Постанова № 196261, 09.10.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.10.06 Справа № 9/711пн-ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»м. Сєвєродонецьк Луганської області

до 1. Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області

2. Відділу державного казначейства у м. Сєвєродонецьку

про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ

в присутності представників:

від позивача –Масловський О.В. - юрисконсульт, дов. № 23-юр від 14.09.06, Дем'ян І.М. - заст. гол. бухг., дов. № 23-юр від 14.09.06; Мацегора В.В. - нач. юр. відділу, дов. № 23-юр від 06.02.06,

від 1-го відповідача –Шаповалов С.Г. - нач. юр. відділу, дов. № 22452/10-028 від 29.12.05, Крівченко М.В. - заст. нач. відділу представниц. у судах ДПА в Луган. обл., дов. № 16617/10-028 від 25.09.06.

від 2-го відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

· зобов’язання ДПІ у м. Сєвєродонецьку надати ВДК у м. Сєвєродонецьку висновок про бюджетне відшкодування суми ПДВ у розмірі 18 314 473,60 грн. за травень 2006 року,

· стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 18 314 473,60 грн. за травень 2006 року.

Заявою від 25.09.06р. № 23-юр/9/711пн-ад позивач уточнив позовні вимоги в частині уточнення бюджетного рахунку, з якого відшкодовуються суми ПДВ.

1-й відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що за операціями позивача за травень 2006 року ним не завершені дії по зустрічним перевіркам контрагентів позивача з питання підтвердження ними сплати ПДВ до Державного бюджету України.

2-й відповідач, ВДК у м. Сєвєродонецьку, відзивом на позовну заяву від 13.09.06р. № 432 у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на відсутність його вини, та просить розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі –Закон про ПДВ) позивач подав до 1-го відповідача, ДПІ у м. Сєвєродонецьку, податкову декларацію з ПДВ за травень 2006 року із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2006 року на суму 39 629 000,0 грн. та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно з якими сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача складає 39 629 000,0 грн.

З 10.07.06р. по 02.08.06р. податкова служба здійснила позапланову виїзну перевірку позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2006 року, результати якої оформлені довідкою № 1151/23-33270581 від 02.08.06р. У зазначеній довідці податковим органом зроблено висновок про відсутність порушень податкового законодавства та правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.

За листом позивача від 27.06.06р. податковий орган листом від 13.07.06р. підтвердив погашення податкових векселів, які були видані банком та видані в липні 2006 року у сплату ПДВ при імпорті товарів на митну територію України на загальну суму 526 218,67 грн.

Таким чином сума бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2006 року зменшилася на суму погашених векселів до 39 102 781,33 грн.

20 липня 2006 року було частково відшкодовано суму ПДВ за травень 2006 року шляхом перерахування грошових коштів на суму 18 521 986,32 грн.

Таким чином сума бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2006 року зменшилася на суму перерахованих грошових коштів до 20 580 795,01 грн.

У липні 2006 року в особовому рахунку позивача в рахунок суми бюджетного відшкодування за травень 2006 року було проведено погашення податкового векселя № 643045687579 від 11.05.06р. на суму 11 212,28 грн., зменшивши таким чином суму бюджетного відшкодування до 20 569 582,73 грн.

За листом позивача від 28.07.06р. податковий орган листом від 02.08.06р. підтвердив погашення податкових векселів, які були видані банком та видані в липні 2006 року у сплату ПДВ при імпорті товарів на митну територію України на загальну суму 950 551,31 грн.

Таким чином сума бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2006 року зменшилася на суму погашених векселів до 19 619 031,42 грн.

За листом позивача від 30.08.06р. податковий орган листом від 01.09.06р. підтвердив погашення податкових векселів, які були видані банком та видані у серпні 2006 року у сплату ПДВ при імпорті товарів на митну територію України на загальну суму 1 304 557,82 грн.

Таким чином сума бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2006 року зменшилася на суму погашених векселів до 18 314 473,60 грн.

Посилаючись на норми Закону про ПДВ та Порядку відшкодування податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.97р. № 209/72 (в редакції наказу ДПА України, Державного казначейства України від 21.05.01р. № 200/86) позивач стверджує, що через порушення податкового законодавства податковою службою станом на 01.09.06р. ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»не отримало бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2006 року на суму 18 314 473,60 грн.

Оцінивши доводи позивача та відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Довідкою ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 02.08.06р. № 1151/23-33270581 про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за травень 2006 року підтверджена правомірність заявленої до відшкодування суми ПДВ за травень 2006 року в розмірі 39629000 грн.

Позивачу за період з червня по серпень 2006 року частково було відшкодовано ПДВ на загальну суму 21314526,4 грн., чим фактично було визнано правомірність заявленої до відшкодування суми ПДВ, залишок невідшкодованого ПДВ на час розгляду справи складає 18 314 473,60 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону про ПДВ: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття «бюджетне відшкодування»та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Виходячи із системного аналізу положень цієї норми та пп. 7.4.1 п. 7.4; п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ вимога щодо наявності надмірної сплати ПДВ стосується того платника податку, яким сума ПДВ заявлена до відшкодування. Закон про ПДВ не пов’язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставинами підтвердження його контрагентами факту сплати ПДВ до бюджету. Сплачений покупцем в ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов’язаннях останнього.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Чинне законодавство України, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов’язок покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо цей податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума ПДВ, яка включена до ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця товару і саме продавець товару зобов’язаний сплатити цей податок до бюджету.

Зауваження податкового органу про не завершення зустрічних перевірок контрагентів позивача судом не приймається з цих та наступних підстав.

Згідно з п. 4.3 наказу ДПА України від 18.08.05р. № 350 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, (далі –Наказ) протягом двох робочих днів за днем надання платником ПДВ копій відповідних документів підрозділом контрольно-перевірочної роботи складається перелік основних постачальників платника ПДВ у кожному окремому періоді, по яких до органів державної податкової служби за місцем їх реєстрації засобами електронного зв'язку направляється запит про надання загальних відомостей щодо таких підприємств.

Відповідно до п. 4.5. Наказу у разі надходження інформації, за результатами аналізу якої виникає сумнів відносно дієздатності та правоздатності суб'єкта господарювання - постачальника платника ПДВ, а також законності здійснених ними фінансово-господарських операцій, підрозділ контрольно-перевірочної роботи може організувати проведення зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання.

Обов'язкові зустрічні перевірки по ланцюгу постачання проводяться по тих постачальниках платника ПДВ, у яких сума зобов'язань по ПДВ у податковому періоді по операціях з даним платником ПДВ становить 30 і більше відсотків від загальної суми

податкових зобов'язань в цьому періоді.

Суд не приймає посилання 1-го відповідача на вказаний наказ ДПА України, оскільки він не зареєстрований у Міністерстві юстиції України відповідно до чинного законодавства та не може бути взятий судом до уваги.

Відповідно до пп. 7.7.5 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі –Порядок 200) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів.

Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590, встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнення податків, зборів та обов’язкових платежів та інші.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв’язку з чим ВДК у м. Сєвєродонецьку правомірно залучено в якості ІІ відповідача.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання 1-го відповідача надати 2-му відповідачу висновок про бюджетне відшкодування суми ПДВ.

Згідно з пп. 3.1 п.3 Наказу ДПА України Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість від 27.04.04р. № 82/245 (далі –Наказ 82), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.04р. за № 645/9244, у разі надходження до органів Державного казначейства України оригіналу виконавчого документа (наказу суду),який свідчить про набрання рішенням законної сили, його копія не пізніше наступного робочого дня після його одержання передається до податкового органу для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування та формування довідки щодо залишку невідшкодованого податку за звітний період за формою, установленою додатком 3.

Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Наказу 82 податковий орган протягом п'яти робочих днів після одержання копії виконавчого документа (наказу суду) направляє органу Державного казначейства України довідку щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період.

У разі ненадходження до органу Державного казначейства України протягом п'яти днів довідки щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків, указаний у виконавчому документі (наказі суду).

З огляду на наведене, вимога позивача про зобов’язання 1-го відповідача надати 2-му відповідачу висновок про бюджетне відшкодування суми ПДВ за травень 2006 року не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про покладення судових витрат на відповідачів, то ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки покладення судових витрат на відповідачів, суб’єктів владних повноважень, не передбачено Кодексом адміністративного законодавства України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України, рахунок 31114030600080 в УДК в Луганській області, МФО 804013, суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 18 314 473,60 грн. за травень 2006 року на користь ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, код ЄДРПОУ 33270581, рахунок 26004043360401 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005.

4. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк –Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 на користь ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», 93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, код ЄДРПОУ 33270581, рахунок 26004043360401 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, судові витрати у розмірі 25500 грн. 00 коп.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 12.10.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Г.Ворожцов