Рішення № 195583, 23.10.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2006 р.

Справа № 2/251

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянувши справу №2/ 251

за позовом обласного комунального виробничого підприємства “Дніпро- Кіровоград” м.Кіровоград

до відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго” м.Кіровоград

про стягнення 12402 грн. 61 коп.

Представники сторін:

від позивача - Слюсар О.В. , довіреність № 529/21 від 10.07.06 ;

від позивача - Омелькін О.М. , довіреність № 530/21 від 10.07.06 ;

від відповідача - Григоренко В.В. , довіреність № 3028/01 від 21.06.06 ;

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" на користь обласного комунального підприємства "Дніпро-Кіровоград" збитків, спричинених безпідставним відключенням споживача від електропостачання. Сума збитків становить 12402 грн. 61 коп. та складається із 5189 грн. 93 коп. збитків від простою та виконання робіт в понаднормовий час, витрат на експлуатацію дизельної електростанції в сумі 1057 грн. 80 коп., витрат у зв’язку з недоотриманням передплачуваних послуг зв’язку на суму 420 грн. 33 коп., збитків від недовідпуску електроенергії на суму 5734 грн. 55 коп.Під час розгляду справи в суді позивач уточнив заявлені вимоги та обґрунтував їх в частині 5734,55 грн. як відповідальність за безпідставне припинення постачання електричної енергії.

В судових засіданнях 13.10.2006 року та 18.10.2006 року оголошувались перерви відповідно до 15 год. 18.10.2006 року та 15 год. 23.10.2006 року.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2005 року обласне комунальне виробниче підприємство “Дніпро- Кіровоград” м.Кіровоград (позивач) звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго” м.Кіровоград про стягнення збитків у сумі 12402,61 грн., посилаючись на порушення взятого зобов’язання за договором № 14-М від 12.05.2004 року з поставки електроенергії у зв’язку з безпідставним припиненням її поставки.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2005 року визнано недійсним порядок розрахунків, як додаток до договору від 12.05.2004 року, за підписом генерального директора позивача Козярука С.В.

Позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 5734,55 грн. п’ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії, а в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.03.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2006 року Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.03.2006 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2006 року в частині стягнення п'ятикратної вартості недовідпущеної електроенергії в сумі 5734 грн. 55 коп. та судових витрат скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Підставою для скасування вказаних судових рішень касаційна інстанція визнала слідуюче.

Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було укладено договір № 14М від 12.05.2004 року, за умовами якого відповідач зобов’язався поставити електричну енергію, а позивач зобов’язався оплатити спожиту електричну енергію.

Пунктом 7.4 зазначеного договору обумовлено, що електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомлення споживача не пізніше ніж за три робочих дні, зокрема, в разі несплати останнім за електроенергію у термін, установлений додатком до цього договору “Порядок розрахунків”, з дотриманням процедури, передбаченої Правилами користування електричної енергії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню порядок розрахунків, як додаток до договору, підписаний з боку позивача генеральним директором Романюком О.М., і це обґрунтовується матеріалами справи та вимогами закону.

За п.2 зазначеного додатку до договору споживач до 31/30 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

У разі прострочення здійснення споживачем попередньої оплати протягом 14 днів, постачальник електричної енергії має право відключити споживача або обмежити його споживання до рівня аварійної броні електропостачання.

Пунктом 5 вказаного порядку розрахунків передбачено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію здійснюється споживачем самостійно на протязі п’яти днів після дати виписки рахунку.

Одержаний від відповідача рахунок від 02.06.2005 року щодо оплати за спожиту електроенергію в травні 2005 року позивачем було оплачено 07.06.2005 року.

Згідно п.п.4 п.8.3 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії зобов’язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії у разі несплати за електричну енергію у терміни і за умов, передбачених у договорі.

Отже, висновок судів обох інстанцій про безпідставність припинення постачання електроенергії позивачу обґрунтовується матеріалами справи та вимогами норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Таким чином, висновки судів про визнання недійсним порядку розрахунків підписаного з боку позивача Козяруком С.В. та щодо відмови в частині позову про стягнення збитків ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Разом з тим, зробивши висновок про застосування відповідальності до енергопостачальника в розмірі п’ятикратної вартості недовідпущеної електроенергії, суди не звернули уваги на те, що на час вирішення спору по суті в ч.10 ст.24 Закону України “Про електроенергетику” зазначену відповідальність зменшено до двократної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність.

Водночас, судами не було перевірено обґрунтування розрахунків розміру спірної санкції за заявленими вимогами, та не наведено розрахунків з яких виходив суд задовольняючи ці вимоги.

За таких обставин, прийняті судові рішення в частині позову про стягнення п’ятикратної вартості недовідпущеної електроенергії не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому в цій частині вони підлягали скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а в решті зазначені судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні й обґрунтовані.

При новому розгляді справи господарський суд виходить з вимог ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України про те, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зменшення позовних вимог, відмовившись від стягнення 5189 грн. 93 коп. збитків та просить стягнути з відповідача 2293 грн. 82 коп. двократної вартості недовідпущеної енергії.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Такий висновок, господарський суд зробив на підставі слідуючого.

Як достовірно встановлено судом та сторонами не оспорено, між сторонами укладено договір № 14М від 12.05.2004р. про постачання електричної енергії .

Відповідно до п.п.2.1.та 2.2. договору позивач зобов'язувався поставляти електроенергію відповідачеві, а останній, зобов'язувався своєчасно оплачувати спожиту електроенергію згідно з умовами додатку до договору “Порядок розрахунків”.

Відповідно до умов п.2 договору при виконанні його умов сторони повинні керуватися законодавством України та Правилами користування електричною енергією / далі ПКЕЕ/ . Згідно п. П.4.4. договору постачальник має право вимагати від споживача завданих збитків внаслідок порушення умов договору.

Позов в частині стягнення двократної вартості недовідпущеної електроенергії в зв’язку з безпідставним припиненням з 9 по 17.06.2005р. електроенергії підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п.7.36 ПКЕЕ в разі переривання електропостачання представниками споживача та постачальної організації складається акт , в якому зазначаються час перерви та обсяги недовідпущеної споживачу електроенергії.

Обсяг електроенергії, що недовідпущено споживачу з вини постачальника електроенергії, визначається як різниця між обсягом електроенергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електроенергії за цей період.

Із матеріалів справи / а.с. 17-19 / вбачається, що відповідач з 9 по 16.06.2005р. відмовився від складання акту про припинення електропостачаня адмінбудівлі, бази автотранспортного цеху, що зафіксовано позивачем відповідно до вимог п.7.35 ПКЕЕ.

Поряд з цим, суд вважає необґрунтованим розрахунок позивача стосовно кількості недовідпущеної електроенергії за період з 9.06.2005р. 12 год 20 хв. до 18 год 10 хв. 17.06.2005р ( т.1 а.с22).

Так, у відповідності до п.7.36. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ України від 22.08.2002 р. № 928) у разі переривання електропостачання представниками споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт, у якому зазначаються час перерви та обсяги недовідпущеної споживачу електричної енергії, інші необхідні дані. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Час переривання визначається спільно за документацією споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) з моменту припинення або обмеження постачання електричної енергії до відновлення електропостачання.

Якщо переривання в електропостачанні викликане технологічними порушеннями в роботі мереж електропередавальної організації, то у разі визначення обсягу недовідпущеної електричної енергії час перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується ПУЕ відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів.

Час спрацювання пристроїв автоматичного включення резерву та автоматичного повторного включення не вважається перериванням електроспоживання.

Обсяг електричної енергії, що недовідпущена споживачу з вини постачальника електричної енергії, визначається як різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період.

Нарахована згідно з погодженим постачальником електричної енергії актом величина відшкодування за перерву в електропостачанні враховується в наступному розрахунковому періоді або за заявою споживача перераховується на поточний рахунок останнього.

Крім того, по окремих точках обліку електричної енергії по договору № 14М від 12.05.2004 р. позивач отримує живлення від мереж основних споживачів (електропередавальних організацій), зокрема - адмінприміщення (основний споживач - Єлисаветградська транспортна кампанія), АТЦ (основний споживач - СУ-2). У всіх випадках, за участі Постачальника та електропередавальної організації повинен складатись відповідний акт, причому, по точках обліку Адмінприміщення та АТЦ в складанні актів повинні обов'язково приймати участь представники електропередавальної організації. Зазначена вимога правил Споживачем не дотримана. Акти не складались, представники електропередавальних організацій не залучались до їх складання.

Час перерви електропостачання по всіх об’єктах не відповідає дійсності, так як Акти складаються на підставі оперативних документів споживача та електропередавальної організації. Відключення та включення об’єктів Позивача виконувалось почергово, в той же час в розрахунок недовідпуску електроенергії закладено один час відключення – 12 год. 20 хв., включення – 18 год.10 хв. Так, включення всіх об’єктів Позивача було виконано 17.06.2005 р. до 17.00 годин. Причому, електропостачання адмінприміщення Позивача було відновлено 17.06.2005 р. о 16 год. 20 хв., що підтверджує і електропередавальна організація – ТОВ “Єлисаветградська транспортна кампанія” (копію листа ТОВ “Єлисаветградська транспортна кампанія” від 27.10.2005 р. № 554).

Судом приймаються до уваги пояснення відповідача стосовно того, що за складеною Позивачем Довідкою-розрахунком двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, за об’єктом РСУ споживачем використано з 01.06.2005 р. до 09.06.2005 р. 260 кВт/год електроенергії, кількість недовідпущеної електроенергії з 09.06.2005 р. до 17.06.2005 р. - 251,2 кВт/год,, а до кінця місяця, незважаючи на включення електроенергії 17.06.2005 р., електроенергія споживачем взагалі не використовувалась. У липні 2005 р. споживачем за місяць по цій точці обліку використано 260 кВт/год електроенергії, тобто практично ту кількість, яку споживач стверджує, що не отримав з 09.06 до 17.06.2005 р.

Пояснення відповідача щодо порушення процедурних питань позивачем при визначенні строку на який було припинено подачу енергії та необ'єктивність проведених розрахунків позивач не спростував будь-якими доказами. Натомість позивач визнав факт допущення технічної помилки при розрахунку вартості недовідпущеної електричної енергії та в судовому засіданні 18.10 06 року зменшив розмір позовних вимог до 2038 грн. 42 коп.

Судом вважає, що розбіжності в визначенні двократної вартості недовідпущеної електроенергії в червні 2005 року між позивачем та відповідачем виникли в результаті застосування позивачем неправильної методики визначення обсягу недовідпущеної елктроенергії та необґрунтованого визначення періоду, в який було припинено постачання електроенергії (припинено 09.06.2005 року в 12 год.20 хв. а поновлено в 18 год.10 хв. 17.06.2006 року) та визначенням середнього рівня споживання електричної енергії з 01.06.2005 року по 09.06. 2005 року. Суд повністю погоджується з проведеним у відповідності до п.7.36 “Правил користування електричною енергією” відповідачем розрахунком, яким визначається обсяг недовідпущеної електроенергії виходячи з заявленого обсягу на місяць та поділеному на кількість годин в місяці, а не лише на кількість годин в період, який передував відключенню. Таким чином, виходячи з заявленого обсягу на місяць по об'єктах РСУ (ТП-436), адмінбудівлі (вул. 50 років Жовтня), АТЦ (вул. Промислова) відповідно 1500, 5000 та 2500 квт/год а разом 9000 квт/год та кількості годин в місяць 720, обсяг недовідпущеної електричної енергії за час перерви електропостачання протягом 592 годин складає 2461 грн. Приймаючи до уваги встановлений на червень 2005 року тариф 0,3019 грн/кВтгод сума вартості недовідпущеної електроенергії складає 743 грн. 01 коп., а відповідно її двократна вартість 1486 грн. 02 коп.

Матеріалами справи доведено факт безпідставного, з порушенням умов договору від 12.05.2004р. та додатків до нього, припинення відповідачем постачання електроенергії позивачеві в період з 9 по 17.06.2005р. та вказаний факт не оспорюється відповідачем.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже позовні вимоги про стягнення двократної вартості недовідпущеної електроенергії є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково в розмірі 1486 грн. 02 коп. При цьому, господарським судом враховано, що на час вирішення спору по суті в ч.10 ст. 24 Закону України “Про електроенергетику” цивільну відповідальність за правопорушення у спірних правовідносинах зменшено до двократної вартості. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної сили у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго” м.Кіровоград пр-т Комуністичний 15 р/р 26008302331850 в ЦВ ПІБ м. Кіровограда, МФО 323301, код 23226362 двократну вартість недовідпущеної електроенергії в розмірі 1486 грн. 02 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 11 грн. 22 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 12 грн. 98 коп. на користь обласного комунального виробничого підприємства “Дніпро-Кіровоград” м.Кіровоград вул. 50 років Жовтня 19 А р/р 26009420005264 в КОФ УСБ, МФО 323293, код 03346822.

Наказ видати.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя

Ю. І. Хилько