Рішення № 19545336, 28.11.2011, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 2-3663/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 року. м. Суми.

Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого судді Бойка В.Б.,

при секретарі Москаленко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватної фірми «Валентина « про стягнення суми позики, відсотків, інфляційних збитків, відсотків річних,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до розписки від 10.10.2008 року він передав, а відповідач, в особі директора ПФ - Маркевич В.В., прийняв грошові кошти у сумі 180 000 грн. на 1 рік. Оскільки відповідач не виконав свого обовязку, не повернув суму позики, заперечує наявність грошового зобов»язання, позивач просить ухвалити рішення про стягнення заборгованості за договором, відсотків за користування позикою, 3% річних, а також інфляційних збитків.

Відповідач до суду свого представника не направив, про час розгляду справи повідомлявся, про що свідчить наявна у справі розписка, відгуку на позов не надав

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст. 10-11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона ( позикодавець ) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми ( ст. 1047 ЦК України ).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідно до розписки від 10.10.2008 року він передав, а відповідач, в особі директора ПФ - Маркевич В.В., прийняв грошові кошти у сумі 180 000 грн. на 1 рік ( а.с. 9 ).

По справі встановлено також, що позивач звертався до відповідача як в усній, так і в письмовій формі з питанням повернення коштів, однак в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, відповідач не повернув позику. Більше того, на чергову вимогу про повернення коштів відповідач надав відповідь, що розписка не доводить наявність між сторонами договірних відносин ( а.с. 10-11 ).

Суд критично відноситься до такої позиції відповідача, вважає, що останній, всупереч приписам ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України, не надав достатніх та беззаперечних доказів в спростування укладення між сторонами договору позики та в спростування боргу.

Зокрема, розписка керівника ПФ має вказівку на суму позики, особу боржника, дату отримання коштів та термін користування ними. Підпис директора ПФ скріплено печаткою, як це передбачено ч. 2 ст. 207 ЦК України. Таким чином, дана розписка має всі необхідні для договору позики реквізити та дає можливість чітко визначитися з правами та обов»язками сторін.

Із наданих представником позивача в судове засідання довідок ПАТ КБ « ПриватБанк « від 14.11.2011 року, вбачається, що позивачці напередодні укладання договору позики - 09.10.2008 року було видано 103766,39 грн. та 5112,91 доларів США.

Як зазначалося вище, відповідач з жодними зустрічними позовними вимогами не звертався та заперечень проти позову не надав.

З урахуванням того, що позивач утримує у себе оригінал боргового документу, останній був оглянутий судом в судовому засіданні, відповідачем не доведено, що позивач підробив розписку про отримання ПФ грошових коштів або неправомірно заволодів нею, суд вважає, що позивача належить вважати позикодавцем, а заявлені вимоги ґрунтуються на законі.

За таких обставин, на користь позивача в рахунок повернення позики належить стягнути 180000,00 гривень заборгованості.

Окрім того, у відповідності до ст. 1048 ЦК України, відповідач повинен сплатити позивачу 52248 гривень 06 копійок процентів за користування позикою.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що у разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст. 625 ЦК України ).

Таким чином, з урахуванням того, що вимоги позивача не були задоволені і після подачі позову до суду, в межах заявлених позивачем вимог, відповідач зобовязаний сплатити заявнику також 30780,00 гривень інфляційних збитків та 10859,18 гривень відсотків річних. Розрахунок даних сум міститься в матеріалах справи ( а.с. 6-7 ).

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь заявника належить стягнути 1700,00 гривень в рахунок повернення судового збору та 120,00 копійок в рахунок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 526, 611, 625, 10461050 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми «Валентина « ( м. Суми, вул. О. Дундича, 11, ідентифікаційний код 30845993 ) на користь ОСОБА_1 180 000 гривень 00 копійок боргу за договором позики, 52248 гривень 06 копійок процентів за користування позикою, 30780 гривень 00 копійок інфляційних збитків, 10859 гривень 18 копійок відсотків річних, 1700 гривень 00 копійок в рахунок повернення судового збору та 120 гривень 00 копійок в рахунок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а разом : 275 707 гривень 24 копійки.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

СУДДЯ В.Б. БОЙКО