Постанова № 1953306, 17.07.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.08 Справа№ 28/159 А

За позовом: Державного підприємства „Львівський бронетанковий ремонтний завод”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів

про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №112301/0/5374 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: серпень 2006 року - 33333,33 грн; серпень 2007 року - 1417,00 грн.

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Брик І.С.

м.Львів, вул. Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Крукеницька Т.М. –юрисконсульт

Від відповідача: Гладій О.Б. –старший державний податковий інспектор; Ковальова О.С. –головний державний податковий ревізор-інспектор

Позов заявлено Державним підприємством „Львівський бронетанковий ремонтний завод” до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №112301/0/5374 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: серпень 2006 року - 33333,33 грн; серпень 2007 року - 1417,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №112301/0/5374 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: серпень 2006 року - 33333,33 грн; серпень 2007 року - 1417,00 грн.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав, наведених у письмовому відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанову у повному обсязі складено 22.07.2008 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ у м.Львові проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод" з питань достовірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень, серпень, вересень, грудень 2006 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2007 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень, вересень, жовтень 2006 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2007 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 26/23-4/07985602 від 17.03.2008 року та ДПІ у м.Львові винесено податкове повідомлення - рішення від 19.03.2008 року № 112301/0/5374, яким Державному підприємству "Львівський БТРЗ" у зв'язку із непідтвердженням поступлення до бюджету коштів(сум ПДВ) від контрагентів, якими видано податкові накладні, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в податкових періодах: серпень 2006 року - 33 333,33 грн, лютий 2007 року - 3 833,13 грн, квітень 2007 року - 25041,73 грн, травень 2007 року - 17 550,00 грн, червень 2007 року - 2 785,42 грн, липень 2007 року - 17 100,00 грн, серпень 2007 року - 1417,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, військовим прокурором Західного регіону України до Господарського суду Львівської області було подано позов в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі ДП "Львівський БТРЗ" до ДПІ у м. Львові та Головного управління Державного казначейства у Львівській області про стягнення на користь ДП "Львівський БТРЗ" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 3 943 952 грн 63 коп, до цієї суми входили частина зазначених вище податкових періодів, а саме: лютий 2007 року -3 833,13 грн.; квітень 2007 року - 25041,73 грн; травень 2007 року - 17 550,00 грн; червень 2007 року -2 785,42 грн; липень 2007 року - 17 100,00 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 09.04.2008 року у справі № 15/12а позов було задоволено повністю. Зокрема, вказаною постановою було визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 112301/0/5374 від 19.03.2008 року в частині нарахування суми 66310,28 грн за лютий,квітень,травень,червень та липень 2007 року.

Щодо решти сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 19.03.2008 року № 112301/0/5374(а саме, за серпень 2006 року на суму 33 333,33 грн та за серпень 2007 року на суму 1 417,00 грн), то в цій частині податкове повідомлення-рішення від 19.03.2008 року № 112301/0/5374 не було предметом спору у справі №15/12а, позовні вимоги про визнання його нечинним в цій частині прокурором в межах справи №15/12а не заявлялися.

Однак, позивач не погоджується із висновками Акту перевірки № 26/23-4/07985602 від 17.03.2008 року та податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2008 року № 112301/0/5374 також і в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року на суму 33 333,33 грн та за серпень 2007 року на суму 1 417,00 грн, що зумовило звернення до суду із даним позовом про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №112301/0/5374 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: серпень 2006 року - 33333,33 грн; серпень 2007 року - 1417,00 грн.

Позивач не погоджується із трактуванням податкового органу про те, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України від продавця - контрагента позивача, якщо суму ПДВ було сплачено покупцем(позивачем) продавцю, а отриману від покупця суму ПДВ було сплачено продавцем до бюджету, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем ПДВ в ціні товару продавцю.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до Договору поставки товарів від 15.02.2006 року № 89, МПП "Івго" (продавець) передав у власність ДП "Львівський БТРЗ"(покупця) товарно - матеріальні цінності, про що виписав податкові накладні:

- № 63 від 10.07.06 року, вартість 359473,33 грн, сума ПДВ 71894,66 грн;

- № 61 від 10.07.06 року, вартість 32076,58 грн, сума ПДВ 6415,32 грн.

Із вищеперелічених податкових накладних ДП "Львівський БТРЗ" в липні 2006 року сплатив на користь МПП "Івго" за товарно - матеріальні цінності 200000 грн, в тому числі суму ПДВ 33 333,33 грн (платіжні доручення № 1001 від 13.07.2006 року та № 1039 від 14.07.2006 року), яка була включена ДП "Львівський БТРЗ" у Розрахунок бюджетного відшкодування за серпень 2006 року та у рядок 25.1 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку.

Проте податковим органом було виявлено, що МПП "Івго" являється посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Малс - Плюс" (друга ланка постачання), місце знаходження якого податковим органом не було встановлено.

Що стосується іншого оскаржуваного податкового періоду, то, як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до Договору поставки товару № 137 від 11.05.07 року, ПП " Трансінвест" (постачальник) передав у власність ДП "Львівський БТРЗ"(покупця) товарно-матеріальні цінності, про що виписав податкові накладні:

- № 407 від 04.06.07 року, вартість 11350,00 грн, сума ПДВ 2270,00 грн;

- № 508 від 04.07.07 року, вартість 7085,00 грн, сума ПДВ 1417,00грн;

- № 398/1 від 24.05.07 року, вартість 8140,00 грн, сума ПДВ 1628,00 грн;

- № 473 від 26.06.07 року, вартість 5595,0,00 грн, сума ПДВ 119,00 грн.

Із вищевказаних податкових накладних ДП "Львівський БТРЗ" у липні 2007 року сплатив на користь ПП "Трансінвест" за товарно-матеріальні цінності 8 502,00 грн, в тому числі суму ПДВ 1 417,00 грн (платіжне доручення від 09.07.2007 року № 2026), яка була включена ДП "Львівський БТРЗ" у Розрахунок бюджетного відшкодування за серпень 2007 року та відповідно у рядок 25.1 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку.

Проте податковим органом було виявлено, що ПП "Трансінвест" за юридичною адресою не знаходиться.

На підставі поданих позивачем до ДПІ у Львові документів щодо здійснення купівлі - продажу товарно-матеріальних цінностей, працівниками ДПІ у м. Львові проведено документальну перевірку фінансово - господарської діяльності ДП "ЛБТРЗ" за вказані вище періоди з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, про що складений Акт перевірки № 26/23-4/07985602 від 17.03.2008 року та винесено спірне податкове повідомлення - рішення № 112301/0/5374 від 19.03.2008 року.

В Акті перевірки відповідач зазначає, що в діяльності ДП "Львівський БТРЗ" виявлено порушення вимог п. 1.3, п. 1.7, п.1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями).

Однак, з такими висновками відповідача суд не погоджується, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР:

- поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (п.7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР);

- платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену згідно з дотриманням вимог чинного законодавства (п.п 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР);

- податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР);

- право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку у порядку передбаченому у Законі України "Про податок на додану вартість"(п.п 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР);

- податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги, на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР);

- платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнених від оподаткування (п.п 7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР);

- датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (п.п 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодування з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку із будь - яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Підпункт 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 цього Закону зазначає, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Вищенаведене підтверджує, що покупець та продавець товару мають самостійні відносини з бюджетом із цього виду податку, оскільки купують товари із врахуванням цього податку, тому вони мають самостійне зобов'язання по сплаті даного виду податку та самостійне право на відшкодування його з бюджету на засадах, що встановлені чинним законодавством України. Тобто якщо постачальник(продавець) або третя особа зобов'язані були нараховувати і сплачувати ПДВ до бюджету, то це саме їх індивідуальний обов'язок.

Наведені норми чинного податкового законодавства нерозривно пов'язують між собою сплату покупцем податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. При цьому право на відшкодування такого ПДВ дійсно виникає лише при фактичній сплаті такого податку покупцем, однак несплата такого податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та належну йому суму бюджетного відшкодування.

Всі вищевказані вимоги з боку ДП " Львівський БТРЗ " були дотримані.

Відповідно до п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із:

- придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого і нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із всього вищенаведеного вбачається безпідставність та неправомірність висновку ДПІ у м.Львові про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2006 року в сумі 33 333,33 грн та за серпень 2007 року в сумі 1417,00 грн.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Суд дійшов до висновку, що задоволення позовної вимоги шляхом визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 19.03.2008 року №112301/0/5374 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року у розмірі 33333,33 грн та за серпень 2007 року у розмірі 1417 грн забезпечить позивачу захист його прав, свобод та інтересів від порушення з боку суб’єкта владних повноважень - ДПІ у м. Львові.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 19.03.2008 року №112301/0/5374 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року у розмірі 33333,33 грн та за серпень 2007 року у розмірі 1417 грн, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 98, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 19.03.2008 року №112301/0/5374 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року у розмірі 33333,33 грн та за серпень 2007 року у розмірі 1417 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Львівський бронетанковий ремонтний завод” (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, ідентифікаційний код 07985602) 3 грн 40 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Морозюк А.Я.