Ухвала суду № 19619390, 29.09.2011, Верхньорогачицький районний суд Херсонської області

Справа № 2-103/11

У Х В А Л А

29.09.2011року суддя Верхньорогачицького районного суду Херсонської області ЗАГРУННИЙ В.Г., розглянувши матеріали справи №2-103/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

27.09.2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій вказав, що 03.10.2009 року близько 13.00 години на автодорозі по вул.Суворова с.Чистопілля Верхньорогачицького району Херсонської області відбулося зіткнення його автомобіля "Фотон" і автомобіля відповідача ВАЗ-2105.

30.03.2010 року за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, де також вказано, що за результатами дослідчої перевірки встановити та притягнути до адміністративної відповідальності водія, який допустив порушення Правил дорожнього руху не надалось можливим.

Фактично ДТП сталося в результаті грубого порушення відповідачем по справі Правил дорожнього руху, а саме: виїзду автомобілем на його, тобто на зустрічну полосу руху.

Дані обставини підтверджуються слідуючими доказами. На складеній схемі пригоди від 03.10.2009 року автомобіль відповідача знаходиться на проїжджій частині і передня частина автомобіля виступає на зустрічну полосу руху. На фотографіях, виконаних начальником АТГ при УДАІ УМВС в Херсонській області Портним Сергієм Івановичем, також вбачається, що передні колеса автомобіля відповідача розташовані на суцільній роздільній полосі руху.

Намагаючись уникнути зіткнення, він змушений був звернути вправо на обочину, де і відбулося ДТП.

Ставити питання на даний час про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності він не може, оскільки про прийняте рішення Верхньорогачицьким РВ УМВС йому стало відомо лише 18.06.2010 року і відповідно до норм КоАП України, пройшли передбачені на це строки.

В результаті зіткнення його автомобіль отримав пошкодження на суму 28086 гривень, що підтверджується актом виконаних робіт і витрат на ремонт автомобіля, складений приватним підприємцем ОСОБА_4, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.07.2000 року.

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Також відповідно до ст.23 ЦК України відповідач повинен відшкодувати йому завдану моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях зазнаних в результаті пошкодження його майна. Моральну шкоду він оцінює в 10000 гривень.

Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження і знаходився на лікуванні з 03.10. по 14.10.2009 року.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 28086 гривень завданої в результаті ДТП матеріальної шкоди та 10000 гривень завданої моральної шкоди в результаті пошкодження майна. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати по справі в сумі 500 гривень.

29.09.2011 року під час вирішення питання про відкриття провадження по даній цивільній справі суддею встановлено, що вказана позовна заява подана в порядку цивільного судочинства в позовному провадженні.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевказане та керуючись вимогами ст.122 ЦПК України суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки зі змісту позовної заяви та матеріалів, доданих до неї, вбачається, що винуватця ДТП встановити не надалося можливим, до адміністративної відповідальності нікого не було притягнуто, відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП за відсутністю складу злочину, автотехнічна експертиза з метою встановлення винного в скоєнні ДТП не проводилася, відсутні вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення за даним фактом, в звязку з чим у суду немає можливості відкрити провадження по даній справі, оскільки за відсутності висновку автотехнічного експерта про причини та визначення винної особи в скоєнні ДТП у суду немає доказів, що підтверджують вину відповідача в порушенні правил Дорожнього руху та скоєнні ДТП, а також підтвердження того, що позивачем правила Дорожнього руху не порушувалися.

Водночас, з урахуванням п.3 ч.1, п.3 ч.2 ст. 83 ЦПК України та п.2 ч.1 та ч.2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 суддя вважає необхідним повернути заявникові ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 380 гривень 86 копійок, сплачений за квитанцією №ПН1218943 від 22.08.2011 року на користь ГУДКУ у Херсонській області місто Херсон на р/р 31419537700011, МФО 852010, ОКПО 24103779 та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, сплачені за квитанцією №ПН1218929 від 22.08.2011 року на користь ГУДКУ у Херсонській області місто Херсон на р/р 31214259700011, МФО 852010, ОКПО 24103779.

Керуючись ст.122 Цивільного Процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі №2-103/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Повернути заявникові ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 380 гривень 86 копійок, сплачений за квитанцією №ПН1218943 від 22.08.2011 року на користь ГУДКУ у Херсонській області місто Херсон на р/р 31419537700011, МФО 852010, ОКПО 24103779 та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, сплачені за квитанцією №ПН1218929 від 22.08.2011 року на користь ГУДКУ у Херсонській області місто Херсон на р/р 31214259700011, МФО 852010, ОКПО 24103779.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а особа, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, через Верхньорогачицький районний суд Херсонської області.

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області В. Г. Загрунний