Рішення № 1953558, 21.07.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.08

Справа № 8/266-08.

за позовом Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі міністерства транспорту та зв»язку України статутного територіально – галузевого об»єднання «Південна залізниця» в особі Сумського будівельно – монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці

до відповідача Грабовської сільської ради

про визнання права державної власності

СУДДЯ В.І. КІЯШКО

За участю представників:

від позивача: не з»явився

від відповідача: не з‘явився

Прокурор: Дубова О.В.

Суть спору: прокурор в інтересах держави просить суд визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на нежитлову будівлю пасажирського павільйону зупиночного пункту П'ятипілля (літера «А» схематичного плану), інвентарний № 12230300, рік забудови. - 1973, загальна площа - 16,5 кв.м., що розташована за адресою: Сумська область, Краснопільський район, з.п. П'ятипілля і знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609).

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, повноважного представника в засідання суду не направив, вимоги ухвали суду від 05.06.2008 року не виконав, про те про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи.

Від позивача - міністерства транспорту та зв»язку України надійшло пояснення на позовну заяву Сумського транспортного прокурора в якому позивач зазначає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв»язку з цим просить позов задовольнити в повному обсязі.

Також від позивача надійшло клопотання, в якому він просить здійснювати розгляд справи без його участі, у зв»язку з відрядженням повноважного представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та оцінивши надані докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Стаття 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає представництво прокуратурою у формі звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99р., яке відповідно до ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд" є обов'язковим до виконання, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і дана позовна заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", як зазначено в вищевказаному рішенні Конституційного Суду України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції) згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України

Міністерство транспорту та зв'язку України є саме таким державним органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Зокрема, відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2004 року № 1009/2004 Мінтрансзв'язку є центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне управління в галузі транспорту.

До сфери управління міністерства входить Південна залізниця, яка відповідно до П.1.1. свого Статуту є створеним згідно зі ст.ст. 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутним територіально-галузевим об'єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить в систему Міністерства транспорту України.

До складу СТГО "Південна залізниця" входить відокремлений структурний підрозділ Сумське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці, яке діє на підставі Положення. Відповідно до пункту 2.1. Положення про Сумське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці управління здійснює свою діяльність у сфері експлуатації службово-технічних, житлово-комунальних, культурно-побутових будівель і споруд, споруд видобутку води, водопостачання і відведення стічних вод, що знаходяться на балансі управління.

Згідно технічного паспорту на нежитлове приміщення виданого Комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» та довідки № 768/11 від 23.05.2008 року за адресою: Сумська область, Краснопільський район, зупиночний пункт П'ятипілля Південної залізниці розташована нежитлова будівля пасажирського павільйону, що знаходиться на балансі Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці. Будівля (літера «А» схематичного плану) має інвентарний № 12230300, рік забудови - 1973, загальна площа - 16,5 кв.м.

Вищезазначений об'єкт нерухомості розташований на території Грабовської сільської ради Краснопільського району Сумської області.

Статтею 5 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що майно, закріплене за залізницями є загальнодержавною власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 73 Господарського кодексу України, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання.

Згідно з п. 5 ст. 22 Господарського кодексу України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно – господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання які належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Право господарського відання та право оперативного управління становлять основу правового режиму майна державних юридичних осіб.

Правом господарського відання згідно з частиною першою ст. 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 4.2 Статуту Південної залізниці майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Джерелом формування майна залізниці, поряд з іншим, є майно набуте на підставах не забороненених чинним законодавством. Пунктом 4.2. Положення про Сумське будівельно – монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці визначено, що майно Управління є державною власністю закріпленим за Південною залізницею на праві повного господарського і знаходиться в оперативному управлінні Управління.

В даний час право власності на вказану вище будівлю належним чином і оформлено та не зареєстровано в органах БТІ, як того вимагає чинне законодавство, зокрема ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» згідно якої право власності (право господарського відання) на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до п. п. 10 п. «г» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження: облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. Питання державної реєстрації прав на нерухоме майно в Україні врегульовані Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року зі змінами та доповненнями (далі - Тимчасове положення).

Пунктом 1.1. Тимчасового положення передбачено, що дане Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав.

Відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності, а п. 6.2. передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Керуючись Тимчасовим положенням баласноутримувач будівель - Сумське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці звернулося до Грабовської сільської ради з листом № 485/08 від 01.04.2008р., в якому просило видати свідоцтво про право власності на вказаний вище об'єкт нерухомого майна, що розташований на землях Грабовської територіальної громади.

14 травня 2008 року Грабовська сільська рада винесла рішення № 20, в якому оформила право власності на вказану вище будівлю та просила КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» видати свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Керуючись вказаним рішенням селищної ради Сумське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці звернулося до КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» з заявою № 734/08 від 19.05.2008 року, у якій просило видати свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності на вказані вище об'єкти нерухомості.

У своїй відповіді № 483 від 23.05.2008 року КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» відмовило позивачу в видачі свідоцтва про право власності і відповідно реєстрації права власності. Причиною відмови було вказано те, що згідно з п. 6.1 Тимчасового положення оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна провадиться органами місцевого самоврядування, тому до БТІ потрібно надати не рішення Грабовської сільської ради, а свідоцтво про право власності, видане відповідною радою.

Таким чином відповідач - Грабовська сільська рада в своєму рішенні фактично підтвердила право власності позивача на зазначені вище об'єкти нерухомого майна, однак в порушення вимог Тимчасового положення належним чином його не оформила - не видала правовстановлювальний документ, яким є свідоцтво про право власності, що позбавляє можливості державної реєстрації права власності на ці об'єкти нерухомості і дає право на звернення до суду з метою захисту права власності на підставі ст.392 ЦК України.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» також спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість. Положення ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, шляхом визнання відповідного права, а ст. 392 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Як було вже зазначено раніше в даному випадку це Міністерство транспорту та зв'язку України, до складу якого входить СТГО «Південна залізниця», що володіє вищезазначеним майном на праві господарського відання.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Діючим законодавством не передбачено якими саме доказами власник повинен підтверджувати належність йому майна на праві власності, однак пунктом 2 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено принцип добросовісного (правомірного) набуття права власності - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, підтвердженням права власності можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (або до нього переходить) право власності.

Зокрема в даному випадку такими документами є технічний паспорт на нежитлові приміщення виданий Сумським міським бюро технічної інвентаризації та Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою № 280826, виданий згідно з розпорядженням Краснопільської райдержадміністрації від 12.05.2004 року за № 183, який підтверджує, що земельні ділянки, на яких розташовані вказані будівлі, надані Південній залізниці в постійне користування.

Також доказами приналежності будівель та споруд позивачу є їх відображення на самостійному балансі структурного підрозділу Південної залізниці – Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці. Знаходження на балансі підприємства будівель та споруд підтверджує той факт, що державне підприємство СТГО «Південна залізниця» в особі Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці добросовісно та безперервно експлуатує та використовує вище зазначені об'єкти нерухомого майна, несе витрати по їх утриманню, про що свідчать амортизаційні відрахування.

Таким чином підприємство забезпечує виконання завдань, покладених на нього державою, тобто забезпечує експлуатації службово-технічних, житлово-комунальних, культурно-побутових будівель і споруд, споруд видобутку води, водопостачання і відведення стічних вод, що знаходяться на балансі управління.

Одним із основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є також джерела фінансування (централізовані або власні кошти підприємства). Обслуговування та утримання вказаних будівель та споруд (оплата комунальних послуг, поточний і капітальний ремонти та інше) здійснюється за рахунок власних коштів управління та централізованих коштів Південної залізниці, що підтверджується довідкою № 768/11 від 23.05.2008 року.

Жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів до Південної залізниці, щодо здійснення нею права володіння чи користування даними об'єктами нерухомого майна.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач правомірно володіє вказаними вище будівлями та спорудами та те, що у позивача маються достатньо документів, які підтверджують приналежність йому цих об'єктів нерухомого майна, в даному випадку є підстави для визнання права власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця».

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги прокурора обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст.16, 20, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 20, 73, 136 ГК України, ст.ст.2, 54, 82-85 ГПК України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на нежитлову будівлю пасажирського павільйону зупиночного пункту П'ятипілля (літера «А» схематичного плану), інвентарний № 12230300, рік забудови - 1973, загальна площа - 16,5 кв. м., що розташована за адресою: Сумська область, Краснопільський район, зупиночного пункту П'ятипілля і знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально – галузевого об'єднання «Південна залізниця» (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609).

Суддя В.І. КІЯШКО

Повний текст рішення підписаний 23.07.2008 року

В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З оригіналом згідно

Ст. консультант М.В. Борищик