Постанова № 19468483, 17.08.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17.08.2011 р. Справа № 2а-3732/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Дубінко В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроперспектива", с.Григорівка, Братський район, Миколаївська область, 55420;

доЄланецької міжрайонної ДПІ, вул.Горького 15-а (14), смт.Єланець, Миколаївська область, 55500;

проскасування податкового повідомлення-рішення №0000242300/1 від 08.12.10р., №000252300/1 від 08.12.10р.;

за участю представників:

від позивача представник: ОСОБА_1, довіреність від 01.09.10р.; ОСОБА_2, довіреність від 13.04.11р., ОСОБА_3, довіреність від 13.04.11р.;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №2/10-037 від 04.01.11р.; ОСОБА_5, довіреність №3/10-037 від 31.05.11р.;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроперспектива", предявлено позов до Єланецької міжрайонної ДПІ Миколаївської області з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення Єланецької міжрайонної ДПІ (Братське відділення) №0000242300/1 від 08.12.10р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 237558грн., скасувати податкове повідомлення-рішення Єланецької міжрайонної ДПІ (Братське відділення) №000252300/1 від 08.12.10р., яким здійснено донарахування податку на додану вартість на загальну суму 196419грн., в тому числі 130946грн. - за основним платежем, та 65473грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих доказах (а.с.3-13, 129-131, 139-167, 173-176).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення Єланецької міжрайонної ДПІ (Братське відділення) №0000242300/1 від 08.12.10р. та податкове повідомлення-рішення Єланецької міжрайонної ДПІ (Братське відділення) №000252300/1 від 08.12.10р. прийняті у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством (а.с.120122, 132-137).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.10р. по 30.07.10р.

За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт від 03.11.10р. №12/23-016/31160370 (а.с.14-30), в якому зазначено допущені, на думку відповідача, порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 пп.7.4, пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 діючого на момент перевірки Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в розмірі 364000грн., та пп. “а”пп.7.1.2- п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування, заявлену в рахунок податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 237558,00грн. за липень 2010р.

Після процедури адміністративного оскарження зазначених рішень (а.с.35-40, 41-43, 53-59, 69-72) відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.10р. №0000242300/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 237558грн., та податкове повідомлення-рішення від 08.12.10р. №0000252300/1, яким здійснено донарахування податку на додану вартість на загальну суму 196419грн., в тому числі 130946грн. - за основним платежем, та 65473грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.33-34, 44-45).

Рішення були прийняті відповідачем на підставі висновків акту перевірки про відсутність поставок товарів (сільськогосподарської техніки) від ТОВ “Агро Капітал Центр” до позивача та факт укладення угод без мети настання реальних господарських наслідків. До такого висновку відповідач дійшов виходячи із відсутності товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт транспортування сільськогосподарської техніки від ТОВ “Агро Капітал Центр” до позивача, та пояснень, наданих працівниками податкової міліції.

На думку відповідача, така угода на реалізацію сільськогосподарської техніки мала фіктивний характер. Відтак, такий правочин, на підставі якого позивач сформував податковий кредит по ПДВ, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним. Крім того, відповідач, обґрунтовуючи неправомірність формування позивачем податкового кредиту по операції з придбання сільськогосподарської техніки у ТОВ “Агро Капітал Центр”, вказує на те, що позивач не використовував придбану сільськогосподарську техніку у власній господарській діяльності, та передача техніки в оренду СГ ЗАТ “Родина” не направлена на отримання прибутку, так як розмір місячної орендної плати за використання сільськогосподарської техніки менший суми амортизаційних відрахувань.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу рухомого товару від 30.04.10р. №30/040С ТОВ “Агро Капітал центр” продало позивачеві сільськогосподарську техніку на суму 2184000грн., в тому числі ПДВ - 364000грн. (а.с.73-76) та складено відповідний акт (а.с.77).

ТОВ “Агро Капітал Центр” виписано видаткову накладну №ОФС 000000003 від 30.04.10р., та податкову накладну від 30.04.10р. №50 на реалізацію сільськогосподарської техніки на загальну суму 20184000грн., в тому числі ПДВ - 364000грн. Сума ПДВ, була сплачена позивачем у складі ціни придбаної сільськогосподарської техніки, була включена позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2010 року, в результаті чого у позивача виникло від'ємне значення по ПДВ в розмірі 369786,00грн. (а.с.78, 79).

На підставі договору оренди від 01.05.10р. позивачем було передано придбану сільськогосподарську техніку в оренду СГ ЗАТ “Родина” (а.с.80-82). Факт передачі сільськогосподарської техніки в оренду підтверджується Актом здачі - приймання від 01.05.10р. (а.с.83) та видатковою накладною (а.с.84).

Придбана сільськогосподарська техніка була зарахована позивачем на балансовий рахунок 104, про що свідчить витяг із бухгалтерського обліку позивача від 21.02.11р. (а.с.85-86).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на факт відсутності товарно-транспортних накладних з відмітками про місце навантаження та розвантаження техніки з огляду на те, що вся сільськогосподарська техніка, яка придбавалась позивачем у ТОВ “Агро Капітал Центр”, на дату придбання, знаходилась в с.Привільне, Баштанського району, Миколаївської області. Така сільськогосподарська техніка як до дати придбання, так і на дату придбання, знаходилась у користуванні СГ ЗАТ “Родина” (місцезнаходження: с.Привільне, Баштанського району, Миколаївської області), так як між ТОВ “Агро Капітал Центр” та СГ ЗАТ “Родина” було укладено договір оренди такої техніки від 01.08.08р. №156-А.

Про те, що ця сільськогосподарська техніка перебувала у користуванні СГ ЗАТ “Родина” також свідчать акти прийому-передачі від 14.08.08р., від 23.09.08р., від 20.03.09р., від 05.05.09р., від 25.05.09р., від 29.05.09р., що були складені між ТОВ “Агро Капітал Центр” та СГ ЗАТ “Родина” 20.04.10р. на підставі Акту прийому-передачі (повернення) з оренди. СГ ЗАТ “Родина” повернуло ТОВ “Агро Капітал Центр” орендовану техніку. (а.с.87-96).

На підставі договору оренди техніки №49/2/01/10АКМ від 01.10.10р. позивач передав в користування цю ж сільськогосподарську техніку ТОВ “Агро Капітал Миколаїв”, про що складено відповідний акт прийому - передачі техніки від 01.10.10р. (а.с.97-100).

Факт передачі Позивачем сільськогосподарської техніки в користування ТОВ “Агро Капітал Миколаїв” також підтверджується товарно-транспортними накладними (копії додаються), які свідчать про транспортування техніки від орендодавця до орендаря. (а.с.101-106).

На цей час, вся придбана позивачем у ТОВ “Агро Капітал Центр” сільськогосподарська техніка знаходиться у ТОВ “Агро Капітал Миколаїв”, а саме на виробничій базі ТОВ “Агро Капітал Миколаїв”, яка знаходиться у с.Добра Криниця, Баштанського району, Миколаївської області.

У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”: “...при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі”.

При розгляді справи, відповідачем не надано суду доказів на доведення вказаного умислу з боку посадових осіб ТОВ “Агро Капітал Центр” або позивача.

Крім того, відповідно до листа Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції від 29.03.11р. №4939/10/26-404, податковою міліцією Вознесенської ОДПІ прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по ст.212 Кримінального кодексу України у зв'язку із відсутністю складу злочину в діях посадових осіб позивача (а.с.129-131). В зазначеній постанові вказано, що в ході додаткової перевірки встановлено, що техніка дійсно здана в оренду та знаходиться у СГ ЗАТ "Родина" (а.с.131). З огляду на таке суд не приймає до уваги посилання відповідача на пояснення фізичних осіб надані працівникам податкової міліції.

Суду також були надані інші документи на підтвердження наявності зазначеної сільськогосподарської техніки та використання її в господарської діяльності. (а.с.139-167).

Відтак, у відповідача відсутні правові підстави для твердження щодо безтоварності господарської операції між позивачем та ТОВ “Агро Капітал Центр”.

Щодо висновків відповідача про передачу в оренду техніки без мети отримання прибутку, так як розмір орендної плати менший розміру амортизаційних відрахувань, слід зазначити наступне.

Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства. У відповідності до облікової політики позивача, у бухгалтерському обліку підприємство застосовує прямолінійний метод амортизації для основних засобів (сільськогосподарської техніки) із строком використання 84 місяці (7 років). (а.с.108-110).

Щомісячне нарахування амортизації по придбаним основним засобам (сільськогосподарська техніка) складає 21666,67грн. Щомісячний дохід позивача від здачі придбаної техніки в користування становить 23439,27грн. без ПДВ. Відтак, прибуток позивача від здачі сільськогосподарської техніки в оренду становить 1772,60грн. (різниця між щомісячним доходом і щомісячним нарахуванням амортизації) в місяць.

Таким чином, позиція відповідача щодо того, що розмір орендної плати за користування сільськогосподарською технікою менший суми амортизаційних відрахувань, а передача позивачем техніки в оренду не направлена на отримання прибутку, не відповідає дійсності і є необґрунтованим.

Відповідно до ст.3 Закону про бухгалтерський облік податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженим Наказом міністерства фінансів України №290 від 29.11.99р. дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Таким чином, при розрахунку суми орендної плати позивач керувався принципом отримання економічної вигоди від оренди, що доводить прибутковість орендної операції і її зв'язок з господарською діяльністю. Використання відповідачем амортизаційних відрахувань, врахованих за правилами податкового обліку, є некоректним, оскільки такий облік визначений виключно для розрахунку суми податку. Натомість бухгалтерський метод амортизації дає можливість визначити економічну вигоду від використання основних засобів (тобто визначити прибутковість орендної операції) та її зв'язок з господарської діяльністю підприємства.

Враховуючи той факт, що позивач придбав сільськогосподарську техніку у ТОВ “Агро Капітал Центр” з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності (для подальшої передачі в оренду), а також те, що придбання товару супроводжувалось отриманням податкових накладних, які містили всі обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством, оплатою, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, то суд вважає безпідставним зменшення податкового кредиту по ПДВ, та зменшення від'ємного значення суми бюджетного відшкодування по операціях з ТОВ “Агро Капітал Центр”.

Таким чином у відповідача відсутні підстави для заперечення правомірності відображення позивачем податкового кредиту та суми від'ємного значення бюджетного відшкодування з ПДВ, сформованих на підставі всіх необхідних документів.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що

- на момент здійснення правочину всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності й були включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі (кожен з учасників був зацікавлений у здійсненні купівлі-продажу техніки, оскільки операція була спрямована на отримання прибутку обома сторонами, жоден з учасників не здійснював операцію примусово);

- правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- кожен із учасників був зареєстрований на момент укладення та виконання договору як платник податку на додану вартість.

Згідно із положеннями ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, рішеннями органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Згідно із пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятих рішень. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів. У звязку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а порушені права та інтереси позивача такими, що підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Єланецької міжрайонної ДПІ (Братське відділення) №0000242300/1 від 08.12.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 237558грн.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Єланецької міжрайонної ДПІ (Братське відділення) №000252300/1 від 08.12.2010 року, яким здійснено донарахування податку на додану вартість на загальну суму 196419грн., в тому числі 130946грн. - за основним платежем, та 65473грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроперспектива" суму сплаченого судового збору в розмірі 3грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

постанова складена у повному обсязі

та підписана 23.09.2011р.