Постанова № 19472025, 21.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6537/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Косметорг»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки за наслідками якої був складений акт №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки»приватного підприємства «Косметорг»(код ЄДРПОУ 36850312); визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки»приватного підприємства «Косметорг»(код ЄДРПОУ 36850312); визнання протиправними та скасування висновків, викладених у акті №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки»приватного підприємства «Косметорг»(код ЄДРПОУ 36850312) щодо визнання угод, укладених ПП «Косметорг»з контрагентами, нікчемними,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Косметорг»звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції в Приморському районі Одеської області в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправними дії щодо проведення перевірки за наслідками якої був складений акт №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки»приватного підприємства «Косметорг»(код ЄДРПОУ 36850312); визнати протиправними дії щодо складання акту перевірки №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки»приватного підприємства «Косметорг»(код ЄДРПОУ 36850312); визнати протиправними та скасувати висновки, викладені у акті №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки»приватного підприємства «Косметорг»(код ЄДРПОУ 36850312) щодо визнання угод, укладених ПП «Косметорг»з контрагентами, нікчемними.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що отримавши від товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа парфум»претензію (№17/0211 від 02.07.2011р.) ПП «Косметорг»стало відомо про наявність акту перевірки №1613/23-50/36850312 від 27.05.2011р. Зазначена перевірка була проведена із грубим порушенням чинного законодавства, оскільки запиту в порядку пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та копії наказу в порядку п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України направлено не було, запит про надання інформації та її документального підтвердження та повідомлення №704/10/235 від 24.05.2011р. отримані позивачем після складення акту значно пізніше. Всупереч вимог Податкового кодексу України (ст.58, п.86.3, п.86.8 ст.86), акт перевірки на адресу ПП «Косметорг»не направлявся. Крім того, позивач зазначає, що констатація відповідачем в акті перевірки факту порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовується посиланням на конкретні обставини фінансово-господарської діяльності позивача, або на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, які б підтверджували зазначені висновки, що у свою чергу є порушенням приписів ст.5 Податкового кодексу України та п.п. 4, 5, 6 Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. Окрім того, позивач зазначає, що укладений з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»договір купівлі-продажу від 01.12.2010р. має реальний характер, поставка товарів за цим договором підтверджуються накладними, податковими накладними, які були включені позивачем до податкової декларації за лютий 2011р. та відповідно відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011р.; факт оплати підприємством отриманого товару підтверджується банківською випискою філії ПАТ «Фінбанк». Оскільки перевірка була проведена з порушенням діючого законодавства (тобто є неправомірною), дії відповідача із складання акту перевірки № 1613/23-50/36850312 від 27.05.2011р. та висновків про порушення позивачем законодавства є необґрунтованими та протиправними, зробленими виключно на підставі внутрішньої службової документації без урахування реальності та товарності укладених угод.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених в запереченнях, зазначивши, що угода укладена між позивачем та TOB «ТД Інтермаркет»без мети настання реальних наслідків, має ознаки нікчемності, нікчемний договір є недійсним в силу закону. Перевірку проведено на підставі службового посвідчення, наказу керівника ДПІ в Приморському районі м. Одеси №1592 від 24.05.2011р. Акт «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Косметорг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків за період діяльності: за лютий 2011р.»не є результатом проведеної документальної перевірки, а лише фіксує факт неможливості проведення документальної перевірки та вказує на ознаки нікчемності укладених угод на підставі проведеного аналізу наявної в ДПІ інформації. Посилаючись на п.4.4 розділу 4 Наказу ДПА України №622 від 01.10.2008р. «Методичні рекомендації щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства»відповідач зазначив, що такі акти складаються у разі неможливості проведення документальної перевірки та не вимагають підпису відповідальної особи, відповідно не надаються платнику податків.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в Приморському районі м.Одеси на підставі службового посвідчення, відповідно до ч.1 ст.11 Закону України №509-ХІІ від 04.12.1990р. «Про державну податкову службу в Україні»із змінами та доповненнями, на підставі п.1.2 п.1 Наказу ДПА України №327 від 10.08.05р. «Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», відповідно до п.4.4 розділу 4 наказу ДПА України №622 від 01.10.2008р. «Методичні рекомендації щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства», згідно наказу керівника ДПІ в Приморському районі м.Одеси № 1592 від 24.05.2011р. на проведення невиїзної документальної перевірки відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Косметорг»з питань щодо відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТД Інтермаркет»за лютий 2011р.

За наслідками зазначеної перевірки складено акт №1613/23-50/36850312 від 27.05.2011р., відповідно до висновків якого проведеним аналізом наявної інформації ДПІ в Приморському районі м.Одеси по ПП «Косметорг»встановлено порушення: ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Косметорг»при придбанні товарів (послуг). Товар по вказаних правочинах не був отриманий, чим порушено ст..662, 655 та 656 ЦК України; п.1, п.5 ст.203, п.п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст..228, ст..626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України, зазначена угода має ознаки нікчемності на суму податкового зобов’язання-62022,98грн. та суму податкового кредиту 62022,97грн.

Актом перевірки встановлено, що за лютий 2011р. ПП «Косметорг»надано основну декларацію з податку на додану вартість з задекларованими податковими зобов’язаннями в розмірі 62830грн. та податковим кредитом 63023грн. Основним постачальником позивача є ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД». Посилаючись на акт перевірки ДПІ у м.Іллічівську №987/23-0304/37305586, яким встановлено: відсутність поставок послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків ПП «Транс Трафік»господарських операцій; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Транс Трафік»з постачальниками та покупцями; відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст.ст.185, 187, 188 Податкового кодексу України, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, ст.662, 655 та 656 ЦК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених суб’єктивних прав юридичних осіб, адміністративний суд виходить з того, що він не уповноважений вирішувати питання про скасування акту перевірки суб’єкта владних повноважень, але при вирішення спору про оскарження дій суб’єкта владних повноважень суд повинен з’ясувати усі обставини по справі, зокрема, підстави та порядок проведення перевірки, дослідити вчинені відповідачем дії та їх відповідність закону, перевірити порядок прийняття акту перевірки і його відповідність вимогам закону з урахуванням суті викладених висновків тощо.

Відповідно до положень статей 78, 79 ПК України документальна позапланова виїзна або невиїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, вказаних у пункті 78.1 пункту 78.1 статті 78 цього кодексу, а саме: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. П.п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до положень п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно вимог п. 86.4. ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

За результатами розгляду справи судом встановлено невиконання відповідачем приведених норм закону.

Так в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що запит, копія наказу про проведення невиїзної позапланової перевірки та повідомлення №704/10/235 від 24.05.2011р. на адресу позивача направлено 27.05.2011р. (квитанція №4299, а.с.56) та отримано останнім 14.06.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с.56). Акт перевірки №1613/23-50/36850312 від 27.05.2011р.на адресу відповідача не надсилався.

Посилання представника відповідача на неможливість витребування у позивача будь-яких первинних документів на підтвердження здійснених ним господарських операцій у зв'язку з незнаходженням позивача за місцем реєстрації, суд вважає безпідставними, оскільки при розгляді справи відповідачем не було надано суду доказів того, що ДПІ перевіряла місце знаходження підприємства. Більше того, відповідачем надано до суду повідомлення про вручення кореспонденції ( а.с.56), яке спростовує твердження щодо неможливості витребування та проведення перевірки.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси не дотримані приписи п. 78.1.1 ст. 78 ПК України (не направлено позивачу обов'язковий письмовий запит податкової інспекції та не надано можливості надати пояснення та їх документальне підтвердження по запиту, не направлено на адресу акт перевірки), суд дійшов висновку, що дії державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеса щодо проведення перевірки позивача за наслідками якої був складений акт перевірки №1613/23-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Косметорг»та складання цього акту є протиправними, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України, у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Недійсність договорів, накладних та податкових накладних, підписаних від імені однієї із сторін неналежною особою, прямо законом не встановлена, а тому зазначений правочин є оспорюваним.

Відповідачем не надано суду доказів визнання недійсним у судовому порядку вищевказаного Договору, накладних, а також податкових накладних, підписаних посадовими особами ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД».

В судовому засіданні було встановлено, що у перевіряємому періоді (лютий 2011р.) позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»виконувались умови укладеного 01.12.2010р. договору купівлі-продажу №011210. ТОВ «ТД Інтермаркет»поставлено позивачу продукцію на загальну суму 372137,84грн., у т.ч. ПДВ 62022,98грн. Відповідно до п.1.2 договору найменування, кількість, вартість товару та інші параметри сторони погоджують у накладних. На підтвердження товарності операцій позивачем надано: накладні, податкові накладні. Оплата здійснена ПП «Косметорг»у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку( а.с. 112,114).

Як вбачається з висновку відповідача про нікчемність угод, та як наслідок порушення позивачем законодавства були зроблені на підставі інформації, отриманої від ДПІ у м.Іллічівськ Одеської області (акт №987/23-0304/37305586 від 20.04.2011р.). Зазначеним актом встановлено відсутність поставок, порушення законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст..ст.185, 187, 188 Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано суду доказів визнання недійсним у судовому порядку вищевказаного Договору, накладних, а також податкових накладних, підписаних посадовими особами ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД».

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов’язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Висновки щодо нікчемності угоди зроблено лише на підставі акту перевірки ДПІ у м.Іллічівськ, без дослідження первинних документів позивача. Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору від 01.12.2010 року отримано товар, що підтверджується накладними, податковими накладними, які були включені останнім до податкової декларації за лютий 2011 року та відповідно відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011 року, факт оплати підтверджується банківськими виписками філії ПАТ «Фінбан».

Окрім того, судом встановлено, що факт використання у господарській діяльності позивачем товарів, отриманих від ТОВ «ТД «Інтермаркет ЛТД»підтверджується укладеним позивачем з ТОВ «Альфа Парфюм»договором № АП07/01 від 02.02.2011 року. На виконання умов зазначеного договору та на підтвердження передання парфюмерної продукції позивачем надано оформлені позивачем та відповідачем видаткові накладні: №8 від 05.02.2011 року; №9 від 18.02.2011 року; №10 від 21.02.2011 року; №11 від 22.02.2011 року; №12 від 24.02.2011 року та податкові накладні: № 1 від 05.02.2011 року; № 2 від 18.02.2011 року; № 3 від 21.02.2011 року; №4 від 22.02.2011 року; №5 від 24.02.2011 року та платіжні доручення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність висновків відповідача, викладених у акті №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки»приватного підприємства «Косметорг»(код ЄДРПОУ 36850312) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», код ЄДРПОУ 37305586 за лютий 2011р.»; щодо визнання угод, укладених ПП «Косметорг»з контрагентами нікчемними та порушення ПП «Косметорг»ч.1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215 , ст. ст. 216,228,626, 629,650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 69 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.1, 2 ст. 71 КАС України).

Дослідивши акт перевірки та враховуючи, що відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували наявність фактів зазначених в акті, судом не встановлено наявність доказів щодо висновків контролюючого органу про безтоварність операцій ПП «Косметорг»з ТОВ ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»по зазначеному договору. Проте, позивачем у судовому засіданні надані документи, що досліджувались судом та які підтверджують здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати, а саме договори, податкові накладні, виписки з банківського рахунку. ПП «Косметорг»зареєстровано та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100266307 від 29.01.2010р.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. При цьому суд враховує, що позивач та його контрагент на час спірних правовідносин були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ.

Таким чином, судом не встановлено недодержання позивачем порядку формування податкового кредиту ПП «Косметорг», а тому висновки податкового органу про порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Косметорг»при придбанні товарів (послуг); ст.662, 655 та 656 ЦК України; п.1, п.5 ст.203, п.п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, з урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства «Косметорг»правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного підприємства «Косметорг»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси щодо проведення перевірки за наслідками якої був складений акт №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки» приватного підприємства «Косметорг» (код ЄДРПОУ 36850312).

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси щодо складання акту перевірки №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки» приватного підприємства «Косметорг» (код ЄДРПОУ 36850312) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», код ЄДРПОУ 37305586 за лютий 2011р.».

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси із складання висновків, викладених у акті №1613/22-50/36850312 від 27.05.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки» приватного підприємства «Косметорг» (код ЄДРПОУ 36850312) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», код ЄДРПОУ 37305586 за лютий 2011р.»; щодо визнання угод, укладених ПП «Косметорг» з контрагентами нікчемними та порушення ПП «Косметорг» ч.1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215 , ст. ст. 216,228,626, 629,650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 21 листопада 2011 року

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя: