Ухвала суду № 1955303, 10.08.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

06 серпня 2008 року

Справа № 5020-12/044

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Волкова К.В.,

Голика В.С.,

секретар судового засідання Лукашова Ю.А.

за участю представників сторін:

представник позивача: не з'явився, Відкрите акціонерне товариство "Мусон";

представник відповідача: Новікова Інна Василівна , довіреність № 11/10-013 від 23.04.08, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Мусон" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 03.06.2008 по справі № 5020-12/044

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мусон" (вул. Вакуленчука, 29,Севастополь,99053)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001322310/0 від 15.01.2007

ВСТАНОВИВ:

25.01.2008 позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001322310/0 від 15.01.2007 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 23916,14 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11958,07 грн.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 03.06.2008 у справі № 5020-12/044 відмовлено у позові відкритого акціонерного товариства "Мусон" (далі –ВАТ "Мусон") до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (далі –ДПІ Гагарінському районі м. Севастополя) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001322310/0 від 15.01.2007.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач при списанні кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, не зменшені валові витрати, що привело до завищення скоректованих валових витрат задекларованих підприємством за період, що перевірявся, на суму 95664, 57 грн.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Вважаючи висновки суду першої інстанції помилковими, заявник апеляційної скарги вказує, що правила п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює, які саме затрати підлягають включенню до складу валових витрат, рівно як і не вимагають від платника податків зменшення валових витрат при списанні кредиторської заборгованості, строк давності по яких минув.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 суддю Черткову І.В. замінено на суддю Волкова К.В.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2008, представник відповідача надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити постанову апеляційної інстанції без змін. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з участю представника в іншому судовому процесі.

Судова колегія відхиляє клопотання ТОВ "Мусон" та вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника позивача, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Крім того, позивач не позбавлений права направити у судове засідання іншого представника.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

29.12.2007 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя проведена виїзна планова перевірка ВАТ "Мусон" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.09.2007. За наслідками перевірки складений акт №6232/10/23/-123/14314707 від 29.12.2007 (а.с. 7-15).

В результаті перевірки працівниками податкового органу встановлено порушення позивачем пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 23916,14 грн., у тому числі: півріччя 2005 року –71500,00 грн. (2 квартал 2005 року –71500 грн.), 9 місяців 2005 року –72555,12 грн. (3 квартал 2005 року –1055,12 грн.), 1 квартал 2006 року –136,65 грн., півріччя 2006 року –244,98 грн. (2 квартал 2006 року –108,33 грн.), 9 місяців 2006 року –294,98 грн. (3 квартал 2006 року –50 грн.), 2006 рік –659,68 грн. (4 квартал 2006 року –364,70 грн.), 1 квартал 2007 року –22449,77 грн.

Вказаний акт було покладено в основу податкового повідомлення-рішення №0001322310/0 від 15.01.2008 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 23916,14 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 11958,07 грн. (а.с. 23).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до господарського суду м. Севастополя з відповідним позовом, в задоволенні якого судом було відмовлено, що слугувало підставою для звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Наявність кредиторської заборгованості у ВАТ "Мусон" свідчить про те, що валові витрати були визначені підприємством по факту одержання товарів, робіт, послуг без їхньої оплати.

Судом встановлено, що термін позовної давності стягнення вартості отриманих позивачем товарів сплинув.

Відповідно до пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону ця сума заборгованості включається до валового доходу.

Відповідно до п.5.1 ст.5 наведеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Позивач не проводив здійснення компенсації вартості товарів, які отримав фактично безоплатно, а тому і не вправі був відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Судова колегія приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги про те, що вказаний Закон не передбачає коригування валових витрат, проте вимоги п.5.1 ст.5 Закону позивачем не враховані.

Наведене свідчить про заниження суми оподатковуваного прибутку і обґрунтованість прийняття податковою інспекцією спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Мусон" залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 03.06.2008 по справі № 5020-12/044залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді К.В. Волков

В.С. Голик