Рішення № 19541048, 01.12.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-1857/11

РІШЕННЯ

іменем України

"01" грудня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі - Огренда І.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»(далі ПАТ «Миколаївобленерго») про відшкодування матеріальної шкоди, завданої енергопостачальником,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Миколаївобленерго» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої енергопостачальником в якому вказував, що він на підставі окремого письмового договору за місцем проживання є споживачем електроенергії, послуги щодо постачання якої надає відповідач.

Зокрема відповідно до умов договору ПАТ «Миколаївобленерго»зобовязалося забезпечувати позивачу безперебійне постачання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами, а також відшкодовувати в повному обсязі шкоду, завдану споживачу або його майну.

28 вересня 2010 року в будинку АДРЕСА_1 (за місцем проживання позивача) внаслідок підвищення напруги в електричній мережі понад встановлені норми вийшла з ладу побутова техніка, належна останньому, а саме: газовий опалювальний котел «HERMAN THESI 2ASE».

Ремонт побутової техніки здійснив ОСОБА_1 за власні кошти, вартість ремонту складає 1719 грн.

Оскільки в добровільному порядку відповідач не бажає відшкодовувати завдану шкоду, а тому позивач просив про її стягнення з ПАТ «Миколаївобленерго» в судовому порядку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Свої заперечення обґрунтовував порушенням ОСОБА_1 досудового порядку врегулювання спору, відсутністю належних та допустимих доказів, що б підтверджували факт завдання відповідачем шкоди позивачу, її розмір та наявність вини ПАТ «Миколаївобленерго».

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що на підставі окремого письмового договору ОСОБА_1, який мешкає в будинку АДРЕСА_1 Миколаївської області є споживачем електроенергії за цією адресою, послуги щодо постачання якої надає відповідач (а.с. 6).

За умовами договору (п. 10) та відповідно до ст. 714 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», п. 38 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357 (далі Правила) енергопостачальник зобовязаний надійно постачати в належне споживачу житло електричну енергію у необхідних обсягах відповідно до узгодженої потужності згідно з технічними характеристиками електричної мережі з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а також гарантувати безпечне користування послугами, повязаними з електропостачанням, за умови дотримання споживачами вимог правил безпечної експлуатації внутрішньої електромережі, електроустановок та побутових електроприладів

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право на належну якість та безпеку товару та послуги, відсутність ризику, в тому числі й для свого майна.

Судом встановлено, що 28 вересня 2010 року в будинку АДРЕСА_1 внаслідок підвищення напруги в електричній мережі понад встановлені норми, вийшла з ладу побутова техніка, належна позивачу, а саме: газовий опалювальний котел «HERMAN THESI 2ASE», докази про належність цього майна ОСОБА_1 містяться в матеріалах справи (а.с. 11-12).

Водночас, представники філії ПАТ «Миколаївобленерго»в порушення умов договору та вимог законодавства за зверненням споживача від 12 жовтня 2010 року не здійснили належним чином перевірку інформації щодо підвищення в його будинку напруги понад встановлені норми, а також, як наслідок цього, завдання шкоди його майну.

В своїй відповіді, адресованій позивачу лише 16 грудня 2010 року керівництво енергопостачальника повідомило про неможливість направлення своїх представників для перевірки обставин події та складання акта-претензії, запропонувавши ОСОБА_1 скористатися правом самостійного складання такого акту.

Дійсно, відповідно до п.п 49-52 Правил у разі порушення енергопостачальником умов договору споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо.

Акт-претензія складається споживачем та представником енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами.

У разі неприбуття представника енергопостачальника протягом 3 днів з дня звернення у містах або 7 дніву сільській місцевості споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі.

У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три споживачі або споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.

Акт-претензія споживача подається енергопостачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає споживачеві обгрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.

У разі відмови енергопостачальника провести необхідні заміри параметрів якості електричної енергії споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості електроенергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку енергопостачальник повинен відшкодувати витрати споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2010 року ОСОБА_1, враховуючи бездіяльність енергопостачальника, згідно норм п.п 49-5250 Правил за участю депутата органу місцевого самоврядування ОСОБА_3 та іншої особи склали акт-претензію, яким посвідчили факт перевищення 28 вересня 2010 року напруги понад гранично допустимі норми, передбачені ДСТУ 13109-97 в мережі за місцем проживання позивача (а.с. 17).

Перевищення напруги понад встановлені норми додатково підтверджується:

-довідкою ТОВ «Райагроременергомонтаж»про заміри напруги на виході зі щитка обліку за місцем проживання позивача (а.с. 8-10);

-актом обстеження опалювального котла №1201/47261 від 30 вересня 2010 року, згідно якого прилад вийшов з ладу внаслідок дії високої напруги (а.с. 13);

-листом ПАТ «Миколаївобленерго»від 18 квітня 2011 року в якому енергопостачальник визнає факт аварії на лінії електропередач, що спричинило завдання позивачу шкоди. В цьому ж листі енергопостачальник відмовляє споживачу у відшкодуванні шкоди в звязку з твердженням, що аварія сталася внаслідок впливу непередбачуваних природних факторів (поганих погодніх умов), проте такі твердження спростовуються довідкою Миколаївського обласного центру з гідрометеорології від 01 липня 2011 року (а.с. 28-29).

Як вбачається з матеріалів справи, ремонт пошкодженої побутової техніки здійснив ОСОБА_1 за власні кошти, вартість ремонту складає 1719 грн. (а.с. 14-15).

Відповідач не бажає добровільно відшкодовувати завдану шкоду.

Зі змісту ст. 25 Закону України «Про електроенергетику»вбачається, що відшкодування споживачам електричної енергії збитків завданих порушенням їх прав, проводиться відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст.ст. 1209, 1210 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 4, 10, 16 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п. 43, 47 Правил, п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду за №5 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»(з доповненнями) шкода, заподіяна майну споживача внаслідок недоліків послуг з постачання електроенергії, підлягає відшкодуванню в повному обсязі енергопостачальником.

Відшкодування шкоди не залежить від вини постачальника, а також від того, чи перебував потерпілий з ним у договірних відносинах.

Енергопостачальник звільняється від відповідальності тільки у випадках, якщо доведе, що шкоду заподіяно з вини самого споживача або дії непереборної сили.

Проте таких обставин в судовому засіданні встановлено не було.

А тому суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір»з відповідача також підлягають стягненню:

- 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, понесених позивачем при зверненні до суду;

- 188,20 грн. судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»про відшкодування матеріальної шкоди, завданої енергопостачальником задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (р/р 260003001362 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ: 23399393, МФО 326461) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1 719 (одна тисяча сімсот девятнадцять) гривень, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»(р/р 260003001362 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ: 23399393, МФО 326461) 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, р/р 31210206700113).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: