Рішення № 19606782, 28.11.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2025/2-1046/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 листопада 2011 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія»Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третіх осіб виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, сектору у справах громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою №13 у будинку 35 на 5 мікрорайоні м.Лозова Харківської області, та зобов’язати сектор у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області зняти їх з реєстрації у вищевказаній квартирі, стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, але надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягає, в разі неявки в судове засідання відповідачів, просить винести заочне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодного разу у судове засідання на з’являлися, тоді як про день, час та місце слухання справи судом повідомлені своєчасно та належним чином, про свідчать судові повістки, які повернулися на адресу з позначкою «за закінченням терміну зберігання», причини неявки суду не повідомили. Заяв про слухання справи без їх участі на адресу суду не надходили.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області №140 від 31.01.2011 року, управлінню житлово-комунального господарства та будівництва міської ради сформовано статутний фонд комунального підприємства «Житлова управляюча компанія»Лозівської міської ради Харківської області (а.с.9).

Як вбачається з ксерокопії акту про передачу –приймання майна з балансу УЖКГтБ Лозівської міської ради Харківської області в господарське відання комунального підприємства «Житлова управляюча компанія»Лозівської міської ради №3 від 01.03.2011 року, що УЖКГтБ Лозівської міської ради в особі начальника ОСОБА_4 передає з балансу частину майна, а комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія»Лозівської міської ради, в особі директора ОСОБА_5 приймає в господарське відання вартістю: первісна вартість –1382579100,58, знос -775518479,43, балансова вартість –607060621,15 (а.с.38,39,40-51).

Зі змісту Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», вбачається, що у відповідності до правил ст.127 ЦПК України, позови, які виникають з договору найму жилого приміщення, пред'являються в народному суді за місцем знаходження приміщення. В силу ст.61 ЖК житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення. Вони вправі, зокрема, пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв'язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень.

Відповідно до особового рахунку, квартира за адресою: АДРЕСА_1, неприватизована, знаходиться в комунальній власності, в якій зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7,8).

Згідно акту складеного працівниками КП «ЖУК»від 05.05.2011 року, за адресою: АДРЕСА_1, зі слів сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають з 2000 року по теперішній час (а.с.17).

На підставі листа інспектора з обліків СГІРФО Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).

Відповідно до ст.71 ч.1 Житлового Кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Як вбачається з ксерокопій заборгованості за комунальні послуги, загальний розмір боргу станом на 01.07.2011 року становить 18576,14 грн. (а.с.10-16).

Згідно ст.72 Житлового Кодексу Української РСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені законом строки, провадиться у судовому порядку.

У зв’язку з вищенаведеним, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, понад шість місяців без поважних причин, витрат по оплаті комунальних послуг та утриманню житла не здійснюють, а тому вони втратили право на користування жилим приміщенням.

Щодо вимог позивача про зобов’язання органа реєстрації зняти відповідачів з реєстраційного обліку, то суд вважає ці вимоги передчасними, оскільки за вимогами ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11 грудня 2003 року N 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється органами реєстрації, зокрема, на підставі остаточного рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 169, 209, 212, 213-215, 224, 225 ЦПК України, ст.ст.71, 72, 163 Житлового Кодексу Української РСР, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11 грудня 2003 року N 1382-IV,суд, -

вирішив:

Позов Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія»Лозівської міської ради Харківської області задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування жилою квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, у зв’язку з відсутністю в ній без поважних причин понад шість місяців.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія»Лозівської міської ради Харківської області державне мито в сумі 17 (сімнадцять) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень на розрахунковий рахунок 26003007091 у РБ «Аваль», МФО 350589, код ЄДРПОУ 33733910, що були сплачені позивачем при подачі заяви.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя О.А. Ткаченко