Постанова № 1953405, 31.07.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.08 Справа№ 28/170 А

За позовом: Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів

про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові: від 22.10.2007 року №0000511531/0/19114, від 29.02.2008 року №0000511531/2/4191 та від 21.05.2008 року №0000511531/3/9357

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Брик І.С.

м.Львів, вул.Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Лісовська Я.Р. –представник

Від відповідача: Гладій О.Б. –старший державний податковий інспектор, Борівець І.Б. - старший державний податковий інспектор

Позов заявлено Львівським міським комунальним підприємством „Львівводоканал” до Державної податкової інспекції у м. Львові про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові: від 22.10.2007 року №0000511531/0/19114, від 29.02.2008 року №0000511531/2/4191 та від 21.05.2008 року №0000511531/3/9357.

В судовому засіданні 15.07.2008 року оголошувалася перерва до 31.07.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та письмовому обґрунтуванні правової позиції, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові: від 22.10.2007 року №0000511531/0/19114, від 29.02.2008 року №0000511531/2/4191 та від 21.05.2008 року №0000511531/3/9357.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ у м. Львові проведено перевірку Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал” на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом за період ІІІ квартал 2006 року, якою встановлено порушення ЛМКП „Львіводоканал” п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме - несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов’язання по збору за геологорозвідувальні роботи, по терміну сплати 20.11.2006 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки №33/15-3 від 19.10.2007 року (далі –Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем 22.10.2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000511531/0/19114, яким за затримку позивачем на 301 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання із збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 867023,00 грн. до ЛМКП „Львівводоканал” застосовано штрафні санкції в розмірі 50% у сумі 433511,50 грн., на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

В результаті адміністративного оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення та з врахуванням Рішень податкових органів, винесених за результатами його оскарження, ДПІ у м. Львові винесено нові податкові повідомлення-рішення від 29.02.2008 року №0000511531/2/4191 та від 21.05.2008 року №0000511531/3/9357 на суми та з підстав ідентичних первинному.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2006 року до ДПІ у м.Львові подано Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за третій квартал 2006 року.

Сума, визначена в Розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за третій квартал 2006 року в розмірі 867023,00 грн. не оспорюється.

Заслуговує на увагу суду твердження позивача про те, що ставки, механізм справляння збору за геологорозвідувальні роботи встановлено постановою Кабінету Міністрів України №115 від 29.01.1999 року „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння” та Інструкцією про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, затвердженою наказом № 105/309 від 23.06.1999 року Комітету України з питань геології та використання надр, ДПА України, а тому відповідно відсутні правові підстави вважати збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету податковим зобов’язанням в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідно до п.12. ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, належить до загальнодержавних. Проте, ставки, механізм справляння збору за геологорозвідувальні роботи встановлено підзаконними нормативно-правовими актами, а саме: постановою Кабінету Міністрів України №115 від 29.01.1999 року „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння” та Інструкцією про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, затвердженою спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр та ДПА України № 105/309 від 23.06.1999 року.

В ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено, що штрафна санкція (штраф) —це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами (п. 1.5 Закону України №2181-ІІІ); податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2. Закону України №2181-ІІІ).

Виходячи з Конституції України Закон України - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили. Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України). Право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72 Конституції України), належить виключно Верховній Раді України (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам.

Враховуючи, що порядок та строки сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, не визначені ні Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, ні іншими законами України, відповідно відсутні правові підстави вважати збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету податковим зобов’язанням в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

В п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з посиланням на який винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення, зазначається, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету не є податковим зобов’язанням в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відповідно відсутній факт затримки більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, що спростовує доводи відповідача про затримку на 301 календарний день граничного строку сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 867023,00 грн.

За таких обставин, відповідачем неправомірно застосовано приписи п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (суб’єкта владних повноважень), якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позовних вимог ЛМКП „Львівводоканал”.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові: від 22.10.2007 року №0000511531/0/19114, від 29.02.2008 року №0000511531/2/4191 та від 21.05.2008 року №0000511531/3/9357, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 22.10.2007 року №0000511531/0/19114, від 29.02.2008 року №0000511531/2/4191, від 21.05.2008 року №0000511531/3/9357.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал” (79017, м.Львів, вул. Зелена, 64, ідентифікаційний код 03348471) 3 грн 40 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Морозюк А.Я.