Ухвала суду № 19513704, 02.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2011 р. м. КиївК-5589/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Лосєва А.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Восход»

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008

у справі № 2-16/9082-2007А

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Восход»

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2007 позов СВК «Восход»задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим №0001031500/0 від 22.01.2007 та №0001021500/0 від 22.01.2007.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2007 скасовано. Прийнято нову постанову. В позові відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності сплати позивачем фіксованого сільськогосподарського податку, за результатами якої складено акт №5/15-03/03760094 від 10.01.2007.

За висновками перевірки позивачем допущено порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», у звязку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.01.2007 №0001021500/0, яким позивачу за порушення на 22 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання визначено штрафні санкції у розмірі 10% в сумі 30,32 грн., та №0001031500/0, яким визначено штраф у розмірі 50% за затримку на 534 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 35840,88 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем було надано до податкового органу податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2003 рік №12394, на 2004 рік №90 та на 2005 рік №263, сплата зобовязань за якими повинна провадитись у порядку та строки, передбачені п.2 ст.5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Уточнюючі податкові декларації по фіксованому сільськогосподарському податку позивачем до податкового органу не подавались, самостійно узгоджені податкові зобовязання у встановлені законом строки, не сплачені.

У звязку з чим нарахування відповідачем прогресуючого штрафу, передбаченого пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який залежить від кількості днів затримки сплати узгоджених сум податкових зобовязань, є правомірним.

Оскільки нормою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання зобовязань, які виникли після введення мораторію, нарахування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобовязань, правильно визнано судом обґрунтованим.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дав їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і не вбачає підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Восход»залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко

Суддя Л.В. Ланченко