Постанова № 1953033, 30.07.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.08

Справа №АС3/448-07нр.

Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко П.І. , розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Еко-продукт”, м. Суми

до відповідача: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління головної автотранспортної інспекції в Сумській області про визнання постанови нечинною

За участю представників сторін:

від позивача - Макаренко М.А.

від відповідача - Кот Ю.Д.

В засіданні приймала участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко.

Суть спору : позивач просить визнати нечинною постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Сумській області від 29.05.2007 року № 021047 про застосування фінансових санкцій , якою відповідачем застосовано до позивача фінансові санкції в сумі 1 700 грн.

Відповідач заперечує проти позову , посилаючись на те, що відповідач як автомобільний перевізник надавав послуги з перевезення вантажу замовнику транспортних послуг – ЗАТ «Технологія» згідно товарно-транспортної накладної №000904 без ліцензійної картки, чим було порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги , посилається на те, що 22.05.2007 року автомобілем ЗІЛ -130, державний номер 002-00 СВ перевозилась продукція позивача, який був її власником до прийняття її матеріально-відповідальною особою Конотопської філії ЗАТ «Технологія» . Відповідно до норм Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення власних вантажів здійснюється власниками без ліцензійної картки .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив :

При здійсненні перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт 22 травня 2007 року державними інспекторами відповідача був складений Акт № 028483 від 22.05.2007 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом , в якому зазначено , що державними інспекторами під час перевірки транспортного засобу марки ЗІЛ -130, номерний знак 002-00 СВ , що належить позивачеві, виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , а саме : ТОВ «Завод «Еко-продукт» (позивач) надавав послуги з перевезення вантажу без ліцензійної картки ( згідно ТТН № тОВнП-000904 від 22.05.2007 року, перевозив напої, замовник ЗАТ «Технологія» , чим порушив ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» .

На підставі акту перевірки начальник Територіального управління Головавтоінспекції у Сумській області 29 травня 2007 року прийняв постанову про застосування фінансових санкцій № 021047 від 29.05.2007 року, якою, враховуючи, що ТОВ «Завод «Еко-продукт» допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт , відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ( надання послуг з перевезення вантажу без ліцензійної картки) , постановив : застосувати до ТОВ «Завод «Еко-продукт» фінансові санкції в сумі 1 700 грн.

Дослідивши докази у даній справі та вислухавши пояснення представників сторін , суд дійшов висновку , що згадана вище постанова прийнята відповідачем неправомірно, оскільки позивач не здійснював вантажних перевезень на договірних умовах, не укладав договору на вантажні перевезення для власних потреб, а саме : доставляв власну продукцію , яка була його власністю під час перевезення , на підставі договору дистрибуції від 01.05.2006 року, укладеного між позивачем та ЗАТ «Технологія» .Цей договір не є договором про транспортні послуги ( договором на вантажні перевезення) , а частина 2 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає наявність у водія ліцензійної картки лише у разі , коли юридична особа (автомобільний перевізник) здійснює вантажні перевезення на договірних умовах , тобто юридична особа здійснює такий вид діяльності як надання послуг з перевезення вантажів на основі договору про вантажні перевезення .

В даному разі позивач виконував умови не договору перевезення вантажів , а договору дистрибуції від 01.05.2006 року укладеного з ЗАТ «Технологія» .

Позивач є виробником і постачальником мінеральної води «Іволжанська» та напоїв на її основі . Договір дистрибуції від 01.05.2006 року передбачає, що позивач як постачальник передає, а ЗАТ «Технологія» приймає та оплачує поставляєму продукцію , а ЗАТ «Технологія» (дистрибутор) має ексклюзивне право продажу цієї продукції третім особам на всій території України по ціні , не нижче рекомендованої постачальником (позивачем) .

Згідно пункту 2.1 договору дистрибуції поставка товару здійснюється за погодженням сторін не пізніше трьох днів з моменту погодження договору – заявки та з врахуванням виробничих потужностей постачальника (позивача) . В заявці зазначається асортимент товару , його кількість , ціна , місце доставки і бажаний час доставки товару дистрибутору ( а.с. 11-13).

Згідно п. 2.2 договору дистрибуції приймання товару здійснюється згідно Інструкції Держарбітражу від 15.06.65 року № П-6 та від 25.04.66 року № П-7 по товаросупровідним документам на товар , тобто приймання товару , який належить позивачеві (виробнику та поставщику) , здійснюється дистрибутором в кінцевому пункті доставки товару на складі дистрибутора і до вивантаження товару на складі дистрибутора , на який позивач зобов’язаний доставити свій товар , цей товар є власністю позивача .

Таким чином, позивач не здійснює вантажні перевезення на договірних умовах з вантажовідправником чи з вантажоотримувачем, не перевозить чужі вантажі для інших осіб , а виконує договірні умови за договором дистрибуції щодо передачі свого товару дистрибутору в місці , визначеному договором та заявкою дистрибутора , що передбачено умовами договору дистрибуції.

В матеріалах справи ( а.с. 14) є заявка дистрибутора ( ЗАТ «Технологія») позивачеві на вивіз води на структурні підрозділи підприємства – дистрибутора на 22 травня 2007 року .

В заявці зазначений асортимент , кількість товару , який має бути вивезений позивачем на філії дистрибутора в м. Ромни , в м. Конотопі , в м. Суми .

Накладна приміщення № тОВ нП-000904 ( а.с. 39) не є товарно-транспортною накладною , як зазначено в акті проведення перевірки № 028483 від 22.05.2007 року , а є внутрішнім документом ЗАТ «Технологія» , що підтверджується письмовим пояснення заступника голови правління по торгівлі ЗАТ «Технологія» О.В.Чуднівець ( а.с. 38). Як зазначено в поясненні, продукція заводу ( позивача) вважається прийнятою ЗАТ «Технологія» після проставлення підпису матеріально-відповідальної особи структурного підрозділу , куди доставляється продукція . Протягом всього шляху транспортування до передачі структурному підрозділу ЗАТ «Технологія» продукція є власністю постачальника –ТОВ «Завод «Еко-продукт» .

Це підтверджується також пунктом 2.6 договору дистрибуції, яким передбачено , що право власності на товар , відповідальність за його збереження та ризик випадкової загибелі переходе від поставщик до дистрибутора після підписання дистрибутором товаросупровідних документів про приймання товару .

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України доказування правомірності свого рішення покладається в даному випадку на відповідача .

Відповідач не спростував доводи позивача і не доказав правомірності свого рішення ( постанови про застосування фінансових санкцій № 021047 від 29.05.2007 року ) .

Тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 94 КАС України з Держбюджету підлягають стягненню на користь позивача 3 грн. 40 коп. витрат по держмиту , тобто в розмірі, сплата якого передбачена чинним законодавством при зверненні з адміністративним позовом .

На підставі всього вищевикладеного , керуючись ст.ст. 71, 94,158-163 КАС України , господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Еко-продукт”, м. Суми до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління головної автотранспортної інспекції в Сумській області про визнання постанови нечинною задовольнити повністю.

2. Визнати нечинною постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області ( 40002, м. Суми , вул. Роменська, 79/1) про застосування фінансових санкцій № 021047 від 29 травня 2007 року в сумі 1 700 гривень до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-продукт» ( м. Суми, вул. Гагаріна , 9а ; код ЄДРПОУ 32367564) .

3. Стягнути з Держбюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-продукт» ( м. Суми, вул. Гагаріна , 9а ; код ЄДРПОУ 32367564) витрати по держмиту в сумі 3 грн. 40 коп.

4. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду господарського суду Сумської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови підписаний суддею 04.08.2008 року.