Постанова № 1953069, 26.06.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2008 р.

10:40

Справа № 2/180/08

Суд в складі:

Судді Моргуленко Т.Є., при секретарі судового засідання Соловйовій К.М., розглянувши справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва, м.Миколаїв, вул.Артилерійська, 19 до відповідача ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 38.

про стягнення 2748,87грн.

за участю представників:

від позивача: Задверняк К.Д., довіреність №3140/07 від 03.03.08р.

від відповідача: Лисенко К.А., довіреність від 09.01.08р.

Представник відповідача з’явився в судове засідання, підтримав відзив, наданий судові 04.06.08р. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні, призначеному на 25.06.08р., відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, за клопотанням позивача, було оголошено перерву до 26.06.08р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

встановив:

Підприємство відповідача зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” (далі –Закон), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до положень ч. 6 зазначеної статті Закону, перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно з Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним)працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових(науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу.

Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п. 8 наведеного Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Як видно з матеріалів справи, на підприємстві відповідача працювали Іванов О.М. та Зигар Л.П., яким відповідно до зазначених норм та довідки про науково-технічну діяльність, виданою відповідачем, Фондом призначено наукову пенсію.

З лютого по червень 2007р. позивачем направлялись підприємству відповідача повідомлення про суми відшкодувань витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Враховуючи несплату відповідачем зазначених сум витрат, в нього утворилась заборгованість в сумі 2748,87грн., яку не сплачено.

В своєму відзиві відповідач адміністративний позов визнав частково в сумі 510,00грн. за травень 2007р., в решті позовні вимоги не визнано: за період з лютого по квітень –так як позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України; за червень 2007р. –так як на адресу позивача 23.05.07р. направлено повідомлення про припинення виплати наукових пенсій.

Заперечення відповідача судом не приймаються з огляду на наступне.

Згідно Преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок

страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до п. 15 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Заперечення відповідача стосовно необґрунтованості стягнення різниці сум пенсій за червень 2007р. судом не приймається, оскільки відповідно до заперечень та письмових пояснень позивача по справі, лист відповідача Фондом отримано 29.05.08р., рішення про зняття наукової пенсії та призначення пенсії за віком виноситься на комісії з пенсійних питань при Управліннф ПФУ в Централньому районі м.Миколаєва протягом десяти днів, рішення комісії було винесено 06.06.07р. №248 та 239.

Станом на 29.05.07р. відомості про виплату пенсій вже були сформовані, та з 25.05.07р. по 31.05.07р. Фонд не мав права вносити будь-які зміни до виплатних баз даних одержувачів пенсій.

Таким чином, Фонд не мав правових підстав для припинення виплати наукової пенсії до 01.07.07р.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва і задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 23, 158-163, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 38 (код 14313240) заборгованість в сумі 2748,87грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва, м.Миколаїв, вул.Артилерійська, 19 (код 20876125).

Видати виконавчий документ.

Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя

Т.Є.Моргуленко