Постанова № 19471250, 31.10.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

31.10.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-5945/11/1470

          м. Миколаїв

10:45

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ранг» до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків за участю представників: від позивача: ОСОБА_1 від відповідача: ОСОБА_2 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ №0000273800 від 12.04.11 про збільшення ТОВ «Ранг» суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 112483,23 гривень.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя                                                                                           В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 жовтня 2011 р.                                                             справа № 2а –5945/11/1470

м. Миколаїв

10:45

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ранг» до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків за участю представників: від позивача: ОСОБА_1 від відповідача: ОСОБА_2 В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 112483,23 гривень. Підприємство обґрунтувало свій позов тим, що ним виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», але відповідачем протиправно збільшено податкове зобов’язання за грудень 2010 року.

Відповідач позов не визнав, прийняття спірного рішення пояснив тим, що податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних, виданих підприємством, у ланцюгах постачальників яких є підприємства з ознаками фіктивності, і неможливо підтвердити сплату ними цього податку до бюджету.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

ТОВ «Ранг»зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 16.06.92.

Основним видом діяльності ТОВ «Ранг»є оптова та роздрібна торгівля нафтопродуктами.

27.05.10 ТОВ «Ранг»уклало з ТОВ «Адекс-Пром»договори на ремонти автозаправних станцій №18 у смт. Веселинове та №17 у смт. Казанка (арк.спр.29).

Протягом грудня 2010 року ТОВ «Ранг»сплатив на користь ТОВ «Адекс-Пром»539920 гривень, у т.ч. ПДВ 89986,68 гривень, а останнє виписало на користь позивача податкові накладні (арк.спр.41-46).

Зазначені кошти позивачем було віднесено до податкового кредиту за грудень 2010 року.

18.03.11 Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ранг»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Адекс-Пром»за грудень 2010, за результатами якої складено Акт №283/38/13863642 (арк.спр.7).

Під час перевірки податківці дійшли висновку, що договори ТОВ «Ранг»з ТОВ «Адекс-Пром»є нікчемними, а за таких обставин, сплачені за ними кошти не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

З цих підстав 12.04.11 уповноваженою особою СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000273800 про донарахування ТОВ «Ранг»додаткового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 112483,23 гривень (арк.спр.8).

Суд з позицією податкового органу з цього приводу не погоджується.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договорів між ТОВ «Ранг»та ТОВ «Адекс-Пром».

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз’яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Договори на розробку електронної схеми, проведення експериментів з отримання зварювального з’єднання, розробку технологічних реакцій, розробку технологічного обладнання, модернізацію джерел живлення за своїм змістом не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Та обставина, що в ланцюгу постачальників ТОВ «Адекс-Пром»були підприємства (ТОВ «Агропрайд», ПП «Стилет-Юг»), які не виконували своїх податкових зобов’язань не може бути підставою для визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Адекс-Пром»та ТОВ «Ранг».

Суд не вважає акти перевірки ТОВ «Адекс-Пром»та ТОВ «Агропрайд», ПП «Стилет-Юг»преюдіційними для встановлення нікчемності правочину між ними.

Враховуючи відсутність підстав нікчемності зазначених правочинів, передбачених Цивільним кодексом України, а також відсутність судового рішення про визнання недійсним договорів між ТОВ «Адекс-Пром»та ТОВ «Ранг», суд під час розгляду справи оцінював їх як дійсні.

Щодо дотримання вимог Закону України «Про податок на додану вартість»то суд виходить з наступного.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначає як особу, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від платники податку, визначені у пунктах ”а”, ”в”, ”г”, ”д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок злочинного ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес»проти Болгарії.

Позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні з ТОВ «Адекс-Пром», а також документи, що підтверджують виконання останнім зазначених робіт. Зазначене доводить реальність та товарність цього правочину.

За таких обставин суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати, а позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ №0000273800 від 12.04.11 про збільшення ТОВ «Ранг»суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 112483,23 гривень.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 01.11.11

Суддя                                         В.В. Біоносенко