Рішення № 196052, 09.10.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.06 Справа № 14/453.

Суддя Лісовицький Є.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард", м. Київ

до Малого приватного підприємства "Т і Т", м.Луганськ

про стягнення 32773 грн. 36 коп.

при секретарі судового засідання Андрущенко Г.М.

в присутності представників сторін:

від позивача –представник Корженко Д.В., дов. № б/н від 28.08.06;

від відповідача – не з'явився.

Представником позивача подано клопотання про відмову від звукової фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.

Суть справи: стягується заборгованість за поставлений товар у розмірі 27000,00 грн., пеня за прострочення платежу 3027,91 грн., інфляційні нарахування 1811,39 грн., 3% річних 934,06 грн. за договором № 1027-Ф від 01.01.05.

Листом від 15.09.2006р. позивач зменшив позовні вимоги в частині основного боргу і збільшив в частині пені, інфляційних нарахувань, 3% річних, та просить стягнути основний борг у розмірі 25000,00 грн., пеню за прострочення платежу 4835,06 грн., інфляційні нарахування 1828,56 грн., 3% річних 1002,20 грн. за договором № 1027-Ф від 01.01.05.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участі повноважного представника не забезпечив. Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд -

В С Т А Н О В И В:

На підставі договору на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків "МС Ойл Кард" № 1027-Ф від 01.01.05 позивач поставив відповідачеві дизельне пальне на загальну суму 35218,30 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, що додані до справи.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, перерахувавши на поточний рахунок позивача 10218,30 грн., що підтверджується банківськими виписками. Сума боргу за поставлений товар, отриманий відповідачем за договором № 1027-Ф від 01.01.05, становила на 15.09.06р. 25000,00 грн. 20.09.06р. відповідач сплатив частку заборгованості у сумі 1000,00 грн.,

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 25000,00 грн., пені за прострочення платежу 4835,06 грн., інфляційних нарахувань 1828,56 грн. та 3% річних 1002,20 грн.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п.п. 4.1 та 4.2 договору поставки № 1027-Ф від 01.01.05 ціна за фактично одержаний товар та/або послугу вказується в рахунках-фактурах, виписаних продавцем. Рахунок-фактура виписується щопонеділка, або першого робочого дня тижня, за попередній період (понеділок-неділя (включно)). Покупець зобов'язаний самостійно отримати рахунок-фактуру, в тому числі і з допомогою електронних засобів (ел. пошта, факс), на отриману кількість товару та/або послугу та сплатити вартість товару та/або послуги у термін, що не перевищує 3-х діб з дати виписки такого рахунку-фактури.

Відповідач не виконав зобов’язання, не оплатив повністю отриманий товар у встановлений строк. Тому позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу 24000,00 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню. Відповідач 20.09.06р. (після звернення з позовом до суду) частково сплатив заборгованість у сумі 1000,00 грн., тому провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому вимоги про стягнення суми інфляційних нарахувань –1828 грн. 56 коп. і 3% річних –1002 грн. 20 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Але сторони не узгодили в договорі, на яку суму має нараховуватися пеня. Тому позовні вимоги щодо стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 80 п.1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Т і Т", м.Луганськ, вул. Сосюри, 137, ідент. код 21812506, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард", м. Київ, вул. Попудренка, 52, ідент. код 32527593, борг 24000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування 1828 грн. 56 коп., три відсотки річних - 1002 грн. 20 коп., витрати на сплачене держмито 278 грн. 31 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 100 грн. 30 коп. Наказ видати.

3. В частині стягнення 1000,00 грн. боргу провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 4835 грн. 06 коп. пені в позові відмовити.

У судовому засіданні 09.10.06 було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення. Дане рішення набирає законної сили через десять днів з дня підписання рішення, виготовленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.

Дата підписання рішення 16.10.06.

Суддя Є.А.Лісовицький