Рішення № 1952497, 11.08.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" серпня 2008 р.

справа № 5020-5/011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкерманський завод марочних вин” (99703 м. Севастополь, вул. Маліновського, 20)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Легенда Крыма” (127083 Російська Федерація, м. Москва, вул.. 8 Березня, б. 10, кв. 1)

про стягнення заборгованості в розмірі 106218,66 доларів США (536404,233 грн.)

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Романенко Б.І., довіреність № 10-10/85 від 21.01.08,

Відповідач - не з’явився,

Суть спору:

Позивач, ТОВ „Інкерманський завод марочних вин”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ТОВ „Легенда Крыма”, про стягнення заборгованості за контрактом № 1/2006 від 01.03.2006 в розмірі 106218,66 доларів США (536404,233 грн.)

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати товару.

Відповідач –нерезидент, знаходиться на території Російської Федерації, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 10.01.2008, 20.02.2008, 18.03.2008, 01.04.2008, 05.05.2008, 03.06.2008, 25.06.2008 не виконав, витребуваних документів та доказів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Проте, як вбачається із листа Арбітражного суду м. Москви ухвали господарського суду м. Севастополя від 01.04.2008 та 29.05.2008 отримані відповідачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006 між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) був укладений контракт № -1/2006 на поставку продукції виробленої ТОВ „Інкерманський завод марочних вин”.

Відповідно до п. 1.1 контракту Продавець зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар –алкогольну продукцію –вина виноградні в асортименті.

Згідно з умовами контракту позивач зобов’язався поставляти відповідачу товар окремими партіями на підставі специфікацій, в яких зазначається кількість, асортимент, строк поставки, форма оплати та ціни на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п. 4.5 контракту відповідач прийняв на себе зобов’язання здійснювати оплату в термін, зазначений у специфікації, яка укладається на кожну окрему партію товару, що відвантажується, але не пізніше 45 календарних днів від дати поставки партії товару.

На виконання умов контракту позивач, у відповідності із специфікаціями, які долучені до матеріалів справи, відвантажив 30.05.2007, 07.06.2007, 15.06.2007, 10.07.2007, 10.09.2007, 17.09.2007, 28.09.2007, 19.10.2007, 22.10.2007, 06.11.2007 товару на адресу відповідача.

Відповідно до п. 3.1 контракту та специфікацій до нього, поставка товару була здійснена на умовах СРТ- пункт переходу кордону України та FCA –м. Севастополь.

Згідно з п. 3.2 контракту датою поставки товару є дата вказана у товарно-транспортній накладної на партію товару за відповідною специфікацією.

Отже з моменту поставки товару строк оплати за товар по кожній із специфікацій був відповідно: 14.07.2007, 22.07.2007, 30.07.2007, 24.08.2007, 25.10.2007, 01.11.2007, 12.11.2007, 03.12.2007, 03.12.2007, 06.12.2007 і 21.12.2007.

Відповідно до п. 4.4 та п. 4.6 контракту оплата здійснюється в безготівкової формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Днем зарахування платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступила на рахунок продавця.

Таким чином, зобов’язання відповідача вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами договіру купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 7.2 контракту за прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% вартості неоплаченої продукції за кожний день такого прострочення.

Сума пені, нарахована позивачем складає 106218,66 доларів США, що на дань подачі позову у відповідності з офіційним курсом НБУ еквівалентно 536404,233 грн.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 106218,66 доларів США (536404,233 грн.)

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 5364,05 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Легенда Крыма” (127083 Російська Федерація, м. Москва, вул. 8 Березня, б. 10, кв. 1, код ЄДРПОУ 18447138, р/р 40702810000012002546 в ВАТ „Уралсиб”, ВИК 044525787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкерманський завод марочних вин” (99703 м. Севастополь, вул. Маліновського, 20, код ЄДРПОУ 32367281, п/р 26004310009701 у філії АБ „Південний” в м. Севастополі, МФО 384919) заборгованість в сумі 106218,66 доларів США, що еквівалентно 536404,233 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5364,05 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

19.08.2008

Розсилка:

1. ТОВ „Інкерманський завод марочних вин” (99703 м. Севастополь, вул. Маліновського, 20)

2. Справа

3. наряд