Рішення № 1956, 09.06.2006, Господарський суд Чернігівської області

У К Р А Ї Н А

Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів

проспект Миру , 20 тел. 7-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

09 червня 2006р. справа № 2/133

За позовом: закритого акціонерного товариства “Шляхо-будівельне управління № 14”

М. Чернігів. вул. Любецька, 35

до приватного підприємства “Буцефал”

м. Чернігів, вул. Щорса, 65

про стягнення 66124,52 грн.

Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

Від позивача: юрист Фісун М.В.

Від відповідача: директор Мокрениця Н.В.

суть спору:

Позивачем заявлений позов про стягнення з відповідача 61226,42 грн., перерахованих в якості попередньої оплати по договору № 8 від 18.07.2003р., та 4898,1 грн. 3% річних.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в:

18.07.2003р. між сторонами укладений договір-поручительство, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався поставити позивачеві впродовж 21 дня з моменту попередньої оплати автомобілі: один самоскид Краз 6510 1993 року випуску за ціною 80000 грн., один самоскид Краз 256 вартістю 75000 грн. Попередня оплата визначена в розмірі 45% від загальної вартості товару (155000 грн.).

Фактично сторонами укладений договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 ЦК УРСР, діючого на час виникнення відносин).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо господарських (цивільних) відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих кодексів (01.01.2004р.), зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які, зокрема, продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями.

Згідно з ст.ст. 655, 691 ч. 1, ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Стаття 193 ГК України (ч.ч. 1,7) встановила, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Позивач платіжним дорученням № 13 від 21.07.2003р. перерахував відповідачеві в якості попередньої оплати 70000 грн. за договором від 18.07.2003р. № 8.

Відповідач у визначений договором строк не передав автомобілі та є таким, що порушив зобов’язання (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми оплаченого товару.

Претензією від 06.08.2004р. № 463 (одержана відповідачем 01.09.2004р.) позивач відмовився від прийняття в натурі та заявив вимогу про повернення попередньої оплати в розмірі 70000 грн.

Позивач в рахунок повернення коштів зарахував 8773,58 грн. Таким чином сума попередньої оплати, яка підлягає поверненню відповідачем на користь позивача, становить 61226,42 грн.

Позивач нарахував відповідачеві до сплати 4898,1 грн. 3% річних, пославшись на ст. 625 ЦК України.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України сплата 3% річних передбачена у разі прострочення виконання грошового зобов’язання. Відповідач порушення грошового зобов’язання не допустив.

Договором, законом, іншим актом цивільного законодавства не передбачено нарахування процентів на суму попередньої оплати ( ч. 3 ст. 693, ст. 536 ЦК України). Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Приймаючи до уваги, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на останнього у повному обсязі.

Враховуючи викладене. а також керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства “Буцефал” (м. Чернігів, вул. Щорса, 65, р/р 26005000026002, філія КБ “Надра”, МФО 353627, код 22828716) на користь закритого акціонерного товариства “Шляхо-будівельне управління № 14” (м. Чернігів, вул. Любецька, 35, р/р 26009300000915 в банк Демарк, МФО 353575, код 30731879) 61226,42 грн. попередньої оплати, 661,24 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя С.І. Михайлюк

Повний текст рішення підписаний 09.06.2006р.