Постанова № 19466880, 24.11.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 року Справа № 1170/2а-2277/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пасічник Ю.П., секретар Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача Іванов С.І., відповідача Доган В.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Креатив»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,?

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Креатив»(далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011р. №0000452310, яким позивачеві зменшено відємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 1387358 грн., 1040519 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.06.2011 р. позивачем отримано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке прийнято на підставі акта перевірки складеного відповідачем з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»за лютий 2011р. Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачеві зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1387358 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1040519 грн.

Висновки відповідача щодо необхідності зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість ґрунтуються на тому, що формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних контрагентами позивача ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест», є неправомірним оскільки господарські операцій проведені на підставі нікчемного правочину. У звязку з тим, що договори поставок товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, з посиланням на норми Податкового кодексу України, вказує, що право на податковий кредит виникає з моменту настання першої з подій: або дати списання коштів з рахунку, або дати отримання товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, позивач зазначає, що відповідачем не досліджувалося фактичне здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест», а тому посилання відповідача на те, що податкові накладні видані особами, які не звітують перед органами ДПС, не знаходяться за юридичною адресою, свідоцтво платника ПДВ анульовано після видачі самих накладних, не можуть бути підставою формування податкового кредиту, не повинні братися до уваги, оскільки позивач не наділений правом контролювати сплату податків іншими платниками податків.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»у звязку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

В судовому засіданні 24.11.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 29.11.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»за лютий 2011р.

Результати перевірки оформлені актом №46/23-1/31146251 від 12.05.2011 р. (т.1 а.с.19-26).

В ході перевірки встановлено порушення, на думку відповідача, ч. 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту ПДВ за лютий 2011р. на суму 1387358 грн.

30.05.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000452310, яким позивачеві зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у розмірі 1387358 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1040519 грн. (т.2 а.с. 170).

Зменшуючи позивачеві розмір відємного значення суми ПДВ відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест».

Згідно довідок про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Ганеша»від 08.04.2011р. №285/1520/36978113 (т. 2 а.с. 227-229) та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»від 08.04.2011р. №279/1520/37297743 (т. 2 а.с. 232-240) складених відповідачем встановлено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), а тому всі угоди укладені вказаними підприємствами, в т.ч. і з позивачем мають ознаки нікчемності.

Враховуючи висновки вказаних довідок первинні документи надані позивачеві від підприємств постачальників - ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»не мають юридичної сили та доказовості в звязку з тим, що діяльність зазначених контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест», а отже, правомірності формування податкового кредиту суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (покупець) та ТОВ «Компанія Ганеша»(продавець) були укладені договори поставки №402/3 від 14.02.2011р. (т. 1 а.с.32, 33) та №402/1 від 31.01.2011р. (т. 1 а.с. 45, 46).

Протягом лютого 2011р. на виконання умов вказаних договорів ТОВ «Компанія Ганеша»поставлено позивачеві олію соняшникову на загальну суму з ПДВ 2031724,38 грн.

Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 58-78).

ТОВ «Компанія Ганеша» виписано позивачеві податкові накладні №3 від 02.02.2011р., №7 від 18.02.2011р., №6 від 20.02.2011р., №8 від 28.02.2011р. (т. 1 а.с. 28-31) на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011 року включено відповідні суми ПДВ.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»(продавець) були укладені договори поставки №444/4 від 16.02.2011р. (т. 1 а.с. 100,101), №444/2 від 14.02.2011р. (т. 1 а.с. 112, 113), №444/1 від 10.02.2011р. (т. 1 а.с. 122, 123), №444/3 від 15.02.2011р. (т.1 а.с. 132, 133).

Протягом лютого 2011р. на виконання умов вказаних договорів ТОВ «Агро-Трейд-Інвест» поставлено позивачеві олію соняшникову та шрот на загальну суму з ПДВ 6292425,12 грн.

Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 143-250, т. 2 а.с. 1-121).

ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»виписано позивачеві податкові накладні №15 від 13.02.2011р., №16 від 14.02.2011р., №17 від 15.02.2011р., №18 від 16.02.2011р., №21 від 17.02.2011р. (т. 1 а.с. 87-91) на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011 року включено відповідні суми ПДВ.

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем відємного значення ПДВ, оскільки, як свідчить п. 2.5. акту перевірки (т. 1 а.с. 20), в ході перевірки первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»не використовувались, не досліджувались та юридична оцінка їм не надавалась.

При цьому суд критично оцінює посилання відповідача на довідки про результати перевірки ТОВ «Компанія Ганеша»від 08.04.2011р. №285/1520/36978113 (т. 2 а.с. 227-229) та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»від 08.04.2011р. №279/1520/37297743 (т. 2 а.с. 232-240), як на доказ нікчемності угод між позивачем та вказаними контрагентами, оскільки вказані довідки носять суто формальний характер та суперечать фактичним обставин справи.

Так, в довідках, з посиланням на довідки складені податковою міліцією 05 та 07 квітня 2011р. (т. 2 а.с. 231, 241) зазначається про відсутність ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»за юридичною адресою.

Разом з тим, вказані висновки спростовуються доказами зібраними у справі.

Так, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 2 а.с. 130-134) остання реєстраційна дія здійснена державним реєстратором щодо ТОВ «Компанія Ганеша»проведена 18.05.2011р., що в свою чергу спростовує висновки відповідача щодо того, що станом на 08.04.2011р. вказане товариство не знаходилось за юридичною адресою.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 2 а.с. 188-193) реєстраційні дії щодо ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»проводились 15.04.2011р. та протягом травня, червня 2011р., що також спростовує висновки відповідача про відсутність вказаного товариства за юридичною адресою.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені податкові накладні, останній мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості придбаних ТМЦ в лютому 2011р.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з контрагентами ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест»суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачеві відємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 р. стали висновки відповідача про вчинення позивачем з контрагентами ТОВ «Компанія Ганеша»та ТОВ «Агро-Трейд-Інвест» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобовязань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, одержав податкову накладну, складену належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до податкового кредиту такої суми податку на додану вартість.

Окрім цього, відповідно до п.7 Підрозділу 10 “Інші перехідні положення” Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, а тому визначення оскаржуваним рішенням штрафних санкцій відповідачем в розмірі 1040519 грн. є протиправним.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 30 травня 2011 року №0000452310 щодо суми зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 387 358,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 040 519 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 29.11.2011р.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.