Постанова № 19479423, 21.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 10443/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

представника відповідача - Бикова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс України" до Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області , про скасування податкових повідомлень - рішень -,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліс України», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс України" штрафу № 0001091540/0 від 23.06.2010 року на суму 90,00 грн., № 0001101540/0 від 23.06.2010 року на суму 914,91 грн., № 0001111540/0 від 23.06.2010 року на суму 1148,53 грн., № 0001091540/1 від 21.07.2010 року на суму 90,00 грн., № 0001101540/1 від 21.07.2010 року на суму 914,91 грн., №0001111540/1 від 21.07.2010 року на суму 1148,53 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення - рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про плату за землю», «Про оренду землі».

Позивач зазначив, що застосування до ТОВ «Ліс України»штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 є неправомірним, оскільки, Законом № 2181 не передбачено сплату штрафів у розмірах та порядку, передбаченому п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, за прострочення строків сплати орендної плати за землю, встановлених іншими законами. Тому порушення строків сплати орендної плати за землю за строками, встановленими іншими законами не є підставою для нарахування штрафів згідно зазначеної норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув свого представника не направив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивач не прибув в судове засідання, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Ізюмська ОДПІ здійснює контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі та забезпечує правильність обчислення та своєчасність надходження цих податків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 30 ст. 2 Бюджетного Кодексу України органами стягнення являються податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право на стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Пунктом 3 ст. 50 Бюджетного Кодексу України передбачено, що органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

Ізюмською ОДПІ у Харківській області проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Ліс України»з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за землі державної і комунальної власності.

Результати перевірки оформлені актом № 845/1540/32284106 від 15.06.2010 р.

Перевіркою ТОВ «Ліс України»встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасно перераховувались узгоджені податкові зобовязання по орендній платі за землі державної та комунальної власності в сумі 7771,63 грн.

На підставі акту № 845/1540/32284106 від 15.06.2010 р. Ізюмською ОДПІ у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001091540/0 від 23.06.2010, № 0001101540/0 від 23.06.2010 року, № 0001111540/0 від 23.06.2010 року.

Позивач скориставшись правом адміністративного оскарження оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до Ізюмської ОДПІ у Харківській області та в подальшому до ДПА в Харківській області. За результатами розгляду поданих підприємством первинної та повторної скарг рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Проте Ізюмською ОДПІ у Харківській області в процесі та після закінчення процедури адміністративного оскарження прийняті нові податкові повідомлення-рішення №0001091540/1 від 21.07.10р., №0001101540/1 від 21.07.10 р., №0001111540/1 від 21.07.10 р., в яких сума податкових зобов'язань залишились незмінними.

Суд вважає за доцільне вказати, що порядок та підстави прийняття нових податкових повідомлень-рішень після розгляду скарг платників податків в межах процедури адміністративного оскарження визначені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) і дана норма не передбачає прийняття нових рішень в разі залишення скарги без задоволення та без донарахування податкових зобовязань та/або штрафних санкцій.

Оскільки за результатами розгляду первинної та повторної скарг не відбулося донарахування податкового зобовязання, а скарги були залишенні без задоволення, то у Ізюмської ОДПІ у Харківській області не було законних підстав приймати нові податкові повідомлення-рішення №0001091540/1 від 21.07.10р., №0001101540/1 від 21.07.10 р., №0001111540/1 від 21.07.10 р., якими визначено податкові зобовязання у розмірах, встановлених податковими повідомленням рішеннями від 23.06.10 р.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є законними та такими, що підлягають задоволенню, податкові повідомлення рішення №0001091540/1 від 21.07.10р., №0001101540/1 від 21.07.10 р., №0001111540/1 від 21.07.10 р. скасуванню.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»(тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин), до загальнодержавних належить такий податок, як плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно зі ст.2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

У відповідності до ст.5 Закону України «Про плату за землю», об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди; суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п.п.5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

ТОВ «Ліс України» 14.01.09 р. та 20.01.10 р. надано до Ізюмської ОДПІ звітні податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, згідно яких відповідач зобовязаний рівними частинами щомісяця сплачувати орендну плату за використання земельної ділянки в 2009 та 2010 роках відповідно.

ТОВ «Ліс України»не виконала свої зобовязання щодо своєчасної сплати орендної плати за використання земельної ділянки в результаті у підприємства виникла недоїмка у сумі 7771,63 грн.

Як встановлено з позовної заяви, позивач не заперечує порушення ним граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання, проте вказував, що Законом № 2181 не передбачено сплату штрафів у розмірах та порядку, передбаченому п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, за прострочення строків сплати орендної плати за землю, встановлених іншими законами. Тому порушення строків сплати орендної плати за землю за строками, встановленими іншими законами не є підставою для нарахування штрафів згідно зазначеної норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд зазначає наступне. Формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності. Орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обовязкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування») не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обовязок, а не зобовязання.

У пункті 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Згідно з пунктом 17.1 статті 17 вказаного Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, порушення платником податків строків погашення податкового зобовязання, установлених пунктом 5.3 статті 5 зазначеного Закону, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття акта ненормативного характеру у формі податкового повідомлення, яке згідно з пунктом 1.9 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є письмовим повідомленням про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області № 0001091540/0 від 23.06.2010 року на суму 90,00 грн., № 0001101540/0 від 23.06.2010 року на суму 914,91 грн., № 0001111540/0 від 23.06.2010 року на суму 1148,53 грн. відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс України" до Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області , про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про застосування штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс України" №0001091540/1 від 21.07.10р. на суму 90,00 грн., №0001101540/1 від 21.07.10 р. на суму 914,91 грн., №0001111540/1 від 21.07.10р. на суму 1148,53 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 25.11.11 р.

Суддя Бідонько А.В.