Постанова № 19481004, 12.10.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

12.10.2011 Справа № 2а/2570/4868/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Падій В.В.

при секретарі Кондратенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про стягнення витрат, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (далі УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова) звернулось до адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом та професійним захворюванням пенсіонерам: ОСОБА_2., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період з 01.05.2007 року по 31.08.2007 року в розмірі 3568,12 грн. Свої вимоги мотивує тим, що у відповідності до пункту 5 частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Згідно абзацу 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки. Однак, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області в порушення вищевказаних норм чинного законодавства України не прийнято до заліку для відшкодування УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова суму витрат на виплату пенсій по інвалідності в звязку з трудовим каліцтвом та професійним захворюванням пенсіонерам: ОСОБА_2., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період з 01.05.2007 року по 31.08.2007 року в розмірі 3568,12 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких зазначив, що згідно з частинами 5-7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697 органи Пенсійного фонду України (далі ПФУ) щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі Фонд) звірку витрат по особових справах потерпілих, складають Акт звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Головні управління ПФУ та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі Акта звірки узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом ПФУ відповідних витрат та подають її відповідно до ПФУ та Фонду. Фонд на підставі цієї довідки на централізованому рівні перераховує відповідні кошти ПФУ. Тобто, Порядок відшкодування визначає саме централізований механізм взаєморозрахунків, в ході реалізації якого юридична особа - Фонд на централізованому рівні відшкодовує витрати іншій юридичний особі - ПФУ на підставі Актів звірки з районів та довідок про відшкодування витрат з областей. Вищевикладене свідчить про те, що в питанні про відшкодування Фондом витрат ПФУ сторонами спору по взаєморозрахунках можуть бути лише юридична особа - ПФУ та юридична особа - Фонд. Що ж стосується таких юридичних осіб, як управління ПФУ та відділення Фонду в м. Чернігові, то управління ПФУ - не є належним позивачем, а відділення Фонду в м. Чернігові - не є належним відповідачем у справах про стягнення грошових сум. Таким чином, відшкодування витрат ПФУ (а не управлінню ПФУ) здійснюється виключно юридичною особою Фондом (а не відділенням Фонду в м. Чернігові). На підпорядковані їм юридичні особи - управління ПФУ і відділення Фонду в м. Чернігові покладається обов'язок лише узгоджувати витрати ПФУ на відповідному рівні.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, регулюються нормативно-правовими актами чинними на момент виникнення вказаних правовідносин.

Судом встановлено, що під час роботи в радгоспі ім. К.Маркса (с. Острошици, Логойський район, Мінська обл.) з гр. ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2) 21 серпня 1987 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом і його було визнано інвалідом 2 групи внаслідок трудового каліцтва. Каліцтво заподіяно за обставин, викладених в акті про нещасний випадок на виробництві від 22.08.1997 року № 3. Копія акта завірена підприємством і знаходиться в пенсійній справі.

З 15.12.1987 року ОСОБА_2. призначена і виплачується пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Переогляд пройдено повторно 07.03.1991 року та встановлено 3 групу інвалідності безстроково.

Під час роботи в Усинській нафтогазрозвідувальній експедиції (с. Парма, Усинський р-н Комі АРСР) з гр. ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2) 10 лютого 1984 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом і його було визнано інвалідом 2 групи внаслідок трудового каліцтва. Каліцтво заподіяно за обставин, викладених в акті про нещасний випадок на виробництві від 11.02.1984 року № 5. Копія акта завірена підприємством і знаходиться в пенсійній справі.

З 16.10.1984 року ОСОБА_2 призначена і виплачується пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Переогляд пройдено повторно 10.10.1989 року та встановлено 3 групу інвалідності безстроково.

Під час роботи в НВО «Севрыбпоиcк»(м. Мурманськ, вул. Папаніна, 7) з гр. ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3) 01 грудня 1990 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом і його було визнано інвалідом 2 групи внаслідок трудовою каліцтва. Каліцтво заподіяно за обставин, викладених в акті про нещасний випадок на виробництві від 04.12.1990 року № 20. Копія акта завірена підприємством і знаходиться в пенсійній справі.

З 22.07.1991 року ОСОБА_3 призначена і виплачується пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Переогляд пройдено повторно 12.11.1997 року та встановлено 3 групу інвалідності безстроково.

Під час роботи на збагачувальній фабриці № 3 AT «ЖЦМ» (м. Сапаєв, Жезаказганська область, Казахстан) з гр. ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4.) 24 листопада 1994 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом і його було визнано інвалідом 2 групи внаслідок трудового каліцтва. Каліцтво заподіяно за обставин, викладених в акті про нещасний випадок на виробництві від 29.11.1994 року № 2. Копія акта завірена підприємством і знаходиться в пенсійній справі.

З 18.03.1998 року ОСОБА_4 призначена і виплачується пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Переогляд пройдено 04.06.1997 року та встановлено 3 групу інвалідності безстроково.

Під час роботи в шахті ім. В.В. Вахрушева (м. Кіселівськ, Кемеровська обл.) з гр. ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5) 15 лютого 1987 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом і його було визнано інвалідом 3 групи внаслідок трудового каліцтва. Каліцтво заподіяно за обставин, викладених в акті про нещасний випадок на виробництві від 16.02.1987 року № 8. Копія акта завірена підприємством і знаходиться в пенсійній справі.

З 25.04.2000 року ОСОБА_5 призначена і виплачується пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Переогляд пройдено повторно 05.05.2006 року та встановлено 3 групу інвалідності безстроково.

Під час роботи в TOB «Управління з підвищення нафтовіддачі пластів та літального ремонту буровий» (м. Нягань, Ханти-Мансійський автономний округ) з гр. ОСОБА_6 (далі ОСОБА_6.) 25 березня 2002 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом і його було визнано інвалідом 2 групи внаслідок трудового каліцтва. Каліцтво заподіяно за обставин, викладених в акті про нещасний випадок на виробництві від 03.04.2002 року № 6. Копія акта завірена підприємством і знаходиться в пенсійній справі.

З 12.07.2002 року ОСОБА_6 призначена і виплачується пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Переогляд пройдено повторно 23.09.2005 року та встановлено 2 групу інвалідності до 01.10.2008 року.

Загальна сума виплаченої пенсії за період з 01.05.2007 року по 31.08.2007 року складає 3568 грн.12 коп., в т.ч. витрати на доставку - 19 грн. 04 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігова Чернігівської області не прийняло до заліку для відшкодування вказані витрати.

Проте суд не погоджується з такою позицією відповідача, з наступних підстав.

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні, визначають Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи)

Статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Згідно статті 12 Основ спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

За пенсійним страхуванням, згідно з пунктом 1 статті 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання

Згідно з частиною 4 статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом пункту 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України від 22 лютого 2001 року № 2272-III «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, цю підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати ті соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною другою статті 24 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105-ХІV) закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом частини другої статті 2 Закону № 1105-ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам, внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом «а» статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-ХІV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обовязок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоровя, в певній мірі залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоровя потерпілого.

Як убачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14.10.1992 року № 2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.

За таких обставин, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Таку правову позицію висловив і Верховний Суд України у постанові від 06 червня 2011 року у справі №21-116а11 за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Чигиринському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаському районі Черкаської області про зобовязання вчинити певні дії та стягнення заборгованості.

Згідно статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, підлягають задоволенню, а сума не прийнятих до заліку для відшкодування витрат стягненню на користь управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області задовольнити повністю.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області (вул. Шевченка, 5, м. Чернігів, 14000, р/р 37179400900002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 25975429) на користь управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (вул. Щорса, 19, м. Чернігів, 14017, р/р 25604303011156 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанку, МФО 353553, код 21396396) витрати, повязані з виплатою пенсій по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом та професійним захворюванням в розмірі 3568 (три тисячі пятсот шістдесят вісім) грн. 12 коп.

Порядок оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.

<Поле для вводу тексту >

Суддя Падій В.В.