Постанова № 19481744, 20.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

20 жовтня 2011 року Справа №2а-9160/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.

за участю секретаря

судового засідання Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

Дотовариства з обмеженою відповідальності «Гранд-Декор»

Простягнення податкового боргу у розмірі 41122грн. 78коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва (далі ДПІ у Подільському районі, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальності «Гранд-Декор»(далі ТОВ «Гранд-Декор», відповідач), в якій просить стягнути з активів, у тому числі з усіх виявлених Державною виконавчою службою розрахункових рахунків, відповідача податковий борг у розмірі 41122грн. 78коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити, обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та несплатою вище зазначеної суми.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 20 жовтня 2011 року о 16год. 30хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

15 березня 2005 року ТОВ «Гранд-Декор»зареєстроване Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією як юридична особа (код за ЄДРПОУ 33348280), про що до Єдиного державного реєстру внесено відповідний запис за №1071102000001885. 17березня 2005 року відповідача взято на податковий облік ДПІ у Подільському районі (за №10147).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до ДПІ у Подільському районі подано податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, якими самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі, відповідно, 51046грн. 00коп., 3452грн. 00коп., 5373грн. 00коп., 1412грн. 00коп., 1949грн. 00коп. та 408грн. 00коп.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія декларації ТОВ «Гранд-Декор»з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року, якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1320грн. 00коп.

Згідно з даними податкового розрахунку комунального податку за ІV квартал 2010 року відповідачем самостійно визначено розмір комунального податку - 10грн. 20коп.

07 грудня 2010 року ДПІ у Подільському районі виставлено першу податкову вимогу №1/2788 на суму 46231грн. 92коп., яка 10 лютого 2011 року отримана представником відповідача.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, права, обовязки і відповідальність платників та порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) до 01 січня 2011 року визначались законами України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III (далі Закон України №2181).

Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Пунктом 16.1 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР передбачено, що платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про систему оподаткування»від 25червня 1991 року №1251-ХІІ, комунальний податок належить до місцевих податків.

Статтею 17 зазначеного Закону встановлено, що сплата податків і зборів (обов`язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20 травня 1993 року №56-93, місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Статтею 22 зазначеного Декрету передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-III, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України №2181-III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України №2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до статті 11 Закону України №2181-ІІІ, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Статтею 5 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняту ДПІ у Подільському районі податкову вимогу від 07 грудня 2010 року №1/2788, податковий борг є узгодженим.

З урахуванням погашення певної частини заборгованості за рахунок часткової сплати, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, 41122грн. 78коп., з яких: 39892грн. 16коп. - зобовязання з податку на додану вартість, 1220грн. 94 коп. зобовязання з податку на прибуток підприємств, 09грн. 68 коп. - зобовязання з комунального податку.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи та довідками ДПІ у Подільському районі про заборгованість відповідача.

На час розгляду справи та вирішення даного спору доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-ХII, фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Так, згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платником відповідного податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що: заборгованість до державного бюджету у розмірі 41122грн. 78коп. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказами погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності «Гранд-Декор»(04080 м.Київ, Подільський район, вул. Межигірська, буд. 82-А; код за ЄДРПОУ 33348280) на користь Державного бюджету України на р/р 34129999700008 (одержувач - УДК у Подільському районі м. Києва, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код за ЄДРПОУ 2607793) податкову заборгованість у розмірі 41122грн. 78коп. (сорок одна тисяч сто двадцять дві гривні 78коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому статями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.

Суддя О.В. Пісоцька