Постанова № 19478712, 17.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" листопада 2011 р.                                                                       № 2а- 13629/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача –ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 13.09.2010р.),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 15/01-343 від 11.01.2011р.),

представника відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 15/01-13630 від 02.11.2011р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ПЛАСТІК" до Харківської обласної митниці про визнання протиправними та скасування картки та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просив суд :

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської обласної митниці (код ЄДРПОУ : 36987590) № 807070006/1/00410 від 13.05.2011 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської обласної митниці (код ЄДРПОУ : 36987590) про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/400265/1 від 13.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було жодних підстав визначати митну вартість імпортованого товару за 3 методом, видання картки-відмови в митному оформленні, донарахуванні та стягненні суми коштів за митне оформлення товару. Позивачем надано митниці всі необхідні документи, згідно яких митну вартість товару необхідно визначати за першим методом –визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. На думку позивача, здійснення коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки вказана підстава для коригування митної вартості не передбачена діючим законодавством.

Представник позивача за довіреністю у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача –Харківської обласної митниці в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначили, що при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару та при винесенні оскаржуваних рішень відповідач діяв відповідно до вимог Митного кодексу України, просили в задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на обставини, викладені в наданих запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ ""БІЗНЕС-ПЛАСТІК" на виконання умов Договору №CFR-1 укладеного 27.08.2010 року між позивачем та WESTLAND COMMERCIAL L.P. було ввезено в Україну товар - листи сотового полікарбонату оренду “SUNNEX”в кількості 1355 одиниць. Для проведення митного оформлення позивачем подано до Харківської обласної митниці вантажну митну декларацію № 807070006/2011/427295. згідно якої митна вартість товару була визначена за методом № 1 (відповідно до умов угоди) та яка склала 281016,09 грн.

З матеріалів справи вбачається, що митницею було видано картку відмови у прийнятті митної декларації з підстав, що заявлена декларантом митна вартість не відповідає наявній у митниці ціновій інформації. 13.05.2011 року Харківською обласною митницею винесено рішення № 807000006/2011/400265/1, відповідно до якого визначено митну вартість товару яка склала 474701,76 грн. З метою здійснення митного оформлення товарів, позивачем було складено вантажну митну декларацію ВМД № 807070006/2011/427428 від 17.05.2011 року із зазначенням митної вартості, визначеної в оскаржуваному рішенні –474701,76 грн.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України, декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Відповідно до п.1.1, п.2.1.1 Договору від 02.09.2010 року №ДГ-0000077, послуги з декларування товарів ТОВ ""БІЗНЕС-ПЛАСТІК" надавав митний брокер - ТОВ «ГЕЛАКСІ ПЛЮС».

Документи для митного оформлення товару, що ввозився Позивачем на митну територію України, в тому числі, декларації митної вартості форми ДМВ-1 № 807070006/2011/427295 від 13.05.2011 року надавались митниці представником митного брокера ТОВ «ГЕЛАКСІ ПЛЮС»декларантом ОСОБА_4

В процесі здійснення контролю заявленої митної вартості на підставі частини 2 ст.265 МК України, пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766, працівником відділу контролю митної вартості та номенклатури Харківської обласної митниці було зроблено відмітку на основному аркуші декларації митної вартості форми ДМВ-1 № 807070006/2011/427295 про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а також наведено відповідний перелік цих документів на зворотному боці основного аркуша.

Декларант ОСОБА_4 відмовився від подачі документів, про що вчинив власноручний запис на згаданій декларації.

Відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Оскільки від подачі додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості за методом №1 декларант відмовився, то, з урахуванням наявної цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі -ЄАІС), за вказаним методом визначити митну вартість було неможливо. Таким чином, 13.05.2011 року Харківська обласна митниця прийняла рішення № 807000006/2011/400265/1 про визначення митної вартості товару.

Як вбачається з ч. 3 ст. 264 Митного кодексу України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Згідно з частиною 1 статті 265 МК, згідно митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів” та від 20 грудня 2006 року № 1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження” дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов’язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

ч. 4 ст. 264 МК України, передбачено право декларанта письмо звернутися до митного органу з вимогою надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів, однак зазначеним правом ТОВ «БІЗНЕС-ПЛАСТІК»не скористалось.

Твердження ТОВ «БІЗНЕС-ПЛАСТІК»про те, що оскаржуване рішення про визначення митної вартості товарів було прийнято без врахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення не відповідає дійсності та фактичним обставина справи.

У Позивача, відповідно до положень нормативно-правових акті була можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митні вартості шляхом надання додаткових документів, які витребувалися Харківської обласною митницею, однак позивач відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості товару, не надав обґрунтувань та підтвердження підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребуванн додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товарі у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими актами не передбачено.

ТОВ «БІЗНЕС-ПЛАСТІК»не було надано витребуваних митним органом документів на підтвердження митної вартості, що не спростувало сумнівів щодо заявленої митної вартості, та унеможливило використання 1 методу визначення митної вартості (за ціною договору).

За статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Тобто, особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов’язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю під час митного оформлення товару.

Документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу, в розумінні Митного кодексу України, при: 1) перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; 2) декларуванні товарів і транспортних засобів; 3) повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 4) здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу. Згідно п.4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 року № 574, митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного пакету документів, в тому числі ненадання додаткових документів .

Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД, затвердженого наказом ДМСУ № 314 від 20.04.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719 та Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ № 1227 від 12.12.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 року за № 1562/11842, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадовій особі митного органу надано право відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови, зазначивши в неї вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, та митного оформлення.

З системного аналізу ст. 265 МК України, п. 11 Порядку № 1766 вбачається, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на декларантові. При ньому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларанте, відомостей може витребувати додаткові документи, перелік яких встановлено п. 1 Порядку № 1766. Позивач може надавати інші докази на підтвердження митної вартості товару.

Обґрунтованість сумнівів щодо заниження позивачем митної вартості підтверджується витягом з ЄАІС ДМСУ.

Наказом Державної митної служби України від 31.01.2007 року № 74 затверджено Методичні рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, відповідно до п. 3.1 яких під час здійснення митного контролю й митного оформлення окремих видів товарів, які визначені Держмитслужбою для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості із застосуванням положень статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня “Огляд цін українського та світового товарних ринків”, біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій при митному оформленні окремих видів товарів посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, обчислює прямі витрати на виробництво товару, зокрема сировину й матеріали та/або комплектуючі, що входять до складу цього товару, відповідно до інформації, надісланої Держмитслужбою.

Якщо заявлена декларантом митна вартість товару в результаті розрахунків нижча, ніж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу згідно з пунктом 3.2 цих Рекомендацій, то посадова особа митного органу повідомляє про це декларанта та запитує додаткові документи в підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766.

Відповідно до абз. 1 п.1 розділу 3 на Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 24.06.2009 №602, зареєстрованого в Мін'юсті від 21.07.2009 під № 669/16685 серед джерел які використовуються для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень про визначення митної вартості митним органом використовуються спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України.

Окрім того, ч.І ст. 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів. ЄАІС ДМСУ мітить статистичну інформацію щодо фактів митного оформлення на всій території України. Положення п.1 ч.І ст.303 МК України, вказують на достовірність повноту і об'єктивність інформації ЄАІС ДМСУ ДМС У

Графа 33 Рішення про визначення митної вартості товарів від 13.05.2011 №80700006/2011/400265/1 містить обставини прийняття Рішення, джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості та детальне обґрунтування причин неможливості застосування методів визначення митної вартості передбачених у ст.ст. 267-269 МК України.

Відповідно до п. 8 Розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 24.06.2009 № 602. у випадках, якщо: декларант відмовився від пропозиції митного органу визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення; декларантом не подано або подано з порушенням строку встановленого пунктом 13 Порядку декларування додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості товарів; у поданих декларантом документах відсутні необхідні відомості та/або за підсумками здійснення контролю виявлені неточності у відомостях, що містяться у поданих документах та/або виникають сумніви стосовно їх достовірності, а також наявні умови, що унеможливлюють використання декларантом обраного методу визначення митної вартості, митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством з оформленням рішення про визначення митної вартості товарів.

Так як митна вартість, заявлена декларантами, співпадала з митною вартістю, визначеною митницею, митне оформлення товару було проведено.

Суд зазначає, що у суду відсутні повноваження щодо визначення митної вартості товару, відповідно митного законодавства правильність митної вартості товару, зазначеної декларантом, перевіряється та визначається саме митним органом при проведенні митного оформлення товару, а суди перевіряють чи діяла митниця при Митному оформленні у межах наданих повноважень та на підставі законодавчих норм.

Правомірність застосування відповідачем третього методу визначення митної вартості товару з послідовним застосуванням попередніх двох, як це встановлено частиною 5 статті 266 МК перевірена судом, обґрунтування неможливості їх застосування підтверджується матеріалами справи.

З наведеного вбачається, що працівники Харківської обласної митниці при здійсненні митного оформлення товару, що ввозились на митну територію України ТОВ «БІЗНЕС-ПЛАСТІК», діяли на підставі та в межах повноважень наданих митним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 159–163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ПЛАСТІК" до Харківської обласної митниці про визнання протиправними та скасування картки та рішення –відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2011 року.

Суддя                                                                                           Шляхова О.М.