Постанова № 19478088, 15.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 р. справа № 2а- 11736/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,

за участі сторін:

представника позивача - Трегуба О.О.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, в якому просив суд стягнути з Фізичної відповідача заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1441,68 грн.

В судовому засіданні представник позивача просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_3 здійснює свою підприємницьку діяльність як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова. Відповідач мав сплатити до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова у 2010 р. суму страхових внесків у розмірі 1541,68 грн., в той же час фактично сплачено 100 грн. Таким чином, наявна заборгованість у розмірі 1441,68 грн., яка станом на дату судового засідання залишається несплаченою, у звязку з чим позивач просив суд стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позов є безпідставним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу, а не вимога про сплату недоїмки, як зазначено у ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Згідно з цим Законом України вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, а вимога про сплату боргу - не є виконавчим документом, тому що це зовсім інший документ і його застосування не передбачене законодавством в сфері державного пенсійного страхування. Таким чином відповідач вважає, що йому не направлялось повідомлення про заборгованість зі сплати страхових внесків, тому що надіслання вимоги про сплату боргу платнику внесків не передбачене чинним законодавством в сфері державного пенсійного страхування і отримання ним вимоги про сплату боргу не є початком процедури адміністративного узгодження недоїмки з органами Пенсійного фонду України. Також позивач здійснює свою підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування фіксованому податку і сплачує податки у фіксованому розмірі 100 грн., тому не зобовязаний вести розрахунок свого оподаткованого доходу (прибутку) і сплачувати страховий внесок до Пенсійного фонду України у розмірі 33,2 %.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавшидокази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа, є платником фіксованого податку та взята на облік в УПФУ в Жовтневому районі міста Харкова як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" ФОП ОСОБА_3 є страхувальником.

Згідно ч.2 ст.20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 17.07.2010 року, були встановлені розміри страхових внесків, які підлягають сплаті особами, які здійснюють свою підприємницьку діяльність на основі особливого способу оподаткування (фіксований податок).

Відповідачем за період липень-грудень 2010 року щомісяця повинна була сплачуватись сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, і повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску на кожну особу у наступних розмірах: липень-вересень 2010 року - 294,82 грн., жовтень-листопад 2010 року - 301,13 грн., грудень 2010 року - 306,11 грн., але відповідачем всупереч вимог закону було сплачено фіксований податок за ставкою 100,00 грн. - 10 грн. щомісячно, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1441,68 грн.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітнім періодом для відповідача, відповідно до ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" є квартал. У встановлений законом строк, відповідач зобовязання зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в повному обсязі не виконав.

Відповідно до п.8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.03р. суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені законодавством, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Згідно з вимогами ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобовязаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем відповідачу була надіслана Вимога про сплату боргу №Ф-2659 від 04.05.2011 року у вигляді недоїмки зі страхових внесків у розмірі 1441,68 грн.

Відповідач прострочену заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1441,68 грн. не сплатив, що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.4).

Доказів виконання обовязку за названою вимогою або доказів відсутності обовязку виконувати названу вимогу в частині здійснення платежу внаслідок втрати вимогою юридичної сили в процедурі судового чи позасудового оскарження, через дефекти змісту, форми, підстав походження, або доказів направлення згаданої вимоги до органів державної виконавчої служби України чи доказів знаходження згаданої вимоги на виконанні в органах державної виконавчої служби України матеріали справи не містять.

Таким чином, слід дійти висновку про відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем у спірних правовідносинах обовязку по здійсненню платежу.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року (абз.4 п.7); стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється (абз.5 п.7); на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом (абз.6 п.7).

Матеріали справи не містять фактичних даних, які б засвідчували зміну в установленому чинним законодавством порядку дати виконання відповідачем обовязку по проведенню платежів у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідач не надав до суду доказів щодо сплати боргу.

За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94,160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (61004, м. Харків, вул. Примакова, 40/42 код ЄДРПОУ 22682980, р/р 256033012096 в ХОУ "Ощадбанк", МФО 351823) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1441.68 грн. (одна тисяча чотириста сорок одна гривня шістдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 листопада 2011 року.

Суддя Котеньов О.Г.