Рішення № 1959927, 04.06.2008, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

4 червня 2008 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Дубіна Т.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за заявою прокурора м. Димитрова, який діє в інтересах держави в особі Димитровської центральної міської лікарні, до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор м. Димитрова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу.

В обґрунтування вимог зазначив, що постановою Димитровського міського суду Донецької області від 14 серпня 2007року до ОСОБА_1 застосовано Закон України «Про амністію» та кримінальна справа за його обвинуваченням закрита із звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 272 ч.1 КК України.

Згідно вказаної постанови 21.05.07 р. в другу робочу зміну, при виконанні виданого бригаді прохідників дільниці ШТ-2 ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наряду заступником начальника дільниці дільниці ШТ-2ОСОБА_5. на роботу з погашення гірничої виробітки південного польового повітряподаючого штреку пласта Л3 блоків 2-3 горизонту 825 метрів та демонтажу рам арочної крепі, які є роботами з підвищеною небезпекою, здійснював керівництво роботами з погашення виробітки.

Безпосередньо керуючий вказаними роботами гірничий майстер дільниці ШТ-2 ЗОСОБА_6допустив порушення технології ведення робіт з погашення гірничої виробітки, яка передбачена паспортом погашення південного Полевого повітряподаючого штреку пл. Л3 в частині того, що перед початком демонтажу металевої арочної крепі, не перевірив стан гірничої виробітки та установку посилюючих стійок, не забезпечив додержання паспорту кріплення при цьому дозволив ОСОБА_7застосувати не передбачені паспортом погашення опасні методи роботи, що виразилося в тому, що при витяганні ОСОБА_7. елементів металевої арочної крепі, не була встановлена посилююча кріп, та був відсутній робочий полок, що призвело до падіння демонтованої рамки арочної крепі, та обваленню кровлі виробітки, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_7були спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми таза поперекового відділу хребта, з переломами лівої лобкової кістки, правої седаліщної кістки, з розвитком пост травматичного пояснично-кресцового радикуліту, садна м»яких тканин поперекового відділу хребта, рани лівого та правого передпліччя, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров»я. Внаслідок цього ОСОБА_7з 21.05.07р. по 23.06.07р. перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ і на його лікування, згідно довідки Димитровської ЦМЛ було витрачено 2364,62 грн.

В ході розгляду Димитровським міським судом даної кримінальної справи питання про відшкодування шкоди не вирішувалося.

 Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури України покладено обов»язок представляти інтереси держави в суді у випадках передбачених законом.

Згідно ст.29 КПК України при наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода, орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов»язані вжити заходів до забезпечення цивільного позову. Прокурор пред»являє цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, якщо цього вимагає охорона інтересів держави.

Відповідно до вимог ст.28 КПК України особа, яка не пред»явила цивільний позов у кримінальній справі, має право пред»явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину, відшкодовується особою, яка скоїла злочин, а також це положення випливає із Постановою Пленуму Верховного Суду від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», п.7 передбачено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду.

Приймаючи до уваги, що Димитрівська ЦМЛ є бюджетною установою і фінансується з місцевого бюджету, а тому внаслідок спричинення майнової шкоди позивачу завдається шкода.

В судовому засіданні представник позивача - Прокуратури міста Димитрова підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Димитровської ЦМЛ в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1. зазначені у позовній заяві вимоги не визнав в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, з»ясуваши обставини по справі, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав:

Судом встановлено, що постановою Димитровського міського суду Донецької області від 14 серпня 2007року до ОСОБА_1 застосовано Закон України «Про амністію» та кримінальна справа за його обвинуваченням закрита із звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 272 ч.1 КК України (а.с.3).

Згідно зазначеної постанови 21.05.07 р. в другу робочу зміну, при виконанні виданого бригаді прохідників дільниці ШТ-2 ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наряду заступником начальника дільниці дільниці ШТ-2ОСОБА_5. на роботу з погашення гірничої виробітки південного польового повітряподаючого штреку пласта Л3 блоків 2-3 горизонту 825 метрів та демонтажу рам арочної крепі, які є роботами з підвищеною небезпекою, здійснював керівництво роботами з погашення виробітки.

Безпосередньо керуючий вказаними роботами гірничий майстер дільниці ШТ-2 ЗОСОБА_6допустив порушення технології ведення робіт з погашення гірничої виробітки, яка передбачена паспортом погашення південного Полевого повітряподаючого штреку пл. Л3 в частині того, що перед початком демонтажу металевої арочної крепі, не перевірив стан гірничої виробітки та установку посилюючих стійок, не забезпечив додержання паспорту кріплення при цьому дозволив ОСОБА_7застосувати не передбачені паспортом погашення опасні методи роботи, що виразилося в тому, що при витяганні ОСОБА_7. елементів металевої арочної крепі, не була встановлена посилююча кріп, та був відсутній робочий полок, що призвело к падінню демонтованої рамки арочної крепі, та обваленню кровлі виробітки, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_7були спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми таза поперекового відділу хребта, з переломами лівої лобкової кістки, правої седаліщної кістки, з розвитком пост травматичного пояснично-кресцового радикуліту, садна м»яких тканин поперекового відділу хребта, рани лівого та правого передпляччя, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров»я. Внаслідок цього ОСОБА_7з 21.05.07р. по 23.06.07р. перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ і на його лікування, згідно довідки Димитровської ЦМЛ було витрачено 2364,62 грн.(а.с.4).

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури України покладено обов»язок представляти інтереси держави в суді у випадках передбачених законом.

Згідно ст.29 КПК України при наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода, орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов»язані вжити заходів до забезпечення цивільного позову. Прокурор пред»являє цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, якщо цього вимагає охорона інтересів держави.

Відповідно до вимог ст.28 КПК України особа, яка не пред»явила цивільний позов у кримінальній справі, має право пред»явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.1206 ЦК України витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину, відшкодовується особою, яка скоїла злочин, а також це положення випливає із Постанови Пленуму Верховного Суду від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», згідно п.7 якої відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст.14 ч.2 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року амністія не звільняє від обов»язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

Крім того, згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст.1206 ЦК України, ст.ст.88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Димитровського прокурора, який діє в інтересах держави в особі Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Димитровської центральної міської лікарні на р/р 35419002001957 банк УДК в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 01990855, витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, у розмірі 2364,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витратити на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно

Суддя:

Рішення набуло законної сили 17.06.2008р.

Оригінал знаходиться в справі

Суддя: