Рішення № 196248, 03.10.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" жовтня 2006 р. Справа № 296/2-2006

за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа»,

м. Васильків

до Загальноосвітньої школи I-III ступенів №4 м. Василькова

про стягнення 32 695,04 грн.

Суддя Шевчук С. Р.

Представники:

від позивача Кашуба Л.Г.

від відповідачів Нікіфорова Т.М.

Суть спору:

Комунальне підприємство «Васильківтепломережа»звернулось до господарського суду з позовом до Загальноосвітньої школи I-III ступенів №4 м. Василькова про стягнення 21 749,27 грн. заборгованості за теплову енергію, 2 069,66 грн. пені, 7 100,52 грн. інфляційних, 1 775,59 грн. –3% річних, а всього 32 695,04 грн.

Відповідач позов визнає частково в сумі основного боргу, в стягненні інфляційних та 3 % річних просить відмовити та зменшити пеню до 200 грн.

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, яке судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд-

Розгляд встановив:

Відповідно до частини 1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків сторін у справі є укладений між ними 1 жовтня 2002 року договір № 4/1 на споживання теплової енергії, згідно якого позивач зобов’язався забезпечити, а відповідач прийняти та оплатити теплову енергію.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання по договору щодо поставки теплової енергії в січні-квітні та жовтні-грудні 2003 року виконав повністю, поставивши відповідачу теплову енергію в обсязі 361,04 Гкал. на загальну суму 31 525,25грн. Однак відповідач свої зобов’язання по сплаті виконав частково, сплативши позивачу лише 9 775,98 грн.

На час розгляду справи, залишок боргу за несплачену теплову енергію становить 21 749,27 грн.

Відповідач в судовому засіданні борг визнав повністю, доказів по сплаті боргу не подав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, вимога позивача в частині стягнення основного боргу є правомірною.

Відповідно до п. 4.3 споживач у разі несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, як це передбачено законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

В зв’язку з несвоєчасною оплатою рахунків позивачем нарахована відповідачу пеня за 183 дні прострочки в сумі 2 069,66 грн.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, майновий та фінансовий стан відповідача, а також те, що останній є бюджетною установою, яка не займається підприємницькою діяльністю і недостатньо та несвоєчасно фінансується місцевим бюджетом, господарський суд вважає за необхідне на підставі п.3 ст. 83 ГПК України та ч. 1 ст. 233 ГК України зменшити розмір пені та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 200 грн.

Посилання відповідача про те, що збитки, завдані інфляційними процесами та 3 річних не підлягають задоволенню, оскільки не встановлені договором на спожиття теплової енергії від 01.10.2002 р. №4/1, судом відхиляються. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, таким чином, розмір 3 річних підлягає розрахунку за три роки до дня подання позову, тобто з 05.09.2003 р. по 05.09.2006 р. Таким чином вимога про сплату 3 річних підлягає задоволенню частково в сумі 1 654,66 грн.

Оскільки до вимог про стягнення збитків, завданих інфляційними процесами, також застосовується загальний термін позовної давності, таким чином збитки, завдані інфляційними процесами, підлягають розрахунку також за три роки до дня подання позову, тобто з 05.09.2003 р. по 05.09.2006 р. Таким чином, вимога про стягнення збитків, завданих інфляційними процесами, підлягає задоволенню частково в сумі 6 976,49 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково. На відповідача згідно ст. 49 ГПК України покладається державне мито пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 305,80 грн. та згідно ст. 44 ГПК України на відповідача покладаються витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44,49, 82-84 ГПК України, суд -

вирішив

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Загальноосвітньої школи I-III ступенів №4 м. Василькова (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Тракторна, 53, код ЄДРПОУ 24221556) на користь Комунального підприємства «Васильківтепломережа»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. 1 Травня,18, код ЄДРПОУ 31916457) 21 749 (двадцять одна тисяча сімсот сорок дев’ять) грн. 27 коп. боргу, 200 (двісті) грн. пені, 6 976 (шість тисяч дев’ятсот сімдесят шість) грн. 49 коп. інфляційних, 3 % річних в сумі 1 654 (одна тисяча шістсот п’ятдесят чотири) грн. 66 коп. , 305 (триста п’ять) грн. 80 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті відмовити.

Суддя Шевчук С.Р.