Постанова № 1952639, 25.07.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.08

Справа №АС3/124-08.

Господарський суд Сумської області , у складі головуючого судді Левченко П.І та суддів Костенко Л. А та Моїсеєнко В. М., розглянули матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ЛАН”, с. Кіндратівка Сумського району Сумської області

до відповідача Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень .

За участю представників сторін :

від позивача: Потураєв С. В.

від відповідача: Петрищев О. О., Кравченко Г. П.

Суть спору : позивач просить суд визнати нечинними податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 29.10.2007р. № 0000352300/0/1337/23 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 50000 грн., податкове повідомлення-рішення від 29.10.2007р. № 0000362300/0/1336/23 про визначення суми податкового зобов’язання позивачеві з ПДВ в розмірі 2618,00 грн. штрафних санкцій в розмірі 575,40 грн., податкового повідомлення-рішення від 09.01.2008р. № 0000352300/2/1/23 про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачеві з ПДВ в розмірі 50000 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.01.2008р. № 0000562300/0/145/10/23 від 11.01.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання позивача у вигляді штрафних санкцій в розмірі 105,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, рішення вважає законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Лан ”є сільськогосподарським товаровиробником і займається виробництвом товарної сільськогосподарської продукції, а саме вирощуванням зернових , технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва (код 01.11.0), розведенням великої рогатої худоби (код 01.21.0), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Як платник податків, позивач перебуває на обліку у Сумській міжрайонній державній податковій інспекції , індивідуальний податковий номер 308113518157, свідоцтво платника податку на додану вартість № 25645954, видане відповідачем 20 березня 2000 року.

На підставі п.п. 6.2.6 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) позивач користується пільгою щодо обчислення за нульовою ставкою податку на додану вартість по операціях з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

За результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ АФ “Лан ” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2007р. складено акт від 17.10.2007 року № 197/23/30811351/178.

На підставі акту винесено податкове повідомлення - рішення Сумської МДПІ форми "В1" від 29.10.2007 року № 000035236000/0 на суму 50 000 грн.

На підставі акту винесено податкове повідомлення - рішення Сумської МДПІ форми "р" від 29.10.2007 року № 00000362300/0 на суму 3 193,42 грн.

На підставі акту винесено податкове повідомлення - рішення Сумської МДПІ форми "В1" від 09.01.2008 року № 0000352300/2 на суму 50 000 грн.

На підставі акту винесено податкове повідомлення - рішення Сумської МДПІ форми "Р" від 11.01.2008 року № 0000562300/0/145 на суму 105 грн.

Вищезазначеним актом встановлено порушення позивачем пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР, п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 зі змінами та доповненнями (в редакції яка діяла на період перевірки).

Позивач з висновками актів не погоджується, посилаючись на те, що вищезазначений порядок стосується лише переробних підприємств, до яких він не відноситься. Також позивач зазначає, що не відноситься до нього і п. 11.21 Закону України “Про податок на додану вартість”, на який посилається відповідач, оскільки ця норма визначає порядок використання сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, а позивач не здійснює реалізації ні худоби, ні птиці, основним видом господарської діяльності позивача є вирощування і здача переробним підприємствам у живій вазі м'яса свиней та великої рогатої худоби.

Суд не погоджується з позицією позивача, виходячи із наступного.

Згідно ст.1 Закону України “Про стимулювання розвитку сільського господарства” від 7 червня 2001 року N 2514-Ш із змінами і доповненнями сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Згідно підпункту - 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР із змінами та доповненнями до 1 січня 2008 року операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.

Вищевказана норма встановлює лише розмір ставки податку, а право акумуляції сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності сум податку на додану вартість за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, та порядок виплати їм дотацій переробними підприємствами визначено п.11.21 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість", яким уповноважено Кабінет Міністрів України визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів.

Такий механізм затверджено Постановою Кабінету Міністрів України "від 28 березня 2007 року N 596 „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 і від 12 травня 1999 р. N 805".

Абзацом 4 п.12 цього Порядку зазначено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником у розумінні ст. 1 Закону України “Про стимулювання розвитку сільського господарства”, а сума від'ємного значення податку на додану вартість, що виникла у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Не можна погодитися із твердженням позивача, що Постанова Кабінету Міністрів України № 805 (в редакції від 28.03.2007р.) є такою, що суперечить Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки п. 11.21 цього Закону прямо делеговано право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок нарахування і використання сум податку на додану вартість даної категорії платників цього податку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан» до Сумської МДПІ щодо визнання нечинними податкового повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 29.10.2007р. № 0000352300/0/1337/23 про зменшення ТОВ «АФ Лан» суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 50000 грн., податкового повідомлення-рішення від 29.10.2007р. № 0000362300/0/1336/23 про визначення суми податкового зобов’язання позивачеві з ПДВ в розмірі 2618,00 грн. штрафних санкцій в розмірі 575,40 грн., податкового повідомлення-рішення від 09.01.2008р. № 0000352300/2/1/23 про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачеві з ПДВ в розмірі 50000 грн. та податкового повідомлення-рішення від 11.01.2008р. № 0000562300/0/145/10/23 від 11.01.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання позивача у вигляді штрафних санкцій в розмірі 105,00 грн. - відмовити повністю .

2. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

3. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови підписаний суддею 28.07.2008 року.