Постанова № 19574066, 14.10.2011, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2а/4563/0108/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2011 року м. Керч

Суддя Керченського міського суду АРК Захарова К.П. розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Керч про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом оскільки вважає, що відповідач починаючи з 01.02.2011 року нараховує йому пенсію, як інваліду 1 групи по захворюванню, по якому експертною комісією встановлено причини зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі передбаченому ст. 50 Закону «Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи»№ 796 XIІ у розмірі меншому ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 XIІ (далі Закон № 796 XIІ).

Позовні вимоги мотивовано тим, що він є інвалідом 1 групи. 1 група інвалідності встановлена довідкою МСЕК № 037989 від 23.03.2000 року. Окрім того позивач вказує, що ч. 4 ст. 54 Закону № 796 XIІ встановлено, що його пенсія, як інваліду 1 групі по захворюванню, якому експертною комісією встановлений причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчою ніж 10 мінімальних пенсії за віком. Також, позивач підкреслює, що ст. 50 Закону № 796 XIІ встановлено що йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС повинна нараховуватись додаткова пенсія за шкоду нанесену здоровю по 1 групі інвалідності у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, починаючи з 01.02.2011 року нараховує йому пенсію у розмірі меншому ніж встановлено Законом № 796 XIІ, чім порушує його права. Тому позивач просить суд, визнати дії відповідача з не нарахування та несплати пенсії у розмірі передбаченому Законом № 796 XIІ неправомірними, і зобовязати його нарахувати та виплачувати їй пенсію у встановленому законом розмірі.

Позивач у судове засідання не з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заперечення проти позову.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі посвідчення, має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с. 6), та є інвалідом 1 групи, на підставі довідки серії МСЕК № 037989 від 23.03.2000 року (а.с. 5). 30.06.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою нарахувати з 01.02.2011 року по 18.06.2011 року державну пенсію у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком (а.с. 7-8), відповіддю від 05.07.2011 року позивачеві було відмовлено у нарахуванні пенсії у відповідності до вимог Закону 796 XIІ (а.с.9-10).

Розмір пенсії позивача, згідно з розрахунком наданим відповідачем, за період з 01.02.2011 року склав: з державної пенсії 1898,84 грн. та додаткової пенсії 225 грн.; з 01.04.2011 року склав: з державної пенсії 1898,84 грн. та додаткової пенсії 229,20 грн. (а.с. 10)

Однак позивач наполягає на перегляді розміру пенсії у відповідності із зазначеними вище законами в редакції, що передувала змінам, внесеним законами про державний бюджет України за 2007- 2008 року, із застосуванням поняття мінімальної пенсії за віком, зазначеного в ст. 28 Законі України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд вважає, що ці вимоги обґрунтовані, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Так, статтею 49 Закону № 796 XIІ встановлено, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюють у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. У відповідності з частиною четвертою ст. 54 Закону № 796 XIІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розмири пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по першої групі інвалідності -08 мінімальних пенсії за віком.

Згідно зі ст. 50 Закону № 796 XIІ особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема інвалідам 1 групи, визначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону № 796 XIІ здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Щодо правил постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2008 року № 654 на яку посилається відповідач у своїх запереченнях, то нею встановлені максимальні розміри пенсій, яки суперечать положенням ст. 50, 54 Закону № 796 XIІ, а саме: умовам розрахунку розміру пенсії із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 8 і ч. 7 ст. 9 КАС України, суд вважає, що для розрахунків основної й додаткової пенсії зазначеної категорії осіб необхідно керуватися ст. 28 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 г., де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, який у свою чергу щорічно встановлюється законом про державний бюджет України на наступний рік. Доводи відповідача про те, що ця норма закону застосовується винятково до розмірів надбавок до пенсій, призначуваних відповідно до даного Закону, не може служити підставою до відмови в позові, оскільки інший розмір чинним пенсійним законодавством України не передбачений.

Порядок обчислювання пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. 50, 53 Закону України № 796 XIІ.

Як встановлено ч. 6 ст. ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»: «Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України»

Пуктом 24 ч. 1 ст. 1 Закону України про Державний бюджет на 2010 рік визначено що, «закон про державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду;»

Згідно зі с. 03 Бюджетного Кодексу України «Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду».

Отже при таких обставинах суд робить висновок про те, що обмеження що до застосування норм Закону № 796 XIІ, та були впроваджені Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»відпали з 1 січня 2011 року.

Також приймаючі до уваги, що 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI (3491-17) «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року. Пунктом 7 частини першої цього Закону ( 3491-17 ) Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( 2857-17 ) доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік ( 643-2011-п ), а також, те що постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»є підзаконним нормативно-правовим актом, суд вважає, що при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу необхідно застосовувати статті 50, 54 Закону України № 796 XIІ .

Суд робить наведений висновок виходячи з того, що у випадку виникнення колізії між нормами підзаконного нормативного акта та нормами Закону, застосуванню підлягають положення останнього.

Отже з урахуванням наведених вище доводів та аналізу законодавства, суд вважає, що позовні вимоги основані на законі, оскільки стосуються того періоду, коли діяли ст.ст. 50, 54 Закону України № 796 XIІ.

Крім того, у Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21).

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі введенням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативних правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

При таких обставинах, суд вважає, що дії відповідача з не нарахування та несплати позивачеві пенсії у розмірі передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України № 796 XIІ як інваліду 1 групи по захворюванню, по якому експертною комісією встановлено причини зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі передбаченому ст. 50 Закону № 796 XIІ з 01.02.2011 року по 18.06.2011 року - неправомірними.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, представником відповідача у своїх запереченнях не було доведено правомірності дії стосовно яких було подано адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163 КАС України, ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи», суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Керчі з не нарахування на несплати ОСОБА_2 пенсії у розмірі передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи»№ 796 XIІ як інваліду 1 групи по захворюванню, по якому експертною комісією встановлено причини зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі передбаченому ст. 50 Закону «Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи»№ 796 XIІ з 01.02.2011 року по 18.06.2011 року - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Керчі призвести ОСОБА_2 розрахунок пенсії у розмірі передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України«Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи»№ 796 XIІ як інваліду 1групи по захворюванню, по якому експертною комісією встановлено причини зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі передбаченому ст. 50 Закону «Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи»№ 796 XIІ, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- за період часу з 01.02.2011 року по 18.06.2011 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі судовий збір на користь держави (місцевий бюджет м. Керчі рахунок 31417537700019 за кодом бюджетної класифікації доходів 22090100 банк Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740946) у розмірі 3 (три) грн. 40 копійок.

Постанова суду у межах суми виплат за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови суду, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови

Суддя Захарова К.П.