Постанова № 19477595, 01.11.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/4071/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - Волохової В.О.,

представників відповідача - Талденко О.В., Кравцової О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Суми (далі по тексту - відповідач) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2011 року № 0000532305/0/43400, № 0000522305/0/43402, № 0000691712/0/43463, № 0000512305/0/43404.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі Акта планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» №3097/235/31651281/38. Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» з висновками, викладеними в Акті перевірки не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідачем було донараховано податок на прибуток шляхом зменшення валових витрат на суму 303 826, 00 грн. (сума розрахунків з підзвітними особами, тобто витрати сформовані на підставі авансових звітів, в яких підзвітні особи звітують про відрядження до будівельного майданчику до міста Севастополя для виконання підрядних робіт за договором із TOB «Вотекс-спецмонтаж плюс»); та збільшено валовий дохід Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» на суму 351 323,00 грн. (від'ємне значення фінансового результату за 2010 рік).

Позивач зазначає, що фактично на усіх, наданих під час проведення перевірки посвідченнях про відрядження присутні печатки приймаючою сторони, тобто TOB «Вотекс-спецмонтаж плюс», з яким був укладений договір підряду. У Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» існували договірні відносини щодо виконання підрядних робіт тільки з TOB «Вотекс-спецмонтаж плюс». Під час проведення перевірки посадовим особам ДПІ в м. Суми окрім договору надавались також і акти приймання виконаних будівельних робіт, щодо об'єкту розташованому в м. Севастополь, вул. Паркова, буд. 6, та акти вмонтованого обладнання, придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю Комфорт-сервіс», які підтверджують що працівниками ТОВ «Комфорт-сервіс» були виконані підрядні роботи.

Позивач стверджує, що виходячи з норм п.п. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності відміток (засвідчення печаткою) відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження. Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» правомірно віднесло до складу валових витрат суму розрахунків з підзвітними особами, оскільки відповідно до п. 5.4.8. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи провезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях) а також включення до таких рахунків витрат на харчування чи побутові потреби та інші.

Крім того, посадовими особами ДПІ в м. Суми було безпідставно зроблено висновок, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» було занижено валові доходи на суму 351 323,00 грн. яка становить різницю між отриманим товариством доходом та понесеними витратами, від здійснення господарської діяльності на підставі п. 1.3.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач зазначає, що вказане твердження відповідача спростовується документами, які були надані під час здійснення перевірки (договори поставки, договори підряду, аналізи рахунків, оборотні відомості рахунків та картки рахунків). Продаж усіх товарів товариством здійснюється з націнкою. Тобто, націнка, з якою Товариство реалізує товари та послуги зумовлена розумними економічними причинами та цілями ділового характеру, а також намаганням уникнути ще більших збитків, пов'язаних із зміною ринкової кон'юктури. Згідно даних бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт-сервіс» собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг не перевищує доходу від їх реалізації, що свідчить про те що всі операції здійснені з націнкою, а витрати, що обліковуються по рахунках 92. 93. 94 не входять до складу собівартості товарів.

Також позивач зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на докази, які б підтверджували, що Товариством були безоплатно надані товари чи послуги. До того ж положеннями ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачений порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних періодів. Тобто містить положення про те, що у випадку, коли об'єкт оподаткування платників податків за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкту оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2011 року № 0000522305/0/43402, яким донараховано Позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 70 265,00 грн. та штрафних санкцій на суму 17 566, 00 грн., позивач зазначає, що виходячи з буквального тлумачення положень статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» різниця між доходами і витратами у бухгалтерському обліку не є валовим доходом, а значить не підлягає оподаткуванню. А посадовими особами податкового органу було неправомірно збільшено валові доходи на суму 351 323,00 грн. різниця між витратами та отриманим доходом, тобто збитки згідно даних бухгалтерського обліку та на цю суму нараховане податок на додану вартість в сумі 70 265,00 грн. До того ж різниця між доходами і витратами (фінансовий результат) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000691712/0/43463, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 45 573,83 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 11 393,46 грн. позивач вважає, що у наданих посадовим особам під час перевірки посвідченнях про відрядження наявна печатка як відряджуючої сторони (Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс») так і печатка приймаючої сторони (Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотекс-спецмонтаж плюс»). Тобто, на думку посадових осіб ДПІ в м. Суми, Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» були порушені норми абз. «г» п.п. 4.2.9, п. 4.2 ст 4, п. 8.1 ст. 8 та п. 19.2 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». А оскільки відшкодування витрат на відрядження було зроблено Товариством правомірно, то нарахування на суму 303 826,00 грн. податку доходів фізичних осіб є незаконним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили в задоволенні позовних вимог відмовити виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що TOB «Комфорт - сервіс» віднесло до складу валових витрат , витрати, що обліковуються на б/р 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Дані витрати сформовані на підставі авансових звітів, в яких підзвітні особи звітують про відрядження на TOB «Вотекс - Спецмонтж - плюс», для якого в перевіряємому періоді виконували субпідрядні роботи в м. Севастополь. Фактично TOB «Вотекс - Спецмонтаж -плюс» знаходиться за адресою м. Суми,вул. Кірова, 25 офіс 148а. Відповідач стверджує, що авансові звіти , надані відрядженими працівниками до м. Севастополя були оформлені неналежним чином, а саме в посвідченнях про відрядження були відсутні печатки, які підтверджують факт прибуття до місця відрядження та вибуття з місця відрядження. Крім того, відсутні проїзні квитки, що підтверджують фактичне перебування працівників у відрядженні.

п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові нітрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «..не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Відповідно встановлено порушення пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8 , п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 45573,83 грн.

Крім того, в ході перевірки також встановлено, що на TOB «Комфорт-Сервіс» відсутні калькуляції на товари, що реалізуються. Облік товарів ведеться за фактичною собівартістю придбання (первісною вартістю товару). Перевіркою встановлено порушення п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ... господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою...».

Відповідач вважає, що оскільки, компенсація за витрати, понесені в зв'язку із господарською діяльністю підприємства не була отримана від покупців, то відповідно товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу вважаються безоплатно наданими відповідно до п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого «продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів».

При порівнянні доходу, отриманого ТОВ «Комфорт - Сервіс з понесеними витратами згідно даних бухгалтерського обліку встановлено, що витрати підприємства перевищують дохід.

Враховуючи вищевикладене TOB «Комфорт - сервіс» занижено валовий дохід в сумі 351323 грн.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що занижено податок на додану вартість на суму 70265,00 грн. При порівнянні доходу, отриманого TOB «Комфорт-сервіс з понесеними витратами згідно даних бухгалтерського обліку встановлено, що витрати підприємства перевищують дохід.

Таким чином, внаслідок того, що компенсація за витрати, понесені в зв'язку із господарською діяльністю підприємства не була отримана від покупців, то відповідно товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу, вважаються безоплатно наданими та відповідно до п.1.4 ст.1, п. 4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість», повинні включатися до об'єкту оподаткування ПДВ в відповідних періодах.

Враховуючи викладене, Державна податкова інспекція в м. Суми вважає, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог діючого законодавства.

Суд, заслухавши, представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Суми здійснена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Позивача з питань дотримання податкового законодавства з період з 01.01.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 р., за результатом якої складено акт перевірки №3097/235/31651281/38 ( т.1 а.с.27-62, далі - акт перевірки). На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м.Суми були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2011 року № 0000532305/0/43400, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 249 617, 00 грн., № 0000522305/0/43402, яким донараховано суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 70 265,00 грн. та штрафних санкцій на суму 17 566, 00 грн., № 0000691712/0/43463, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 45 573,83 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 11 393,46 грн., № 0000512305/0/43404, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 101 383,00 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 25 346,00 грн. (т.1 а.с. 22-25)

В акті перевірки зазначено, що TOB «Комфорт - сервіс» віднесло до складу валових витрат, витрати, що обліковуються на б/р 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Дані витрати сформовані на підставі авансових звітів, в яких підзвітні особи звітують про відрядження. Податковим органом зроблений висновок, що авансові звіти, надані відрядженими працівниками до м. Севастополя були оформлені неналежним чином, а саме в посвідченнях про відрядження були відсутні печатки, які підтверджують факт прибуття до місця відрядження та вибуття з місця відрядження, крім того, відсутні проїзні квитки, що підтверджують фактичне перебування працівників у відрядженні, відтак TOB «Комфорт - сервіс» було безпідставно віднесено до складу валових витрат за 3 квартал 2010 року витрати в сумі - 107466 грн., за 4 квартал 2010 року витрати в сумі - 196360 грн.

Суд погоджується з такими висновками податкового органу та вважає їх такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Як зазначає позивач, вказані вище витрати, сформовані на підставі авансових звітів, в яких підзвітні особи (наймані особи Позивача), звітують про відрядження до м. Севастополь для виконання підрядних робіт за договором підряду № К 1406-01 від 14 червня 2010 року, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Вотекс-спецмонтаж плюс» (т.1 а.с. 75-81). Відповідно до умов вищезазначеного договору Позивач зобов'язаний здійснити поставку, монтаж та пусконалагоджувальні роботи для системи приточно-витяжної вентиляції та кондиціонування у об'єкті Банківський інститут Національного банку України, що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Паркова, буд. 6. Як вбачається з матеріалів справи, на посвідченнях про відрядження працівників позивача від приймаючою сторони, знаходяться відмітки (відтиск печатки) TOB «Вотекс-спецмонтаж плюс», з яким був укладений договір підряду. При цьому суд зазначає, що фактично TOB «Вотекс - Спецмонтаж -плюс» знаходиться за адресою м. Суми,вул. Кірова, 25 офіс 148а., тоді як працівники позивача були відряджені до м. Севастополь.

Згідно з п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові нітрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються: Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням, виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у чому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника. Пунктом 1.3. вказаної Інструкції визначено, що фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті. Згідно з пунктом 1.12. зазначеної Інструкції, витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що на підприємстві відсутні проїзні квитки, що підтверджують фактичне перебування працівників у відрядженні. При цьому посилання позивача на те, що перевезення працівників до м. Севастополь здійснював згідно договорів про нерегулярні автомобільні перевезення ФОП ОСОБА_4, суд вважає безпідставним з огляду на таке. Як зазначили представники відповідача та засвідчено в акті перевірки, під час здійснення перевірки податковому органу не надавались вказані договори перевезень. Крім того, позивач підписав акт перевірки з запереченнями, в яких також не зазначив нічого про наявність у нього договорів про нерегулярні перевезення. Також, в матеріалах справи є акт зустрічної перевірки ФОП ОСОБА_4 від 24.10.2011 №13208/9/17-048, яким встановлено, що акти про виконані роботи по перевезенню пасажирів згідно договорів про нерегулярні пасажирські перевезення з ТОВ «Комфорт-сервіс» не складались, подорожні листи на вказані транспортні послуги до перевірки не надавались, розрахунки між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Комфорт сервіс» проводились взаємозаліком зустрічних вимог, згідно акту від 31.03.2011 року. Також в акті зустрічної перевірки ФОП ОСОБА_4 зазначено, що вищенаведені операції не відображено в бухгалтерському та податковому обліку ФОП ОСОБА_4, а саме в книзі обліку доходів та витрат за 1 квартал 2011 року виручка в сумі 27500 грн. не відображена. Тобто, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджується фактичне перебування працівників у відрядженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати на відрядження працівників за 3 квартал 2010 року в сумі - 107466 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі - 196360 грн. не підтверджені належним чином оформленими первинними документами а відтак безпідставно включені позивачем до складу валових витрат, відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, з матеріалів справи вбачається що позивачем фактично було здійснено виплати працівникам по авансовим звітам за вказані вище відрядження. Враховуючи те, витрати на відрядження не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8 , п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті неутримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету з виплачених працівникам коштів на загальну суму 45573,83 грн. отже, позовні вимоги в цій частині суд також вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Також в акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» було занижено валові доходи на суму 351 323,00 грн., яка становить різницю між отриманим товариством доходом та понесеними витратами, від здійснення господарської діяльності. Як зазначено в акті перевірки, оскільки компенсація за витрати, понесені в звязку із господарською діяльністю підприємства не була отримана від покупців, то відповідно товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу вважаються безоплатно отриманими відповідно до п.1.3.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та в звязку з цим відповідно до п.1.4 ст.1, п. 4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", на вказану суму податковим органом нараховано податок на додану вартість в розмірі 70265 грн.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, викладеними в акті перевірки та вважає що вони суперечать законодавству виходячи з наступного.

З акту перевірки суд вбачає, що при порівнянні доходу, отриманого ТОВ «Комфорт-сервіс» з понесеними витратами згідно даних бухгалтерського обліку встановлено, що витрати підприємства сформовані по рахунках: - рах 90 (собівартість реалізованої продукції), 92 (адміністративні виирати), 93 (витрати на збут), та перевищують дохід (к-т 70 доходи від реалізації, 71 рах. інший операційний дохід) на суму 351323, 00 грн. Тобто, тільки з факту перевищення витрат від здійснення господарської діяльності підприємства над доходами, податковим органом і було зроблено висновок про те, що товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу вважаються безоплатно отриманими відповідно до п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, суд зазначає, що податковим органом взагалі не досліджувалась збитковість чи прибутковість конкретних договорів, не досліджувались первинні бухгалтерські документи з цього питання, висновок податкового органу зроблений виключно на загальних даних бухгалтерського обліку про перевищення витрат підприємства над його доходами за певний період. Також посилання податкового органу на п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд взагалі вважає безпідставним, так як відповідно до вказаного пункту, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Також, суд зазначає, що визначення безоплатно наданих товарів міститься в п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:

товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

В матеріалах перевірки не зазначено, що податковим органом було встановлено факти укладення угод позивачем, які підпадають під критерії визначені п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.11. цієї ж статті визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Статтею 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, виходячи з аналізу зазначених вище норм законодавства, суд доходить висновку, що висновки податкового органу про заниження позивачем валових доходів на суму 351 323,00 грн. та податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 70265 грн. є безпідставними та необґрунтованими. В зв»язку з тим, що в результаті встановлення податковим органом вказаного порушення податковим повідомленням рішенням №0000532305/0/43400 було зменшено від»ємне значення об»єкту оподаткування у розмірі 249617,00 грн. та податковим повідомленням - рішенням № 0000522305/0/43402 було донараховано грошове зобовязання з ПДВ в сумі 70265,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 17566,00 грн., дані податкові повідомлення рішення є такими, що не відповідають нормам законодавства, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-сервіс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000532305/0/43400 від 01 червня 2011 року, яким зменшено суму відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 249617,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000522305/0/43402 від 01 червня 2011 року, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 70265,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 17566,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити. <Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2011 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек