Рішення № 19562817, 02.12.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0178/11/0121

Справа № 2-178\11\0121

РІШЕННЯ

Іменем України

2 грудня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

при секретарі Шилової К.В.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією родиною, визначення часток в спільно нажитому майні, розподіл спільно нажитого майна,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією родиною, визначення часток в спільно нажитому майні, розподіл спільно нажитого майна, мотивуючи тим, що з 1992 року проживала у м. Старий Крим, де побудувала будинок АДРЕСА_1. За проханням відповідача ОСОБА_5, з яким підтримувала дружні стосунки, вона продала цей будинок і переїхала в с. Коктебель, де він проживав. З травня 2003 року вони почали проживати разом, в них склалася родина. До початку спільного проживання в неї народилися доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких є відповідач. За гроші, які вона отримала за будинок АДРЕСА_1 у м. Старий Крим, вони з ОСОБА_5 побудували два будинку на земельної ділянці по АДРЕСА_1, яка знаходилася в оренді у відповідача. В 2006 році ці будинки були прийняти в експлуатацію. Після цього вони почали будівництво ще одного будинку, який не добудований: є фундамент та стелі першого поверху. Відповідач обіцяв, що оформить на її імя один будинок. З жовтня 2007 року ОСОБА_5 почав виганяти її з будинку. В квітні 2008 року він змусив її з дітьми піти з будинку, але вона потім повернулася. 16.06.08р. після чергової сварки з ОСОБА_5 вона залишила його. Вважає, що два будинку та третій недобудований є спільною власністю її та відповідача, тому їй належить його частка. При розподілі майна її частка повинна бути збільшена, оскільки з нею проживають неповнолітні діти, аліменти від ОСОБА_5 вона не отримує. Вона має право вимагати визнання за нею право власності на будинок літер «А», оскільки його вартість більш ніж будинок літер «Б», а у власності ОСОБА_5 залишається будинок літер «В». Просить встановити факт спільного проживання однією сімєю разом з ОСОБА_5 з травня 2003 року до червня 2008 року, визначити розмір часток її та ОСОБА_5 у спільному майні, розподілити це майно в натурі у відповідності до встановлених частках, виділити їй на її частку двоповерховий будинок літер «А»за адресою: АДРЕСА_2.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 свої вимоги підтримала, пояснивши, що у 1992 році переїхала з Росії у м. Старий Крим, де в неї була на праві власності земельна ділянка. В той же час з Росії повернувся ОСОБА_5 З 1993 року по 2001 рік вони проживали разом у м. Старий Крим, але в різних місцях, знімали житло. В них народилися доньки - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких є відповідач. Вона за свої гроші та будівельні матеріали, які привезла з Росії, побудувала будинок АДРЕСА_1 у м. Старий Крим. ОСОБА_5 був прописаний у с. Коктебель, де проживала його бабуся. У березні 2002 року ОСОБА_5 одержав в оренду у с. Коктебель земельну ділянку для будівництва житлового будинку. Він почав її умовляти продати будинок у м. Старий Крим, переїхати у с. Коктебель, жити разом однією сімєю, будувати будинок. У травні 2003 року вона переїхала до відповідача у с. Коктебель, почала проживати разом з ним без реєстрації шлюбу. Спочатку вони жили у матері ОСОБА_5, свій будинок ще не мали. Вони на земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 почали будівництво двохповерхового будинку. У травні 2003 року вона продала свій будинок у м. Старий Крим, гроші пішли на будівництво нового будинку у с. Коктебель. Також вона одержала спадщину після смерті батька в розмірі 2000 євро, гроші також пішли на будівництво. У весні 2003 року перший будинок був придатний для проживання, тому їх родина перейшла жити в нього. У серпні 2003 року почали будівництво другого будинку на цієї ж земельної ділянки. У 2004 році завершили будівництво двох житлових будинків, але не здали їх до експлуатації. У 2006 році здали будинки до експлуатації. Право власності було зареєстровано за ОСОБА_5, оскільки йому було передана у користування на правах оренди земельна ділянка. Вона не тільки вкладала свої гроші у будівництво будинків, але й вкладала свій труд. Весь цей час вони проживали з відповідачем однією сімєю, мали спільний бюджет, діти проживали разом з ними. Відповідач обіцяв оформити один будинок на її імя. У жовтні 2007 році відношення у них розладналися, але вони проживали разом ще до липня 2008 року, коли вона вимушена була залишити відповідача. Вважає, що два будинку в с. Коктебель є спільною власністю її і відповідача, тому має право на частину цього майна. Враховуючи, що з нею мешкають їх неповнолітні дочки, то її частка в спільному майні має бути збільшена. Просить встановити факт спільного проживання однією сімєю разом з ОСОБА_5 з травня 2003 року до червня 2008 року, визначити розмір часток її та ОСОБА_5 у спільному майні, розподілити це майно в натурі у відповідності до встановлених частках, виділити їй на її частку двоповерховий будинок літер «А», літню кухню літер «Г», вбиральню-душ літер «Д», за адресою: АДРЕСА_2.

Представник відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 14.09.2011 року, у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що ОСОБА_5 у 1993 році разом з ОСОБА_7 приїхав з Росії в Крим. У 1994 році в них народилася дочка. ОСОБА_5 допомогав позивачки. У 1996 році ОСОБА_7 народила другу дочку, яку ОСОБА_5 удочерив. Однією сімєю вони не проживали. У 2003-2004 роках ОСОБА_5 надав ОСОБА_7 можливість проживати з дітьми у його будинку літер «А»у АДРЕСА_2, але спільного господарства вони не вели, шлюбні стосунки не підтримували. Сам ОСОБА_5 проживав у будинку літер «Б», або у квартирі бабусі. Позивачка ніякого відношення до будівництва будинків не має. У фактичних шлюбних відносинах з нею ОСОБА_8 не перебував. З кінця 2004 року він підтримував відношення з іншою жінкою, з якою 18.07.2008 року зареєстрував шлюб. Два будинку за адресою: АДРЕСА_2 побудовані на кошті самого відповідача, оскільки він займався підприємницькою діяльністю з 1997 року, крім того позичав кошті, частину коштів дала його мати після продажу земельної ділянки.

Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 1993 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 існували блізьки стосунки, під час яких в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_6 (ар.с. 20), а ІНФОРМАЦІЯ_2 донька ОСОБА_20 (ар.с. 22), що підтверджується свідоцтвами про народження дітей.

На підставі свідоцтва про право власності, виданого Коктебельською селищною радою від 17.03.2006 року на підставі рішення № 524 від 16.02.2006 року ОСОБА_5 є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АР Крим, м. Феодосія, АДРЕСА_2, яке складається: з житлового будинку літер «А», житлового будинку літер «Б», господарських споруд літер «В», літер «Г», літер «Д»і № 1, що підтверджується довідкою Феодосійського МБРТІ (ар.с. 40), технічним паспортом (ар.с. 106-112).

Домоволодіння розташоване на земельної ділянки площею 0,08 га, яка передана у користування ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі від 29.03.2002 року (ар.с. 27).

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є обєктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Стаття 60 СК України передбачає, що, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині й чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Позивачка ОСОБА_4 просить встановити факт проживання її однією сімєю з ОСОБА_5 з травня 2003 року до червня 2008 року, з метою визнання за нею права на спільне нажито майно, власником якого є відповідач, та його поділ.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснили, що знайомі з сторонами з 2003 року. Знають їх, як подружжя. Вони проживали разом, будували будинки сумісно. ОСОБА_4 керувала будівельниками, сама робила будівельні роботи. В той час ОСОБА_7 і ОСОБА_5 займалися підприємницькою діяльністю торгували будівельними матеріалами. Їх сімейні відносини припинилися з літа 2008 року, оскільки ОСОБА_5 почав зловживати спиртними напоями, дебоширив, бив ОСОБА_4. Вона з трьома дітьми вимушена була піти з будинку.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що з 1993 року знає сторони, з того часу, коли вони ще проживали у м. Старий Крим. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у 2002 році почали будівництво будинку у с. Коктебель. Свій будинок у м. Старий Крим ОСОБА_23 продала за 2700 доларів США, одержала спадщину після смерті батька 2000 євро компенсації. Продала торговельний кіоск за 700 доларів США. Вона їм неодноразово позичала гроші. Всі гроші вклали у будівництво. У 2003 році сторони почали будувати другий будинок у с. Коктебель. Два будинку були зареєстровані у 2006 році. ОСОБА_4 багато будівельних робіт робила сама. У 2008 році ОСОБА_5 вигнав ОСОБА_21 з будинку разом з дітьми.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що з 2002 по 2004 рік працював у ОСОБА_7 і ОСОБА_5 на будівництві будинку у АДРЕСА_2. Спочатку будував один будинок, а у 2004-2006 роках будував другий будинок, також будувалися господарські споруди. ОСОБА_5 всю роботу переклав на ОСОБА_21. Вона сама працювала як «мужик». ОСОБА_4 і ОСОБА_5 жили однією родиною.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що її дочка займалася «бізнесом»разом з ОСОБА_7, яка жила з ОСОБА_5. В них було дві дочки. Вони відкладали гроші на будівництво будинку. ОСОБА_21 продала свій будинок у м. Старий Крим. Вона в них з дочкою займала гроші. Вони почали будівництво будинку літер «А»ще у 2001-2002 роках. За період спільного проживання ОСОБА_7 і ОСОБА_5 побудували два будинку, літню кухню. ОСОБА_5 вигнав ОСОБА_21 в 2008 році.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що по сусідству з нею ОСОБА_7 і ОСОБА_5 почали будувати будинок. Вони займалися підприємницькою діяльністю продавали будівельні матеріали. Вона купувала в них цемент. У 2007 році вона переїхала жити в свій побудований будинок навколо ОСОБА_7 і ОСОБА_5. Стала бувати в них частіше. ОСОБА_5 пив, знущався над ОСОБА_21. Вона пішла від нього весною 2008 року. Спочатку жила у подруги, а потім переїхала.

Свідки ОСОБА_22, ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що знають сторони ще з м. Старий Крим. Вони приїхала з Півночі разом, побудували будинок у м. Старий Крим, потім переїхали у с. Коктебель. У 2003 році вони працювали в них на будівництві будинку у с. Коктебель, про що їх попросив батько ОСОБА_21. Всі фінансові питання вони вирішували з ОСОБА_21. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 проживали як подружжя. В них був маленький бізнес торгівля.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що з 2004 року знайом з ОСОБА_5 Вони спілкувалися. З 2005 року ОСОБА_5 приїжджав до нього разом з ОСОБА_14 жінкою, з якою він жив. ОСОБА_5 будував будинок у с. Коктебель, брав в нього гроші у борг на будівництво. Де проживав ОСОБА_5 разом з ОСОБА_14, він не знає. ОСОБА_4 він бачив один раз у 2008 році.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що працювала у матері ОСОБА_5. ОСОБА_5 почали будівництво будинку на вул. Леніна у 2003 році. Вперше побачила ОСОБА_7 у 2003-2004 роках на будівництві будинку. Потім ОСОБА_7 вона побачила вже у побудованому будинку. Між ОСОБА_23 і ОСОБА_5 були складні стосунки. Він часто уходив від ОСОБА_7, тижнями не жив, потім повертався. З 2005 року ОСОБА_5 почав зустрічатися з ОСОБА_14, яка у 2008 році стала його дружиною.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 знає з 2002 року, коли той почав будівництво. Він возив йому будівельні матеріали. У 2005 році познайомився з ОСОБА_14. Вона з ОСОБА_5 на свята залишалися в нього ночувати. ОСОБА_5 йому розповідав, що в нього була дружина.

У довідки Феодосійського МБРТІ № 17416 від 21.03.2004 року, виданої ОСОБА_5 у підтвердженні того, що ні йому, ні членам його сімї не належить на праві власності домоволодіння у м. Феодосії, в якості членів його сімї вказані: ОСОБА_4, ОСОБА_23, ОСОБА_24 і ОСОБА_25 (ар.с. 26).

Крім того, сам ОСОБА_5 у своїх заявах до начальника Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від липня 2008 року, називає ОСОБА_7 своєю «колишньою співмешканкою».

В постановах про відмову у порушенні кримінальних справ від 23.06.2008 року (ар.с. 57), від 11.07.2008 року (ар.с. 59), від 02.07.2008 року (ар.с. 241) при перевірки заяв ОСОБА_4 і ОСОБА_5 встановлено, що ці особи проживають разом зі спільними дітьми.

Рішенням Феодосійського міського суду від 01.10.2008 року при розгляді позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, встановлено, що сторони проживали разом без укладання шлюбу з 1991 року, мають двох спільних дітей (ар.с. 218).

Сукупність досліджених у судовому засіданні доказів дозволяє суду зробити висновок, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу з травня 2003 року по червень 2008 року.

Нормою статті 74 Сімейного кодексу України, який вступив в дію з 1 січня 2004 року, поширено режим спільної сумісної власності на майно, придбане жінкою та чоловіком, які проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.07р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про права на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»розяснюється, що при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

В судовому засіданні встановлено, що побудоване домоволодіння, яке складається: з житлового будинку літер «А», житлового будинку літер «Б», господарських споруд літер «В», літер «Г», літер «Д»і № 1, є обєктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які проживають однією сімєю, підлягає поділу між сторонами, тому за позивачкою ОСОБА_4 повинно бути визнано право власності на його частку.

Статтею 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у випадку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини й чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них знищив чи пошкодив спільне майно, втрачав його на шкоду інтересам сімї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Позивачка ОСОБА_4 просить суд відступити від рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності, посилаючись на те, що з нею проживають дві неповнолітні дочки, тому просить визнати за нею право власності на частку домоволодіння, якої відповідає житловий будинок літер «А», літня кухня літер «Г», вбиральня-душ літер «Д».

Суд вважає, що маються підстави для збільшення частки ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на домоволодіння, оскільки наявність у позивачки двох спільних з відповідачем неповнолітніх дітей, які не мають іншого житла, має істотне значення.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1747 від 11 грудня 2009 року (ар.с. 131-146), домоволодіння АДРЕСА_2 складається з житлового будинку літер «А»вартістю 457337 грн., навісу літер «а»вартістю 986 грн., навісу літер «а1» - 2798 грн., ганка 2161 грн., житлового будинку літер «Б»вартістю 110082 грн., мансарди над літер «Б» - 29397 грн., сараю літер «В»вартістю 9043 грн., літньої кухні літер «Г»вартістю 50923 грн., вбиральні-душа літер «Д»27920 грн., вигрібної ями № 1 3897 грн. Ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_2 складає 1335980 грн. Житловий будинок літер «А», літня кухня літер «Г», вбиральня-душ літер «Д»складають 78\100 частки загальної власності побудов зазначеного домоволодіння.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про визнання за нею право власності на цю частку домоволодіння та виділ цієї частки підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 60, 70, 74 Сімейного кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання однією сімєю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з травня 2003 року по червень 2008 року з метою поділу спільно нажитого майна.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 78\100 часток домоволодіння АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_4 в домоволодінні АДРЕСА_1 житловий будинок літер «А», літню кухню літер «Г», вбиральню-душ літер «Д», що становить 78\100 частки.

ОСОБА_5 виділити в домоволодінні АДРЕСА_1 житловий будинок літер «Б», мансарду над літер «Б», сарай літер «В», вигрібну яму № 1, що становить 22\100 частки.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ташкумир Омської області на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в сумі 1708 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот вісім грн. 50 коп.), витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. (тридцять грн.), витрати на оплату експертизи в сумі 1876 грн. 18 коп. (одна тисяча вісімсот сімдесят шість грн. 18 коп.), а всього 3614 грн. 68 коп. (три тисячі шістсот чотирнадцать грн. 68 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ташкумир Омської області на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (р\р № 35224001000218, ОКПО 26225794, Банк УГК в АРК, МФО 824026) доплату за проведення експертизи в сумі 418 грн. 30 коп. (чотириста вісімнадцять грн. 30 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ташкумир Омської області недоплачений судовий збір в дохід державі (код ЄДРПОУ Феодосійського міського суду 02897135) в сумі 1123 грн. (одна тисяча сто двадцять три грн.).

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя

Секретар -