Рішення № 1954430, 30.07.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2008 р.

Справа № 15/149-2594

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5, 46000

до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області

За участю представників сторін:

позивача: Шевченко В.М. –юрисконсульт, довіреність № 17/4-1-295 від 25.02.2008р.;

відповідача: не з'явився

Суть справи:

Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль звернувся у господарський суд з позовом до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області про стягнення заборгованості в сумі 9394 грн..

У розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю.

Відповідач без поважних причин витребуваного ухвалами суду від 04.07.2008р. та 17.07.2008р. обґрунтованого відзиву на позов не надав, його представник в судові засідання не з’явився хоча про час місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач - Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5 є юридичною особою і включений до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 08597014, загальнодержавної форми власності, що підтверджується довідкою № 7323 від 23.12.2004р. Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом свої прав.

Відповідач –Державне підприємство "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області, є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 00375065, що підтверджується довідкою № 31-288 від 05.06.2008р. Головного управління статистики у Тернопільській області.

01.05.2006р. між Державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області (Замовник) та Відділом Державної Служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (Виконавець) укладено договір на здійснення контролю за дотриманням перепускного режиму, реагування на виклик наряду охорони, перевірок несення служби відомчої охорони підрозділами ВДСО при УМВС України в Тернопільській області № 070289, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання щоденно проводити контроль та перевірку здійснення охорони на об’єктах Замовника відомчою охороною чи іншими юридичними особами, у разі необхідності додатково викликає наряд охорони для надання допомоги відомчій охороні, здійснювати контроль за дотриманням пропускного режиму на об’єктах Замовника, порядком збереження матеріальних цінностей. Замовник згідно п. 2.1. договору зобов’язався щомісячно оплачувати виконавцю суму передбачену в дислокації –рахунку (Додаток № 1, 2), яка проводиться не пізніше 10 числа місяця в якому надаються послуги.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що останній укладений строком на 1 рік, якщо за 60 днів до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не ставить питання про його припинення, договір вважається продовжений на тих же умовах і на той же термін.

Як випливає з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов’язання згідно Договору № 070289 від 01.05.2006р. виконав, проте відповідачем за надані послуги своєчасно розрахунки не проводилися, у зв’язку з чим станом на 01.06.2008р. ним допущено заборгованість перед позивачем в сумі 9394 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим відтисками їх печаток.

У зв’язку із невиконанням умов договору в частині здійснення оплати виконаних робіт, Відділом Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області було надіслано на адресу Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області претензію № 17/1-2-745 від 20.05.2008р. щодо погашення боргу в сумі 9434 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов’язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем по договору № 070289 від 01.05.2006р. виникли зобов’язання, що випливають із договору про надання послуг. Так, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з’явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5, щодо стягнення з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області, заборгованості по договору № 070289 від 01.05.2006р. підлягають до задоволення в сумі 9394,00 грн. як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені останнім.

Державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України. Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області, код 00375065, на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5 –9394 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "13" серпня 2008р.через місцевий господарський суд.

Суддя