Постанова № 19467609, 28.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 р. № 2а-4337/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гулкевич І.З.

за участю секретаря судового засідання - Галійчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача Федіна В.Ю.,

від відповідача Кармелюк Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Львів-Металбуд»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними дій, -

<Текст >

<Текст >

<Текст > ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Львів-Металбуд»звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про:

- зупинення дії акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 15.03.2011 року №278/23-1/32053687 до завершення розгляду справи по суті;

- визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Львова по проведенню перевірки ПП «Львів-Металбуд»за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.;

- визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, які полягають у викладених висновках в акті перевірки від 15.03.2011 р. №278/23-1/32053687.

19.05.2011 р. представником позивача у судовому засіданні подано письмову заяву про зміну позовних вимог. З урахуванням змінених позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова по проведенню перевірки ПП «Львів-Металбуд»за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, які полягають у викладених висновках в акті перевірки від 15.03.2011 р. №278/23-1/32053687.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем порушено положення ст. 79 Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не направлено позивачу копії наказу та повідомлення про проведення перевірки, протиправно сформовано висновок про відсутність у позивача обєктів оподаткування та про порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст.ст. 216, 655, 656 та662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та дії щодо викладення висновків в акті перевірки є правомірними та відповідають вимогам законодавства України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 18.02.2011 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова видано наказ «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Львів-Металбуд»№145 та повідомлення про проведення перевірки №12/3844.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 18.02.2011 р. надіслано на адресу ПП «Львів-Металбуд»рекомендований лист про проведення перевірки із повідомленням про вручення. Зазначений лист отримано уповноваженою особою позивача 22.02.2011 р.

Отже, ПП «Львів-Металбуд»було повідомлено відповідачем про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки 22.02.2011 р.

У період з 23.02.2011 р. по 01.03.2011 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Львів-Металбуд»з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.03.2011 року №278/23-1/32053687 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Відповідачем в акті перевірки зазначено, що товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 622, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Також, перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Враховуючи викладене, не находять свого підтвердження доводи позивача про порушення відповідачем положень ст. 79 Податкового кодексу України, у звязку з чим, позивачем не отримано копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як встановлено судом, позивачем 22.02.2011 р. отримано від ДПІ у Шевченківському районі м. Львова рекомендований лист із повідомленням про вручення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а отже ДПІ у Шевченківському районі м. Львова мала право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Львів-Металбуд».

Стосовно посилань позивача на протиправність дій ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, які полягають у викладених висновках в акті перевірки від 15.03.2011 р. №278/23-1/32053687, суд зазначає наступне.

Зазначені позовні вимоги Приватного підприємства «Львів-Металбуд»за своєю суттю є вимогами про спростування висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, з метою створення правових передумов для оскарження винесеного за результатами такої перевірки рішення, тобто вимогами про оскарження у судовому порядку акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

Разом із тим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень у розумінні приписів КАС України, оскільки не спричиняє виникнення будь-яких прав і обовязків осіб чи субєктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

За таких обставин, суд вважає, що відсутнє порушення права, що підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 86, 94, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2011 року.

Суддя Гулкевич І.З.

З оригіналом згідно

Суддя Гулкевич І.З.