Постанова № 19466593, 10.08.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2011 року Справа № 1170/2а-2751/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Турік Л.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Світловодської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрубмаш»(надалі - відповідач-1), державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради Сергеєвої Т.І. (надалі відповідач-2), державного реєстратора виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області Молчанової Н.Г. (надалі відповідач-3) про визнання неправомірним запису та вчинення певних дій.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним запису в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження ТОВ «Електротрубмаш» (34868951) за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96 (стосовно відповідача-1); визнання неправомірними дій державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради Сергеєвої Т.І. щодо внесення до ЄДР недостовірної інформації відносно місцезнаходження ТОВ «Електротрубмаш» (34868951) за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96 (стосовно відповідача-2); зобовязати державного реєстратора виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області Сологуба С.Ю. скасувати реєстраційні дії за №1103107 0012 017180 від 29.12.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради було внесено запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, щодо зміни юридичної адреси, а саме, відповідно до вказаного запису підприємство знаходиться за адресою м. Світловодськ, вул. Леніна, 96. Під час перевірки вказаної адреси працівниками податкової міліції було встановлено, що за вказаною адресою відповідач-1 не знаходиться. При цьому позивач з посиланням норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зазначає, що інформація, яка містить в Єдиному державному реєстрі має бути достовірною, а тому, у звязку з відсутністю відповідача-1 за юридичною адресою, реєстраційна дія за №1103107 0012 017180 від 29.12.2010р. має бути скасована.

Крім того, позивач з посиланням на норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Порядок обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.98р. №80, зазначає, що у звязку з відсутністю відповідача-1 за юридичною адресою, позивач позбавлений можливості виконувати функції щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків, зборів (обовязкових платежів). Також зазначає, що наявність в ЄДР недостовірної інформації порушує публічний порядок та може завдати шкоди інтересам держави.

Представник позивача в судове засідання не зявився надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем-3 надано письмову інформацію та зазначено, що порушення чинного законодавства під час вчинення реєстраційних дій відсутні.

Відповідач-2 надав ви письмові заперечення, якими вимоги не визнав.

На адресу відповідача-1 судом направлялась кореспонденція, яка повернулась з відміткою поштового органу «не числиться».

Суд зазначає, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження відповідача-1 в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися відповідачу-1 за зазначеною в позовній заяві, в якому зазначена адреса відповідача-1 : м. Світловодськ, вул. Леніна, 96.

У звязку з неявкою сторін в судове засідання та на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Абзацом 12 ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-XII, а саме ст. 10 встановлює вичерпний перелік функцій податкових органів, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Здійснюючи функції визначені ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податкові органи наділені правами, які визначені ст. 20 Податкового кодексу України. Виходячи зі змісту вказаної статті Податкового кодексу, податкові органи у правовідносинах унормованих Законом України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003р. № 755-IV наділені лише правом на звернення до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання; (п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Застосування податковим органом вказаної адміністративно-господарської санкції має наслідком втрату юридичною особою цивільної правоздатності у звязку з ухваленням судового рішення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи (ст. 33 Закону України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

В даному випадку позивачем ставляться вимоги про визнання недійсним запису в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження відповідача-1; визнання неправомірними дій державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру недостовірної інформації щодо відповідача-1 та зобовязання державного реєстратора скасувати реєстраційну дію №1103107 0012 017180 від 29.12.2010р.

Тобто вказані вимоги не мають наслідком припинення юридичної особи та виключення її з державного реєстру.

В свою чергу, державні органи згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, враховуючи норми ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»ст.. 20 Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що податкові органи не вправі звертатись до суду з вищевказаними вимогами.

Крім того, суд зазначає наступне.

По-перше, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»не передбачено визнання за рішенням суду недійсною реєстраційної дії вчиненої державним реєстратором.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ст. 19 вказаного Закону, якою врегульовано порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, правом подачі державному реєстратору відповідних реєстраційних карток наділені особи уповноважені діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), при цьому положення вказаної статті Закону не передбачають внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі на підставі рішення суду.

Таким чином, вимоги позивача не ґрунтуються на нормах Закону України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»та прямо суперечить йому, а тому не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що в даному випадку позивачем невірно обрано спосіб реалізації власних повноважень в разі встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами позивача встановлено, що за юридичною адресою відповідач-1 не знаходиться (а.с. 14).

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003р. № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно ч.ч. 11-14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003р. № 755-IV юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З урахуванням вказаних норм позивачеві слід було направити державному реєстратору повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням для внесення в Єдиний державний реєстр запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, що і стало б підставою для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи, в межах повноважень визначених Законом України «Про державну податкову службу»та Податковим кодексом України.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено підстав для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний тест постанови складено 11.08.2011р.

Суддя підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.