Рішення № 19541610, 21.04.2011, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №2-85

2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі- Голубятникової І.А.,

за участю представників:

позивача- Юрасова А.В.,

відповідача- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, діючого, на підставі довіреності, в інтересах ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) про визнання недійсними : кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р.; додаткових договорів № 1 від 23.03.2009 р., №2 від 29.01.2010 р., № 3 від 17.07.2009 р. до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р. ; договору іпотеки № РМL 202/073/2008 від 25. 07.2008 р. та за зустрічними позовами Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р., -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” про визнання недійсними : кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р.; додаткових договорів № 1 від 23.03.2009 р., №2 від 29.01.2010 р., № 3 від 17.07.2009 р. до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25.07.2008р. ; договору іпотеки № РМL 202/073/2008 від 25. 07.2008 р..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 липня 2008 року між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»було укладено кредитним договір № МL 202/074/2008 на суму 37555,00 доларів США під 5,49 % строком до 25 липня 2023 року.

Кім того, між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»було укладено ряд додаткових угод до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25 липня 2008 року, а саме: № 1 від 23.03.2009 р., № 2 від 29.01.2010 р., та № 3 від 17.07.2009р..

Також, 25 липня 2008 року між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25 липня 2008 року було укладено договір іпотеки № РМL 202/073/2008, відповідно до якого ОСОБА_3 для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов”язань за кредитними договорами № МL 202/023/2005 від 22.09.2005р. та № МL 202/074/2008 від 25.07.2008р. належний йому на праві власності будинок № 40 по вулиці Менжинського в місті Запоріжжі.

Вважає, що дії щодо укладання та виконання вищезазначеного кредитного договору, додаткових угод до нього та іпотечного договору суперечать вимогам законодавства виходячи з наступного.

Підставою для недійсності кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25.07.2008р. є укладення останнього в валюті, відмінній від гривні України та використання іноземної валюти за спірним кредитним договором як засобу платежу, що суперечить вимогам законодавства.

Згідно із ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Статтею 52 ЦК України передбачено, що зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов”язання в іноземній валюті.

За приписами ст. 35 Закону України «Про Національний банк України», гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

З огляду на викладене вважає, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні відповідними субєктами імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Зазначена індивідуальна ліцензія у ОСОБА_3 та відповідача відсутня, внаслідок чого використання долару США як засобу платежу за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25.07.2008р. суперечить вимогам п. «г»ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та Положенню «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу».

До того ж зазначив, що при укладенні кредитного не було отримано відповідно згоди дружини ОСОБА_3, оскільки останній перебуває у шлюбі з 28 лютого 2004 року, що додатково свідчить про неправомірний характер кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25.07.2008р.

На підставі викладеного, просить суд визнати недійсним кредитний договір № МL 202/074/2008 від 25.07.2008р., укладений між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»; визнати недійсними додаткові договори № 1 від 23.03.2009 р., №2 від 29.01.2010 р., № 3 від 17.07.2009 р. до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р., укладені між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»; визнати недійсним договір іпотеки № РМL 202/073/2008 від 25 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк».

Не погоджуючись з позовом ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариство «ОТП Банк»звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25.07.2008 року.

В обґрунтування зустрічного позову зазначило, що 25 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № МL 202/074/2008 про надання кредиту в сумі 37555,00 доларів США під 5,49 % річних. Кредит був наданий строком до 25 липня 2023 року.

ОСОБА_3 не належним чином виконував свої зобов”язання за кредитним договором, несвоєчасно та не в повному обсязі погашав кредит та відсотки за користування кредитом.

Заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем за зазначеним кредитом станом на 4 березня 2010 року становить 289632,89 грн., з яких: заборгованість за кредитом 32653,21 доларів США, що еквівалентно 260703 грн. 23 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 04.03.2010 р. 1 долар США = 7,984 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 29.09.2009р. по 24.11.2009р. за процентною ставко 10,98 % річних, з 25.11.2009р. по 04.03.2010р. за процентною ставкою 13,44 % річних. 1791,32 доларів США, що еквівалентно 14301 грн. 90 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 04.03.2010 р. 1 долар США = 7,984 грн., пеня за неналежне виконання боргових зобовязань за період з 28.06.2009р. по 04.03.2010р. 14627 грн. 76 коп.

Відповідно до п.1.9 Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов”язань за цим кредитним договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред”явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом. При цьому, виконання зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

В якості забезпечення наданого кредиту 25 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки № SR 202/074/2008, згідно з яким ОСОБА_5 зобовязався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25 липня 2008 року.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 несуть солідарну відповідальність перед банком у разі невиконання умов кредитного договору.

На підставі викладеного, просить суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” заборгованість за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25.07.2008 року у розмірі 289632,89 грн., з яких: заборгованість за кредитом 32653,21 доларів США, що еквівалентно 260703 грн. 23 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 04.03.2010 р. 1 долар США = 7,984 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 29.09.2009р. по 24.11.2009р. за процентною ставко 10,98 % річних, з 25.11.2009р. по 04.03.2010р. за процентною ставкою 13,44 % річних. 1791,32 доларів США, що еквівалентно 14301 грн. 90 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 04.03.2010 р. 1 долар США = 7,984 грн., пеня за неналежне виконання боргових зобовязань за період з 28.06.2009р. по 04.03.2010р. 14627 грн. 76 коп., також судові витрати на загальну суму 1 820 гривень 00 копійок, з яких : 1700 гривень 00 копійок судовий збір , 120 гривень 00 копійок, а всього 291452 гривень 89 копійок.

В процесі розгляду справи ПАТ «ОТПБанк»уточнив свої позовні вимоги, збільшивши розмір позовних вимог та остаточно просив суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” заборгованість за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 року станом на 17 листопада 2010 року у розмірі 295388 гривень 34 копійки , з яких : 32653 долари США 21 цент заборгованість за тілом кредиту ; 2864 долари США 09 центів заборгованість по процентах, нарахованих за період часу з 25.09.2009 р. по 24.11.2009 р. за ставкою 10,98 % річних, з 25.11.2009 р. по 30.05.2010 р. за ставкою 13,44% річних; 13533 гривні 70 копійок пеня, нарахована на суми заборгованостей за період з 25.06.2009 р. по 24.02.2010 р. у розмірі 1% за кожен день прострочення по офіційному курсу НБУ станом на 17.11.2010 р. - 1705, 42 долари США, які еквівалентні 7,9357 грн., а також судові витрати на загальну суму 1 820 гривень 00 копійок, з яких : 1700 гривень 00 копійок судовий збір , 120 гривень 00 копійок, а всього 297208 гривень 34 копійки.

Ухвалою суду від 15 березня 2011 року первісний позивач Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»замінено на належного позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги свого довірителя та просив суд їх задовольнити в повному обсязі та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»у задоволенні зустрічного позову.

Педставник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечував, посилаючись на те, що кредитний договір № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 року, додаткові договори № 1 від 23.03.2009 р., №2 від 29.01.2010 р., № 3 від 17.07.2009 р. до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р. та договір іпотеки № РМL 202/073/2008 від 25 липня 2008 року, які були укладені між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк»були укладені у суворому додержанні діючого законодавства України, а тому не підлягають визнанню їх недійсними з підстав зазначених у позові позивача. На підставі викладеного, просив суд відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задовольнити зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25.07.2008 року.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, а зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 25 липня 2008 року між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено кредитним договір № МL 202/074/2008 на суму 37555,00 доларів США під 5,49 % строком до 25 липня 2023 року. (а.с. 7-10)

Крім того, між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено ряд додаткових угод до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25 липня 2008 року, а саме: № 1 від 23.03.2009 р., № 2 від 29.01.2010 р., та № 3 від 17.07.2009р.. (а.с. 11-15)

Також, 25 липня 2008 року між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25 липня 2008 року було укладено договір іпотеки № РМL 202/073/2008, відповідно до якого ОСОБА_3 для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов”язань за кредитними договорами № МL 202/023/2005 від 22.09.2005р. та № МL 202/074/2008 від 25.07.2008р. належний йому на праві власності будинок № 40 по вулиці Менжинського в місті Запоріжжі.(а.с. 16-18)

Положеннями ст. 202 ЦК України визначено, що правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини характеризуються наступними рисами: правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; правочини завжди є діями фізичної або юридичної особи; правочини завжди є правомірними діями; воля в правочинах завжди спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зігдно ст.. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення субєкта правочину.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України.

Згідно п. 1.11.1. Кредитного договору, повернення кредиту та процентів за користування ним здійснюється у валюті кредиту.

Водночас, пунктом 1.11.2 кредитного договору «Застереження»передбачено, що підписанням цього Договору позичальник висловлює свою обізнаність з діючими тарифами Банку, обовязковими платежами передбаченими чинним законодавством України, а також з валютними ризиками, які несе позичальник під час виконання боргових зобовязань, якщо валютою кредиту виступає долар США.

Отже, за волевиявленням двох сторін було досягнуто усіх умов кредитного договору (правочину). Будь-яких заперечень на момент укладення зазначеного правочину позивач не мав.

Також, позивач укладаючи Кредитний договір та обираючи валюту кредитування свідомо вибрав саме - долар США. Перед укладанням Кредитного договору його ознайомили з усіма умовами кредитування, а саме з терміном кредитування, валютою кредитування, процентними ставками у цих валютах тощо.

Таким чином, ОСОБА_7 повністю усвідомлював про умови кредитування у Банка та самостійно за власним бажанням обрав кредитування у доларах США.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Стаття 629 ЦК України, встановлює загальний принцип обовязковості договору. Укладення договору передбачає, що він відповідає встановленим законодавством вимогам, і умови договору не суперечать положенням нормативно-правових актів. Отже, належним чином укладений договір є обовязковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись.

Позовні вимоги позивача щодо недійсності Кредитного договору ґрунтуються, зокрема, на тому, що відповідно до чинного законодавства грошовою одиницею України є гривня, та відповідно до норм ч. 1 ст. 524 ЦК України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Водночас, у ч. 2 цієї ж статті ЦК України зазначено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Отже, позивач не враховує положення чинного законодавства, однобічно їх розглядає і тлумачить.

Згідно ч. 1 і 3 ст. 533 ЦК України, в якій зазначено, що грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Випадки і порядок використання іноземної валюти визначаються Законом України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року № 679-XIV (із змінами та доповненнями) і Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями), виданими відповідно до них нормативними актами, якими передбачена можливість здійснення розрахунків в іноземній валюті при одержанні комерційного чи банківського кредиту в іноземній валюті і його погашенні.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з статтею 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Також, нормативно-правовими актами Національного банку України встановлені вимоги щодо оцінки ризиків за операціями в іноземній валюті, зокрема, Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368, передбачена вимога покриття капіталом валютного кредитного ризику; Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279, встановлено підвищені коефіцієнти резервування за кредитними операціями в іноземній валюті.

При цьому з урахуванням особливостей діяльності банківських установ в умовах фінансової кризи, Національний банк України постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 N 406 "Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" посилив вимоги щодо формування банками спеціальних резервів за кредитами, наданими в іноземній валюті.

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

У положеннях ч. 2 ст. 44 Закону України «Про Національний банк України», в якій зазначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить, зокрема видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.

Відповідно до норм пп. «г»п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави віднесено до операцій, які потребують ліцензії.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Декрету Національним банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

У нормах ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000 року № 2121-III (із змінами та доповненнями) зазначено, що банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі банківської ліцензії.

Відповідач діє на підставах положень чинного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів України. Так, відповідачем отримано генеральну банківську ліцензію за № 191 від 02.03.1998 року на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями.

Невідємною частиною цієї ліцензії є Дозвіл від 08.11.2006 року за № 191-1 з додатком, в якому наведено перелік операцій, які має право здійснювати Банк з валютними цінностями.

Таким чином, правових перешкод для того, щоб Банк мав право укладати кредитні договори, видавати кредити та відповідно, вимагати виконання зобовязання в іноземній валюті немає.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У звязку з тим, що Банк, діючи у відповідності до діючого законодавства України надав Позивачу кредит у іноземній валюті (дол. США), то останній повинен повернути Банку таку ж саму суму грошей у іноземній валюті (дол. США).

Курім того, у відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до п. 1.8 гл. 1 розд. ІІІ «Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України», затверджених постановою правління НБУ № 255 від 18.06.2003 р.: нарахування процентних доходів (витрат), амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами в іноземній валюті здійснюються в тій валюті, у якій обліковується повязаний з ними фінасовий інструмент.

У відповідності до п. 3 частини 1 Кредитного договору сторони домовилися, що для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого відсотку (5,49%) та ставки FIDR.

У відповідності до п. 1.4.1.2 Кредитного договору сторонами встановлено порядок одержання процентів за користування кредитом, а саме: проценти нараховуються щомісяця у день сплати процентів ... на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, та сплачуються позичальником.

Твердження позивача про те, що при укладенні кредитного договору не було отримано відповідної згоди дружини останнього, є невірним та спростовується наступним.

25 липня 2008 року, дружиною ОСОБА_3, ОСОБА_8 надана заява, посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 25.07.2008 року за реєстровим № 5828.

Згідно вказаної заяви, ОСОБА_8 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_3, зокрема, на укладення з АТ «ОТП Банк»кредитного договору в сумі та на умовах йому відомих.

Враховуючи зазначене, Кредитного договору укладений з дотриманням вимог ст.ст. 63, 65 Сімейного кодексу України та ст. 369 ЦК України.

Зважаючи на вищевикладене, Кредитний договір № МL-202/074/2008 від 25.07.2007 року, укладений відповідно до положень чинного законодавства та з дотриманням вимог ст. ст. 203, 205, 207, 208, ч. 2 ст. 524 і ст. 533 Цивільного кодексу України, та в межах повноважень Банку, щодо здійснення валютних операцій на підставі банківської ліцензії, а тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1, діючого, на підставі довіреності, в інтересах ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) про визнання недійсними : кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р.; додаткових договорів № 1 від 23.03.2009 р., №2 від 29.01.2010 р., № 3 від 17.07.2009 р. до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р. ; договору іпотеки № РМL 202/073/2008 від 25. 07.2008 р..

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25.07.2008 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК Ураїни порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов”язання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та морадьної шкоди.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобовязання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником забовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсолідарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в суді та підтверджено матеріалами справи заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем за: Кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 року станом на 17 листопада 2010 року становить 295388 гривень 34 копійки , з яких: 32653 долари США 21 цент заборгованість за тілом кредиту ; 2864 долари США 09 центів заборгованість по процентах, нарахованих за період часу з 25.09.2009 р. по 24.11.2009 р. за ставкою 10,98 % річних, з 25.11.2009 р. по 30.05.2010 р. за ставкою 13,44% річних; 13533 гривні 70 копійок пеня, нарахована на суми заборгованостей за період з 25.06.2009 р. по 24.02.2010 р. у розмірі 1% за кожен день прострочення по офіційному курсу НБУ станом на 17.11.2010 р. 1705,42 долари США, які еквівалентні 7,9357 грн. (а.с. 121-124)

Таким чином, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” (правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р.

Крім того, при подачі позовної заяви до суду про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 року позивач за зустрічним позовом по справі сплатив судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 1700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно технічне забезпечення у сумі 120 гривень 00 копійок, а всього на суму 1820 гривень 00 копійок, в звязку з чим зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. (а.с. 38-39)

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, діючого, на підставі довіреності, в інтересах ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) про визнання недійсними : кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р.; додаткових договорів № 1 від 23.03.2009 р., №2 від 29.01.2010 р., № 3 від 17.07.2009 р. до кредитного договору № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р. ; договору іпотеки № РМL 202/073/2008 від 25. 07.2008 р. відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 р. задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючого за адресою : АДРЕСА_1 ( ІПН : НОМЕР_1 ) , ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2., мешкаючого за адресою : АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( 04210, м. Київ, вул. Тимошенка, 18 , код ЄДРПОУ 36789421 п/р 26507002333333 в АТ “ОТП Банк”м. Київ , МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № МL 202/074/2008 від 25. 07.2008 року станом на 17 листопада 2010 року у розмірі 295388 ( двісті дев”яносто п”ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 34 копійки , з яких : 32653 ( тридцять дві тисячі шістсот п”ятьдесят три) долари США 21 цент заборгованість за тілом кредиту ; 2864 ( дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) долари США 09 центів заборгованість по процентах, нарахованих за період часу з 25.09.2009 р. по 24.11.2009 р. за ставкою 10,98 % річних, з 25.11.2009 р. по 30.05.2010 р. за ставкою 13,44% річних; 13533 ( тринадцять тисяч п”ятьсот тридцять три) гривні 70 копійок пеня, нарахована на суми заборгованостей за період з 25.06.2009 р. по 24.02.2010 р. у розмірі 1% за кожен день прострочення по офіційному курсу НБУ станом на 17.11.2010 р. 1705,42 долари США, які еквівалентні 7,9357 грн., а також судові витрати на загальну суму 1 820 ( одна тисяча вісімсот двадцять ) гривень 00 копійок, з яких : 1700 ( одна тисяча сімсот ) гривень 00 копійок судовий збір , 120 ( сто двадцять ) гривень 00 копійок, а всього 297208 ( двісті дев”яносто сім тисяч двісті вісім) гривень 34 копійки .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Суддя:Н.Г.Скользнєва