Рішення № 1955013, 29.07.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" липня 2008 р. Справа № 2/123-08

За позовом відкритого акціонерного товариства «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод», м. Бориспіль

до відповідача: закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод», м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 80461,53 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Петруня А.В., представник, довіреність від 01.05.2008р. б/н;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

позивач –відкрите акціонерне товариство «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод», м. Бориспіль –09.07.2008р. звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 04.07.2008р. № 1-15/229 до відповідача –закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод», м. Переяслав-Хмельницький в якій просить стягнути з відповідача борг за договором купівлі-продажу борошна в сумі 62777,61 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 10044,02 грн., три проценти річних в сумі 939,08 грн. та пеню в сумі 6700,82 грн., всього 80451,53 грн., а також покласти на відповідача судові витрати. та покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач подав витребувані судом документи та повністю підтримав позовні вимоги. Позивач твердить, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором купівлі-продажу борошна від 24.12.2007р. № 04/06, та сплатив позивачу за поставлений товар лише частково, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 62777,61 грн. Також позивач стверджує, що за прострочення сплати за поставлений товар з відповідача належать до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 10044,02 грн., три проценти річних в сумі 939,08 грн. та пеня в розмірі 6700,82 грн. Крім того, позивачем заявлено усне клопотання про розгляд справи по суті без присутності представника відповідача, оскільки матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, позовні вимоги та представлені позивачем докази не спростував, в судове засідання свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив, хоча про день час та місце його проведення повідомлявся судом вчасно належним чином. Залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштово відправлення від 15.07.2008р. № 13011123 свідчить про те, що відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 17.07.2008р.

Враховуючи те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов’язку щодо розшуку відповідача, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов відкритого акціонерного товариства «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод», м. Бориспіль (далі –ВАТ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод») до закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод», м. Переяслав-Хмельницький (далі –ЗАТ «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»), вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши додатково подані документи, суд

встановив:

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків сторін у справі є укладений між відповідачем та ВАТ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод»24.12.2008р. Договір купівлі-продажу борошна № 04/06 9 (далі –Договір).

Відповідно до умов розділу 1 зазначеного Договору ВАТ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод»(продавець) зобов’язане поставити та передати у власність ЗАТ «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»(покупцю) товар (борошно), який відповідає ДСТУ 46.004-99, а покупець зобов’язаний прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Згідно п. 2.3 Договору загальна вартість товару складається з суми вартості товару, з урахуванням ПДВ, отриманого покупцем по накладних продавця (які є невід’ємною частиною Договору п. 2.1) в термін дії Договору.

Згідно п. 3.1 Договору покупець проводить оплату товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, за кожну партію, згідно рахунку, виставленого продавцем на протязі 2-х банківських днів.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до припису ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На виконання своїх господарських зобов’язань за Договором ВАТ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод»поставило ЗАТ «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»товар, а саме борошно, на загальну суму 122777,61 грн., про що свідчать видаткові накладні:

від 21.12.2007р. № 3735 на суму 259,80 грн.;

від 25.12.2007р. № 3759 на суму 26442,80 грн.;

від 26.12.2007р. № 3764 на суму 22080,00 грн.;

від 27.12.2007р. № 3769 на суму 17762,70 грн.;

від 29.12.2007р. № 3776 на суму 27090,31 грн.;

від 11.01.2008р. № 18 на суму 29142,00 грн. (копії накладних залучені до матеріалів справи).

Про отримання товару відповідачем свідчать довіреності відповідача:

ЯОА № 635471 від 21.12.2007р.;

ЯОА № 635475 від 25.12.2007р.;

ЯОА № 635477 від 26.12.2007р.;

ЯОА № 635482 від 27.12.2007р.;

ЯОА № 635485 від 11.01.2008р.; видані повноважним особам відповідача на отримання товару від ВАТ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод»(копії довіреностей залучені до матеріалів справи) та підписи уповноважених осіб в вищеперерахованих видаткових накладних.

Позивач в позовній заяві та додаткових поясненнях визнає за відповідачем часткову сплату коштів за поставлений товар на загальну суму 60000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків № 537 з ЗАТ «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»за період з 01.01.2007р., підписаним сторонами та скріпленим печатками позивача та відповідача. Відповідач не надав суду доказів про сплату коштів за поставлений товар в більшому розмірі.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи визнану позивачем часткову сплату, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за Договором товар складає 62777,61 грн.

Позивачем 17.06.2008р. було направлено відповідачу претензію від 17.06.2008р. № 01-15/208 з вимогою сплатити борг за поставлений товар, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії претензії від 17.06.2008р. № 01-15/208, опису вкладення у цінний лист від 17.06.2008р. та фіскального чеку «Укрпошти»від 17.06.2008р. № 3150. Відповідач відповідь на претензійну вимогу не надав та борг не сплатив.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі –62777,61 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Як вбачається з пункту 6.3 Договору, в разі прострочки оплати за поставлений товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від вартості партії товару за кожний день прострочки. При розрахунку суми пені позиваем застосувано подвійну облікову ставку НБУ. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Таким чином, заявлена до стягнення з відповідача сума пені 6700,82 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно до частини 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Позивач в розрахунку збитків, завданих інфляційними процесами за червень застосував індекс інфляції 101,3 %. Відповідно до публікації в газеті «Урядовий кур’єр»від 09.07.2008р. № 123, індекс інфляції в червні місяці становив 100,8 %.

Таким чином, враховуючи:

- строки та порядок оплати розрахунків за поставлений товар, встановлені розділом 3 договору;

- фактичні суми та строки сплати відповідачем за поставлений товар;

- відповідальність за порушення грошового зобов’язання, визначену ст. 625 ЦК України;

- оприлюднені Державним комітетом статистики України в офіційних друкованих органах індекси інфляції за відповідний період;

вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 939,08 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 10044,02 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 9730,53 грн.

За таких обставин суд частково задовольняє позов відкритого акціонерного товариства «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод», приймає рішення про стягнення з відповідача –закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»заборгованості в сумі 80148,04 грн., в тому числі основного боргу в сумі 62777,61 грн., збитків, завданих інфляційними процесами 9730,53 грн., три проценти річних 939,08 грн та пені в сумі 6700,82 грн., та відповідно до частини 5 ст. 49 ГПК України покладає на обидві сторони судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 11, 16, 525, 526, 546, 547, 610, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 230, частиною 4 ст. 231, частиною 6 ст. 232 ГК України, ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод»до закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»(08404, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. М. Грушевського, 61, ідентифікаційний. код 32020232, р/р № 2600314581001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092),

на користь відкритого акціонерного товариства «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод» (08300, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46, ідентифікаційний код 00954538, р/р 26001962482032 в філії ПУМБ м. Київ, МФО 322904) 62777,61 грн. (шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят сім гривень шістдесят одна копійка) основного боргу, 9730,53 грн. (дев’ять тисяч сімсот тридцять гривень п’ятдесят три копійки) збитків, завданих інфляційними процесами, 939,08 грн. (дев’ятсот тридцять дев’ять гривень вісім копійок) три проценти річних, 6700,82 грн. (шість тисяч сімсот гривень вісімдесят дві копійки) пені, державне мито в сумі 801,48 грн. (вісімсот одна гривня сорок вісім копійок) та 117,54 грн. (сто сімнадцять гривень п’ятдесят чотири копійки) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписаний 01.08.2008р.