Рішення № 19621594, 23.11.2011, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 2-844/11

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2011 року                                                                                 місто Вінниця

Вінницький районний суду Вінницької області

в складі : головуючого судді : Ганкіної І.А.,

при секретарі: Морозовському А.С.

адвокаті: ОСОБА_1

пр-ві позивача : ОСОБА_2

відповідачі : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Л.Д.Люкс»до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат , -

в ст а н о в и в :

          ПП «Л.Д.Люкс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 з 15.03.2010 року по 14.03.2011 року знаходилась у трудових відносинах з даним приватним підприємством та працювала продавцем горілчаного відділу магазину по вул. Фурманова , 1 в м. Вінниці. При прийнятті на роботу з відповідачкою було підписано договір про повну матеріальну відповідальність, а також відповідач була ознайомлена з посадовою інструкцією. 11.03.2011р. в магазині ПП «Л.Д.Люкс»інспекторами ДПІ у Вінницькій області було проведено перевірку з питань дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 року «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Даною перевіркою було виявлено п»ять порушень з боку продавця ОСОБА_3 при веденні книги обліку розрахункових операцій , а саме: Z- звіти, які робляться в кінці робочого дня, не були вчасно зроблені, а робилися на слідуючий день . На день перевірки працювала інша продавець –ОСОБА_4, яка вказала, що вказані чеки було проведено не нею, а ОСОБА_3, в зв»язку з чим остання була викликана на роботу. Однак, по її прибуттю працівників ДПА відповідач не застала, тому пояснення щодо допущених порушень написала вже після перевірки, де вказала дати незроблених Z- звітів, а не дату коли виявили ці порушення. Внаслідок допущення даних порушень з боку ОСОБА_3 , ПП «Л.Д.Люкс»було оштрафовано за фінансові порушення, в наслідок чого підприємству було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1700 грн., яку відповідач в добровільному порядку відшкодувати відмовляється, в зв»язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з позовом про примусове стягнення штрафу.

В подальшому ПП «Л.Д. Люкс» позовні вимоги уточнив та просить стягнути з відповідача 1700 грн. в порядку стягнення матеріальної шкоди.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 дала покази аналогічні позовній заяві , підтримала уточнення до позову в частині стягнення з відповідача заподіяної матеріальної шкоди (замість штрафу) в сумі 1700 грн. та судові витрати. Суду додала, що повинна як директор, разом з бухгалтером контролювати проходження чеків, однак помилку було виявлено лише після перевірки податковою інспекцією. Штраф було накладено на підприємство в сумі 2380 грн., але порахувавши кількість невірно обрахованих чеків у кількості 5 шт., вона розділила суму штрафу та вважає, що відповідач винна підприємству відшкодування шкоди по 340 грн. за 5 чеків, по яким було виявлено порушення процедури за ЗУ від 06.07.1995 року «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Таким чином матеріальна шкода склала 1700 грн. суду також показала, що пояснювальні записки було написано вже після складення акту перевірки податковою інспекцією, а дати написані по датам проведення чеків.

          Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, суду показала, що пояснення її заставила написати директор підприємства вже після проведення перевірки. Суду, показала, що несла матеріальну відповідальність лише за збереження товару та його рух. Чеки не було проведено своєчасно по різним причинам, найчастіше в зв»язку з завантаженістю по роботі, бо працювала до 12-14 годин на день, та не мала часу на належне проведення чеків. Про перевантаженість постійно говорила своєму працедавцю, говорила і про те, що не встигає проводити чеки по звіту, але на її скарги керівник не зважала. В звя»зку з цим просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

          Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу № 10 від 15.03.2010 року ОСОБА_3 була прийнята на роботу , на посаду продавця горілчаного відділу ПП «Л.Д. Люкс»з 15.03.2010 року з окладом згідно штатного розкладу ( а.с. 13 ) .

Цього ж дня 15.03.2010 року зі ОСОБА_3 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та ознайомлено її з посадовою інструкцією ( а.с. 22- 23).

          11.03.2011 року інспекторами Державної Податкової Адміністрації у Вінницькій області було проведено перевірку Приватного підприємства «Л.Д. Люкс» з питань дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 року «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг». В ході проведеної перевірки було виявлено ряд порушень , а саме : «Не забезпечено щоденний друк фіксальних звітних чеків та їх зберігання , зокрема –Z- звіт № 788 за 10.01.2011 рік відсутній; Z- звіт № 614 за 24.05.2010 рік роздруковано 25.05.2010 р. о 08 год. 42 хв., роботу розпочато 24.05.2010 р. о 07 год. 56 хв. ; Z- звіт № 651 за 30.06.2010 р. роздруковано 01.07.2010 р. о 09 год. 01 хв., роботу розпочато 30.06.2010 року о 07 год. 36 хв. ; Z- звіт № 776 за 29.12.2010 р. роздруковано 30.12.2010 р. о 08 год. 02 хв. , роботу розпочато 29.12.2010 р. о 07 год. 56 хв. ; Z- звіт № 828 за 19.02.2011 р. роздруковано 20.02.2011 р. о 08 год. 06 хв. , роботу розпочато 19.02.2011 року о 08 год. 00 хв. , дані порушення були зафіксовані в акті фактичної перевірки від 11.03.2011 року ( а.с. 8-9 ) .

          На підставі акту перевірки № 133/02/32/23/36310360 від 11.03.2011 року в результаті встановлених порушень до ПП «Л.Д.Люкс»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2380 грн., що підлягає сплаті протягом 10 календарних днів , які настають за днем отримання податкового повідомлення –рішення ( а.с. 3).

Суму штрафних ( фінансових) санкцій, визначену в податковому повідомленні –рішенні від 24.03.20011 року ( 2380 грн.) було сплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, відповідно за № 282 від 12.04.2011 року - 400 грн. та № 399 від 20.09.2011 року - 1980 грн. . В загальному сума склала 2380 грн. ( а.с. 39-40) .

Як встановлено з пояснень сторін 5 чеків які не було проведено по звіту та були виявлені при перевірці від 11.03.2011 року інспекторами Державної Податкової Адміністрації у Вінницькій області були виписані під час робочої зміни відповідачки.

Даний факт ОСОБА_3 не заперечила, тому у відповідності до ст..61 ЦПК України дана обставина доадкового доказування не потребує.

          Згідно наказу № 1 від 30.03.2011 року в зв»язку з проведенням вказаної перевірки ОСОБА_3 була звільнена з посади продавця горілчаного відділу за власним бажанням ( а.с. 11).

Причиною звільнення стало саме наслідки перевірки проведеної 11.03.2011 року працівниками Державної Податкової Адміністрації у Вінницькій області.

Визначаючись щодо заявлених вимог суд виходить з того, що згідно зі ст.ст. 10-11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спорів про відшкодування шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, позивач повинен довести факт заподіяння шкоди, вказати, якими та чиїми діями вони заподіяні, а також інші обставини, що мають значення для справи.

Як зазначено стороною позивача, як підставу для стягнення з відповідачки суми в 1700 грн. підприємство визначає доведеність на думку позивача обставини нанесення підприємству матеріальної шкоди відповідно до норм ст. 1166 ЦК України та на підставі норм ЗУ від 06.07.1995 року «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи , а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Однак, як з»ясовано по справі спірні правовідносини безпосередньо регулюються Законом України від 06.07.1995р. «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в наслідок порушення якого і було накладено штрафні санкції на підприємство.

Так, за ст.3 вказаного закону саме на суб»єкта господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або безготівковій формі законодавець покладає обов»язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та застосовувати реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.

За п.7 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», саме на суб»єкта господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або безготівковій формі законодавець покладає обов»язок подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця, а за п.9 ст.3 щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

У разі порушення вимог вищевказаного закону у відповідності до ст.17 даного нормативного акту до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари(послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема за п.1 - проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції та ін.

Таким чином фінансові санкції за порушення вимог вказаного закону покладаються лише на господарюючого суб»єкта, а не на особу якою безпосередньо допущене вказане порушення.

Крім того, оцінюючи подані позивачем докази суд враховує, що договір матеріальної відповідальності підписаний відповідачкою, такого виду відповідальності, як матеріальну відповідальність за фінансові порушення суб»єкта господарювання не включає, посадову інструкцію відповідачка не підписувала, а п.21 інструкції «Вчасно і правильно оформлювати Z- звіти»є дописаним і його наявність на день прийняття на роботу відповідач заперечує.

Сума матеріального збитку в розмірі 1700 грн. є складовою фінансової санкції накладеної на підприємство ПП «Л.Д. Люкс»як на суб»єкта підприємницької діяльності, який несе індивідуальну відповідальність за належне ведення своєї фінансової звітності у відповідності до вимог Закону України від 06.07.1995р. «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому на думку суду не може бути покладений на відповідачку.

          Виходячи з зазначеного, аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, докази, їх юридичну оцінку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги з вищевказаних підстав до задоволення не підлягають.

          Керуючись ст.ст.22,1166 ЦК України, ЗУ «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р., ст.ст.8,10,11,15,59,60,61, 203,209,213,214,215,223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Л.Д.Люкс» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги.

Суддя: