Постанова № 19467979, 30.06.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

30.06.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-8234/10/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "СИББ", доДержавної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області,

провизнання неправомірними дій, встановлення відсутності компетенції, Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову відмовити.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2011 року Справа № 2а –8234/10/1470

м. Миколаїв

14:58

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомящої А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «СИББ»,

до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області,

про визнання неправомірними дій, встановлення відсутності компетенції,          

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство „СИББ" (далі –ПП „СИББ") звернулось до суду з адміністративним позовом державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області (далі –ДПІ у Березанському районі Миколаївської області) в якому до просить:

1.Визнати неправомірними дії ДПІ у Березанському районі Миколаївської області по проведенню документальної невиїзної перевірки ПП „СИББ" з питання правильності нарахування та сплати в бюджет ПП „СИББ" податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, результати якої оформлені актом перевірки від 29.10.2010 року №866/2301/34129574.

2.Встановити відсутність компетенції ДПІ у Березанському районі Миколаївської області на визнання недійсними угод за актом перевірки від 29.10.2010 року №866/2301/34129574 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП „СИББ" з питання правильності нарахування та сплати в бюджет податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підстав для проведення перевірки, передбачених законодавством не було, а тому її проведення вважає незаконним. Також зазначив, що до компетенції податкових органів не входить визнання недійсними угод.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що перевірка проведена в межах повноважень податкового органу, нею були встановлені і зафіксовані порушення позивачем податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про наступне.

ДПІ у Березанському районі проведено документальну невиїзну перевірку Позивача з питань правильності нарахування та сплати в бюджет податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року. Актом перевірки від 29.10.2010 року №866/2301/34129574 встановлені наступні порушення:

1 Відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. щодо придбання ПП „СИББ" товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу ПП „СИББ" товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

2. п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-ХІУ зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань у сумі 1118305 грн., в тому числі за січень 2009 року - 42747 грн, лютий 2009 року - 81462 грн, березень 2009 року - 110682 грн, квітень 2009 року - 38115 грн, червень 2009 року - 7560 грн, липень 2009 року - 15614 грн, серпень 2009 року - 148891 грн, вересень 2009 року - 93379 грн, листопад 2009 року - 579855 грн.

3. п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1, 7.5.2 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІУ зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у 1114708 грн., в тому числі за січень 2009 року - 42480 грн, лютий 2009 року - 80977 грн, березень 2009 року - 110162 грн, квітень 2009 року - 37965 грн, червень 2009 року - 7510 грн, липень 2009 року - 15509 грн, серпень 2009 року - 147391 грн, вересень 2009 року - 92859 грн, листопад 2009 року - 579855 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок, встановлений Законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів»незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями. відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п.2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 27.05.2008 року №355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органі» державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органів ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведенні перевірки за наявності таких обставин:

у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків);

у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Перевірка проводилася на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Гупаленко В.Р. від 03.09.2010 року, та наказу ДПІ у Березанському районі від 24.09.2010 року №181.

Таким чином, перевірка позивача проведена ДПІ у Березанському районі на законних підставах.

Згідно п.3.1. Закону України від 03.04.1997 року № 168-ВР „Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями (далі Закон про ПДВ) „Об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України."

Згідно п.4.1 Закону про ПДВ „База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг))."

В ході проведення перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме - наявності транспортних засобів або транспортних витрат, пов'язаних з перевезенням реалізованих товарів, а також транспортних витрат, пов'язаних з придбанням даних товарів, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП „СИББ»до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність.

Таким чином, актом перевірки встановлено, що діяльність ПП „СИББ" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди осіб, які не виконували своїх податкових зобов'язань.

Враховуючи, що ПП „СИББ" не мало необхідних умов для постачання товарів, надання послуг і виконання робіт та здійснення діяльності по причині відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, встановлено, що у періоді, що перевірявся, ПП „СИББ" фактично не здійснювало придбання (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників, інформація про здійснення фінансово-господарських операцій з якими наведена у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.09р. по 31.03.10р., що, у свою чергу, унеможливлює подальший продаж ПП „СИББ" таких умовно придбаних товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям.

Отже, перевіркою встановлено, що ПП „СИББ" здійснювалися операції без мети настання реальних наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування, ухилення від сплати податків.

Наслідком зазначених дій позивача є порушення ним Закону України "Про податок на додану вартість", що знайшло відображення у акті перевірки.

Незважаючи на те, що в тексі акту перевірки використовується такий термін як «недійсність угод», фактично податковим органом встановлені порушення податкового законодавства. А відтак, податковим органом під час перевірки не визнавались недійсними угоди, як про те зазначає позивач, а встановлювалися порушення податкового законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову відмовити.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України

та підписана суддею 05.07.2011 року.

Суддя І.А. Устинов