопічних та дестабілізувало роботу відповідача в цілому та спричинило неможливість виконувати статутні завдання відповідачем.

Пунктом 27 Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 р. (зі змінами та доповненнями) «Про практику розгляду трудових спорів», у випадку звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, суд вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Аналіз матеріалів справи доводить, що немає ніяких обставин, які б могли виправдати порушення позивачкою своїх трудових обовязків. Більш того, позивачка протягом своєї трудової діяльності допускала і раніше порушення трудової та фінансової дисципліни, про що свідчать протоколи засідань профспілкового комітету Комунальної установи «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»№4 від 02.02.2010 р. та №5 від 06.04.2010 р., наказ №6 від 03.02.2009 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на головного бухгалтера ОСОБА_1, Лист начальника КРУ Одеської області «Про усунення порушень виявлених ревізією».

На підставі п. 1 ст. 41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.

Ст. 431 КЗпП дозволяє розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) випадках звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників.

В матеріалах справи знаходиться Акт перевірки відповідача від 19.07.2010 року Територіальною державною інспекцією праці у Одеській області Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України, згідно якого порушень діючого законодавства при звільненні Позивачки щодо підстав та порядку звільнення не виявлено. Також в матеріалах справи є відповідь на запит позивачки від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо законності її звільнення, яка також свідчить, що «не встановлено порушень діючого законодавства при звільненні»Позивачки Відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, п.1. ст.41, ст. 43-1 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунальної установи «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»про поновлення на роботі на посаді головного бухгалтера Комунальної установи «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»з 15.06.2010 року; про стягнення з Комунальної установи «Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку»на користь ОСОБА_1 середньомісячної зарплати за час вимушеного прогулу та судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк, з дня виготовлення його вмотивованої частини.

Суддя: