Постанова № 19466587, 08.08.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2011 року Справа № 1170/2а-2235/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Колтуновій А.Ю., Турік Л.С.,

за участю представників:

- позивача Скрипник О.М.,

- відповідача-1 Бурмака С.А.,

- відповідача-2 не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - позивач) до підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Формула ТТГ»ЛТД (надалі відповідач-1) та приватного підприємства «Травел-Ком»(надалі відповідач-2) про визнання паровичну недійсним (оспорюваним) та стягнення коштів за нікчемним правочином.

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів про визнання оспорюваним вчинений відповідачами правочин; застосування наслідків передбачених ст. 228 ЦК України та стягнення на користь держави з відповідачів 908074 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його посадовими особами проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання відповідачем-1 вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з відповідачем-2 за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. про що складено акт №28/23-30/13744877 від 01.04.2011р.

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 250750 грн., у т.ч. за грудень 2010 р. в сумі 250750 грн.; п.п. 198.3. п.п. 198.6. ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. №2755-IV, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 657324 грн., в.ч. за січень 2011р. в сумі 657324 грн. У звязку з вичавленими порушеннями відповідачеві-1 рекомендовано зменшити суму валових витрат у податкових деклараціях з податку на прибуток відповідних податкових періодів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні представником відповідача-1 позовні вимоги не визнано.

Представник відповідача-2 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 28, 46), причини неявки невідомі. Заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

В судовому засіданні 08.08.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 13.08.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Тобто, правочином є конкретно виражена в певній формі дія субєктів цивільних правовідносин.

За таких умов, надати правову оцінку правочину можливо лише за умови дослідження документації яка складалась на виконання правочину.

Позивачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку відповідача-1 про що складено акт №28/23-30/13744877 від 01.04.2011р. (а.с. 8-19).

Висновками акту встановлено порушення п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 250750 грн., у т.ч. за грудень 2010 р. в сумі 250750 грн.; п.п. 198.3. п.п. 198.6. ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. №2755-IV, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 657324 грн., в.ч. за січень 2011р. в сумі 657324 грн.

Разом з тим, як вбачається зі змісту п. 2.12 акту документи, на підстави яких встановлено факт вчинення між відповідачами правочину та його правомірність, під час перевірки не досліджувалися, а тому є незрозумілим, який саме правочин вчинений відповідачами є оспорюваним.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача є неконкретизованими, оскільки не дають можливості ідентифікувати, який саме провин є оспорюваним.

Більше того, обраний позивачем матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права взагалі не може бути розглянутий судом, зважаючи на те, що відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, оспорюваність правочину є лише необхідною, законодавчо встановленою передумовою для визнання його недійсним, а тому сам факт оспорюваності не потребує судової констатації.

Можливість звернення до суду з позовом про визнання правочину оспорюваним взагалі не передбачена чинним законодавством.

Крім того, позивач з посиланням на ст. 228 ЦК України просить застосувати відповідні наслідки. Разом з тим, ч. 3 ст 228 ЦК України визначає правові наслідки лише для правочину вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

В ході розгляду справи позивачем не доведено належними доказами, який саме правочин вчинений відповідачами є оспорюваним у звязку з тим, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а тому спричиняє необхідність застосування наслідків передбачених ст. 228 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 09.08.2011р.

Суддя підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.