Постанова № 19478540, 23.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 листопада 2011 р. № 2-а- 14160/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Костяков Д.В.,

представника відповідача- Марадіна Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "БУДТРАНС ГРУП"

до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне підприємство «БУДТРАНС ГРУП» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000311800 від 08.07.2011р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення рішення позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 70713,43 грн., в тому числі нараховані штрафні (фінансові) санкції. Проте позивач не згоден з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси. Висновки акту перевірки, за результатами розгляду якого прийнято податкове повідомлення рішення, позивач вважає хибними та такими, що зроблено без врахування всіх дійсних обставин справи та на підставі невірного застосування норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. Оскаржуване в даній справі податкове повідомлення рішення вважав таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та цілком обґрунтованим.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що 22.06.2011р., на підставі наказу від 10.06.2011р. № 1181, виданого ДПІ в Московському районі м. Харкова, фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання взаємовідносин з ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» за період: грудень 2008 року, лютий, березень, квітень 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.06.2011р. № 1934/18/34858456, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в тому, що позивачем до складу податкового кредиту за період: грудень 2008 року, лютий, березень, квітень 2009 року на загальну суму ПДВ 56570,75 грн., які виникли при виконанні угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків і, як наслідок, не повязані з власною господарською діяльністю.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000311800 від 08.07.2011р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 56570,75 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14142,68 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення позивачем, його залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Судом встановлено, що при прийнятті зазначеного податкового повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що під час перевірки ним встановлено укладення між позивачем та ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» у перевіреному періоді договору б/н від 08.12.2008р. про надання послуг з перевезення вантажів, по взаємовідносинах за яким позивачем в подальшому сформовано податковий кредит з ПДВ та до складу такого податкового кредиту за період : грудень 2008 року, лютий, березень, квітень 2009 року включено суму ПДВ 56570,75 грн.

При цьому, в ході перевірки податковими органами встановлено, що за податковою адресою контрагент позивача ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» не знаходиться, про що складено акт про неможливість вручення повідомлення та копії наказу на проведення позапланової документальної перевірки. Крім того, не виявлено відомостей про те, що ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» має у себе складські приміщення, автомобільний транспорт, інше устаткування, яке необхідно для виконання укладеного з позивачем договору, а також встановлено, що загальна чисельність працюючих ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» у перевіреному періоді складає одну особу.

За таких обставин податковим органом зроблено висновок про те, що у ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» відсутні основні засоби та трудові ресурси, що необхідні для здійснення статутної підприємницької діяльності, в звязку з чим він не міг фактично виконувати договір, укладений між ним та позивачем. В звязку з наведеним відповідачем зроблено висновок, що зазначений договір є нікчемним та він, в силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України, не створює жодних правових наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Також податковим органом взято до уваги відомості, згідно яких відносно керівника (директора) ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» правоохоронними органами порушено кримінальну справу за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч.2 ст. 358 КК України в звязку з фактами фіктивного підприємництва та підроблення реєстраційних документів. В ході розгляду зазначеної кримінальної справи, як зазначає відповідач, директор ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» ОСОБА_1 надав пояснення, згідно яких визнав, що створив ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» за винагороду, без мети реального здійснення господарської діяльності, яку фактично не здійснював.

Також судом встановлено в ході розгляду справи, що між позивачем та ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» 01 грудня 2008 року укладено договір транспортного експедирування б/н.

Відповідно до умов даного договору ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» (Екседитор) бере на себе зобовязання за плату силами свого представника здійснити для позивача (Клієнт) повязані з перевезенням вантажу позивача допоміжні операції: оформлення накладних на вантаж, що відправляється, оформлення одержання вантажу, що прибуває, доставка вантажу перевізникові зі складу вантажовідправника і від перевізника на склад вантажоодержувача, додаткові послуги (перевірка кількості і стану вантажу, його навантаження та розвантаження, сплата мита, зборів та витрат, покладених на клієнта (позивача), зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур, тощо).

Суд зазначає, що позивачем до суду надано копію зазначеного договору, копії податкових накладних, реєстру отриманих та виданих накладних, актів виконаних робіт, а також копії платіжних доручень про перерахування коштів на адресу ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс».

При розгляді зазначених документів суд зауважує, що формально за своїм змістом укладений між позивачем та ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» договір транспортного експедирування відповідає обсягу прав та обовязків, що передбачені для цього виду договорів згідно вимог ст. 929 ЦК України.

Проте, відповідно до наданих до матеріалів справи копій актів приймання - передачі робіт (надання послуг) за даним договором не зазначено та не можливо встановити які саме послуги, передбачені укладеним договором, надавались позивачу (клієнту), зміст наданих послуг, їх характер та порядок надання.

Також, згідно п. 1.1 договору від 01.12.2008р. б/н ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс», як експедитор, зобовязувався здійснити на користь позивача послуги силами свого представника, що, відповідно до приписів ч. ст. 930 ЦК України, передбачає видання клієнтом довіреності, яка, в даній справі, є необхідною для виконання договору, оскільки ним передбачено виконання оформлення вантажів та здійснення інших юридично значимих дій від імені позивача. Проте, позивачем до суду такої довіреності на імя ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» або його представника не надано. Також в наявних у справі матеріалах відсутні будь-які інші документи, які б свідчили про дійсне надання послуг з оформлення одержання вантажу, накладних на вантаж, прийняття вантажів на складський облік, здійснення митних процедур, а також виконання інших обовязків експедитора відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до наданих в матеріали справи копій платіжних доручень судом встановлено, що згідно них позивачем здійснювалось перерахування грошових коштів на користь ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» з урахуванням ПДВ за призначенням платежу «сплата за транспортно-експедиційні послуги згідно з договором № 7 від 01.11.2008р.», проте податковий кредит в даній справі позивачем сформовано в звязку з виконанням договору транспортного експедирування від 01.12.2008р. б/н.

Таким чином, судом в даній справі не встановлено належних доказів оплати позивачем наданих за договором послуг в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Суд зауважує, що наявність податкових накладних, виписаних в звязку з укладенням договору є необхідною, проте не єдиною умовою, для підтвердження законності та обґрунтованості формування податкового кредиту з ПДВ.

Також суд відзначає, що позиція, викладена позивачем в позовній заяві щодо відсутності підстав для визнання правочину недійсним в звязку з недодержанням в момент його вчинення сторонами (стороною) вимог ст. 203 ЦК України, є необґрунтованою, оскільки в даній справі податковим органом встановлено укладення між позивачем та ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» договору без мети його реального виконання, проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, що відображено в акті перевірки від 22.06.2011р. № 1934/18/34858456.

Таким чином, фактично наявною є нікчемність правочину як такого, що порушує публічний порядок та вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, нікчемність якого встановлена Законом. Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому, посилання в акті перевірки на порушення вимог ст. 216 ЦК України не спростовує інших доводів, викладених в акті перевірки та не впливає на висновки суду, який при дослідженні будь-яких фактичних даних виходить з їх значимості для правильного вирішення справи по суті.

При вирішенні справи суд не враховує доводи відповідача про надання директором ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс» пояснень про фіктивний характер діяльності зазначеного підприємства, оскільки сторонами до суду не представлено доказів ухвалення обвинувального вироку суду за кримінальною справою, в звязку з розслідуванням якої надано такі пояснення. Проте суд керується зібраними в даній справі доказами, які вказують на нікчемність укладеного договору та неможливість відповідно до вимог Закону формування в звязку з ним податкового кредиту як такого, формування якого здійснено без достатніх підстав.

Згідно вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що мав чинність під час виникнення та реалізації спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже позивачем не підтверджено фактичне виконання укладеної угоди з ТОВ «ТЕК «Київ-Логістікс», а також не надано належних доказів оплати позивачем наданих за договором послуг в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Таким чином, позивачем не додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що доводи позивача, викладені ним в позовній заяві не є обґрунтованими та не підтверджуються належними доказами. Разом з тим відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду в повній мірі доведено законність та обґрунтованість свого рішення відповідно до вимог ст. 71 КАС України.

Суд зауважує, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду в повній мірі доведено його законність та обґрунтованість, в звязку з чим відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

<Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 25 листопада 2011 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова