Постанова № 19466707, 26.09.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-2779/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Бабіч О.В.

за участю представників - позивача Вайпан М.П.,

- відповідача Король Д.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом кредитної спілки «Простір»(надалі - позивач) до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановив:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2011 року №0000442200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100 на загальну суму 6811 грн. з яких за основним платежем - 4905 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1906 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р. про що складено акт від 04.07.2011 року № 51/22-0/23903029. В ході перевірки встановлено порушення вимог ст.ст. 2. 13, 14, 15 Закону України «Про плату за землю»від 19.09.1996 р. № 378/96-ВР у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100 на загальну суму шість тисяч вісімсот одинадцять гривень з яких за основним платежем - 4905,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1906,00 грн., про що прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач зазначає, що відповідач прийняв рішення, що суперечить законодавству а висновки відповідача є безпідставними і не обґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач вказує, що він, як орендар приміщення у багатоквартирному будинку не може бути самостійним землекористувачем, а отже, і не може самостійно сплачувати земельний податок, оскільки для нього немає об'єкта оподаткування, а платниками земельного податку до бюджету у випадку оренди є власники землі та землекористувачі - орендодавці приміщень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідачем надано письмові заперечення на позов, якими вимоги позивача не визнаються в повному обсязі та, з посиланням на норми Закону України «Про плату за землю»та ст. 797 ЦК України, зазначається про правомірність дій щодо визначення позивачеві платежу: земельний податок з юридичних осіб.

В судовому засіданні 26.09.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 02.10.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р. про що складено акт від 04.07.2011р. №51/22-0/23903029 (а.с. 6-12).

В ході перевірки встановлено порушення, в т.ч. і ст.ст. 2. 13, 14, 15 Закону України «Про плату за землю» від 19.09.1996 р. № 378/96-ВР у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100 на загальну суму шість тисяч вісімсот одинадцять гривень з яких за основним платежем - 4905,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1906,00 грн., про що прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с. 13).

Порядок та умови сплати земельного податку протягом перевіреного періоду врегульовані нормами Закону України «Про плату за землю»до 01.01.2011р., а в подальшому Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», плата за землю сплачується у двох формах - земельний податок або орендна плата за землю. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про плату за землю», - об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди,

Згідно ч. 2 ст. 5 цього ж Закону - суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно п.п. 270.1.1. п. 270.1. ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 3 вказаного Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що користування землею здійснюється за умови набуття права власності на земельну ділянку, або, набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди, а тому, платником земельного податку, відповідно може бути власник земельної ділянки чи землекористувач.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено договір оренди приміщення №1КС від 23.05.2011р. (а.с. 38).

За умовами вказаного договору позивач набув право використання приміщення квартири №2, яка знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Преображенська, 12.

Будь-яких інших умов щодо передачу позивачеві в оренду земельної ділянки, умови вказаного договору не містять.

Згідно пояснень представника позивача вбачається, що вказана квартира розташована у багатоквартирному житловому будинку, що також не заперечується представником відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Враховуючи вказані положення Земельного кодексу України суд приходить до висновку, що мешканці (власники) приміщень у багатоквартирному житловому будинку, а тим більше особи, які користуються цими приміщеннями на умовах оренди, не є користувачами земельних ділянок на яких розташований цей будинок.

Крім того, ч.2 ст. 42 Земельного кодексу України передбачено, що у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування обєднанню власників.

Тобто ані громадяни ані інші користувачі теж не є в цьому випадку користувачами земельної ділянки, а отже, не є суб'єктом плати за землю.

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України дії відповідача, дійшов висновку, що вони вчиненні не на підставі, що передбачена законом, а також без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 12 липня 2011 року №0000442200 про збільшення суми грошового зобов'язання Кредитній спілці "Простір" за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100 на загальну суму 6811 грн. з яких за основним платежем -4905 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1906 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 27.09.2011р.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.