Постанова № 1949695, 09.07.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2008 р.

№ 6/729

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Дочірного підприємства "Вікторія-Трансгаз"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2008

у справі

господарського суду м. Києва

за позовом

Дочірного підприємства "Вікторія-Трансгаз"

до

Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Русь"

третя особа

Печерська районна у м. Києві державна адміністрація

про

визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Мазур В.В. –дов. від 20.12.2007

від відповідача:

Донченко К.Ю.-дов. від 09.07.2008; Пономарьов П.О.- дов. від 19.07.2007

від 3-ої осіби:

Дунаєва Д.Г.-дов.№3313/в-35 від 06.11.2007

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського м. Києва від 07.02.2008 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсними рішення загальних зборів ВАТ "Готельний комплекс "Русь" від 25.03.2004, протокол № 7 від 25.03.2004.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою від 09.04.2008 Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2008 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що ухвалою від 14.03.2008 апеляційного суду м. Києва скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2007 у справі № 2-11685/2007, яким довіреність № 1 від 15.03.2004 від імені ДП "Вікторія-Трансгаз" на ім'я Федоренка І.Л. на представництво інтересів позивача на загальних зборах акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь" визнано недійсною, тому довіреність ДП "Вікторія-трансгаз" за № 1 від 15.03.2004 є дійсною.

Не погоджуючись з постановою ДП "Вікторія-Трансгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 256, 261 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що 25.03.2004 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь", протокол №7, на яких прийняті рішення: про затвердження регламенту зборів; про затвердження звіту голови правління; про затвердження звіту ради товариства; про затвердження звіту ревізійної комісії товариства; про затвердження фінансових результатів та розподілу прибутку за 2003 рік та щодо виплати дивідендів акціонерам; про затвердження основних напрямків роботи та плану розподілу прибутку ВАТ на 2004 рік; про внесення та затвердження змін та доповнень до статуту ВАТ; про відкликання правління ВАТ та призначення генерального директора ВАТ; про переобрання членів ревізійної комісії ВАТ.

Статутний фонд ВАТ "Готельний комплекс "Русь" станом на 25.03.2004 становив 67382014 грн., що складало 67382014 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 грн. кожна акція.

Реєстрація акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь" здійснювалася незалежним реєстратором - акціонерною інвестиційно-фінансовою компанією Укрпривінвест", яка веде реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ "Готельний комплекс "Русь".

В результаті проведеної реєстрації для участі у зборах зареєстровано 364 акціонерів або їх уповноважених представників, яким належить 49902748 голосів, що складало 74,06 % від загальної кількості голосів.

Відповідно до довідки реєстратора ВАТ "Готельний комплекс "Русь" - акціонерної інвестиційно-фінансової компанії "Укрпривінвест", станом на 25.03.2004 акціонер - юридична особа ДП "Вікторія-трансгаз" володів простими іменними акціями ВАТ "Готельний комплекс "Русь" у кількості 16460761 шт., що складало 24,43% статутного фонду та відповідно 16460761 голосів у вищому органі управління товариства - загальних зборах акціонерів.

Від ДП "Вікторія-трансгаз" був зареєстрований та приймав участь у зборах представник - Федоренко Ігор Люсикович на підставі довіреності №1 від 15.03.2004.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2007 у справі № 2-11685/2007 довіреність № 1 від 15.03.2004 від імені ДП "Вікторія-трансгаз" на ім'я Федоренка І.Л. на представництво інтересів позивача - акціонера на загальних зборах акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь", які відбулися 25.03.2004 визнана недійсною.

Ухвалою від 14.03.2008 апеляційного суду м. Києва рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2007 у справі № 2-11685/2007 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Отже, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, довіреність №1 від 15.03.2004 видана ДП "Вікторія-трансгаз" на ім'я Федоренка І.Л. на представництво інтересів позивача - акціонера на загальних зборах акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь", які відбулися 25.03.2004, з правом голосування по всіх питаннях порядку денного , є дійсною. Оскільки, довіреність №1 , яка видана - директором ДП „Вікторія - трансгаз” Поповим І.М. на ім'я Федоренка І.Л. на представництво інтересів позивача - акціонера на загальних зборах акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь" є чинною, то підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів від 25.03.2004 відсутні.

На час проведення зборів 25.03.2004 директор ДП „Вікторія - трансгаз” Попов І.М. виконував свої обов’язки, знав про видану ним довіреність (за твердженням позивача у період перебування у відпустці) однак, не відкликав її, тому суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про те, що позивачем визнавались дії довіреної особи на участь у загальних зборах.

Відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів.

За ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звертатися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, строк позовної давності принагідно розраховувати з дати проведення зборів, зокрема з 25.03.2004, відповідно строк позовної давності позовних вимог сплинув 25.03.2007, тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позовна заява подана позивачем з пропуском позовної давності (11.12.2007).

Пунктом 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 09.04.2008 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 6/729 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф.Костенко

Г.П.Коробенко