Рішення № 1954215, 11.08.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.08

Справа № 16/384-08.

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м.Суми

до відповідача Військової частини 3051, м. Суми

про стягнення 1550 грн.46 коп.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача Андрієнко Н.О.

від відповідача не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 1550 грн.46 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію станом на 10.06.2008р., в т.ч. 612 грн.65 коп. пені, 847 грн.67 коп. інфляційного відшкодування, 90 грн.14 коп. – 3% річних , а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав відзив на позов , в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, так як сплата ним штрафних санкцій не передбачена бюджетним фінансуванням.

Позивач подав заяву від 18.07.2008р. про уточнення позовних вимог, з наведеними у відзиві відповідачем підставами не погоджується , так як заборгованість відповідача зросла, тому збільшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 2762 грн.69 коп., в т.ч. 1439 грн.91 коп. пені, 1129 грн.86 коп. інфляційного відшкодування, 192 грн.92 коп. – 3% річних, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 28.08.2003р. був укладений договір № 210 про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами .

Ст.526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п.2.2.3 зазначеного договору відповідач повинен був оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов додатку № 4 до договору. Пунктом 3 додатку № 4 до договору передбачено, що відповідач повинен кожного місяця проводити розрахунки з відповідачем протягом 5 днів з моменту отримання рахунку для оплати.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень в судовому засіданні представника позивача , умови договору № 210 від 28.08.2003р. в частині розрахунків за спожиту електричну енергію відповідачем порушувалися, розрахунки проводилися не своєчасно.

Станом на 17 липня 2008р. заборгованість відповідача перед позивачем зросла, що підтверджується матеріалами справи і тому позивач уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг в сумі 2762 грн.69 коп., в т.ч. 1439 грн.91 коп. пені, 1129 грн.86 коп. інфляційного відшкодування та 3% річних в сумі 192 грн.92 коп., а також судові витрати.

Відповідно до ст. 617 ЦК України не вважається підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання - відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п.5 додатку № 4 до договору та Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» № 543/96ВР від 22.11.96р. передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 1439 грн.91 коп.

Таким чином, пеня в сумі 1439 ггрн.91 коп. нарахована згідно умов договору в межах строку позовної давності і підлягає стягненню на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже уточнені вимоги позивача про стягнення з відповідача 1129 грн.86 коп. інфляційних збитків та 192 грн.92 коп . - 3% річних підлягають задоволенню.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 2762 грн.69 коп., в тому числі: 1439 грн.91 коп. – пені, 1129 грн.86 коп. – інфляційних збитків, 192 грн.92 коп. - 3 % річних.

Відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 2762 грн.69 коп. не подав, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що військова частина фінансується з державного бюджету , в зв’язку з чим асигнування надходили на поточні рахунки військової частини в недостатніх розмірах, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає , оскільки чинним законодавством України встановлено рівність суб’єктів в цивільно-господарських правовідносинах незалежно від їх форм власності. Установи ( організації) , які фінансуються з державного бюджету не мають привілеїв по відношенню до інших підприємств та організацій і самі несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями. Закон України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» поширюється на правовідносини між підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 102 грн.00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Військової частини 3051 ( 40030, м.Суми, вул..Плодова,2, код 08803773) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» ( 40035, м.Суми, вул. Д.Коротченка, 7, код 24000329) 1439 грн.91 коп. пені, 1129 грн.86 коп. інфляційного відшкодування, 192 грн.92 коп. – 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення підписано 12.08.2008 року.