Постанова № 19466579, 02.08.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 року Справа № 1170/2а-2201/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Колтуновій А.Ю., Турік Л.С.,

за участю представників:

- позивача Скрипник О.М.,

- відповідача-1 участі не приймав,

- відповідача-2 Прокопенко В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Комплект Стейнлес Україна»(надалі відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Торг Трейд-П»(надалі відповідач-2) про визнання паровичну недійсним (оспорюваним) та стягнення коштів за нікчемним правочином.

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів про визнання оспорюваним вчинений відповідачами правочин; застосування наслідків передбачених ст. 228 ЦК України та стягнення на користь держави з відповідачів 202241,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його посадовими особами проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання відповідачем-2 вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. Перевірка проводилась без відома та участі представника відповідача-2 оскільки, за результатами виїзду за юридичною адресою встановлено відсутність відповідача-2 за юридичною адресою, а тому даний факт унеможливив вручення запиту про проведення перевірки та отримання відповіді на нього.

Також позивач зазначає, що у звязку з відсутністю відповідача-2 за юридичною адресою, відповідно відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

В ході перевірки встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених відповідачем-2 при придбанні та продажу товарів (послуг). Товари (послуги) по вказаних правочинах, не були передані в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Перевіркою не підтверджено обєкт оподаткування ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно ст.ст. 185, 186, 188 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачами подано письмові заперечення на позов, якими вимоги позивача не визнаються та зазначається, що правочин вчинений між сторонами відповідає вимогам ЦК України та підтверджений відповідними первинними документами. Крім того, відповідач-2 зазначає про неправомірність проведеної перевірки та висновків зроблених за її результатами, а також з додаванням пакету первинних документів зазначає, що ним здійснюється господарська діяльність не тільки з відповідачем-1, а й з іншими контрагентами, що також спростовує доводи позивача про фіктивність господарських операцій.

В судовому засіданні 02.08.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 08.08.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 75.1.2. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальних невиїзних перевірок платників податків, зокрема передбачено (п. 79.1., 79.2.), що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В ході розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.03.2011р. керівником позивача видано наказ №535 «про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» (т. 1 а.с. 64), відповідно до якого прийнято рішення про проведення перевірки відповідача-2 з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. терміном на один робочий день 17.03.2011р.

На підставі вказаного наказу позивачем 16.03.2011р. складено повідомлення №69/2330 про проведення перевірки та необхідність надання всіх документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обовязкових платежах до бюджету та державних цільових фондів (т. 1 а.с. 66).

Вищевказані документи були направлені на адресу відповідача-2 17.03.2011р. та отримані останнім 22.03.2011р., що підтверджується копією фіскального чеку та повідомленням про отримання поштового відправлення (т. 1 а.с. 65 звор. бік).

Вказані докази спростовують висновки позивача щодо відсутності відповідача-2 за юридичною адресою зроблені на підставі Довідки від 01.02.2011р. №101 (т. 1 а.с. 67).

Зі змісту наказу №69/2330 від 16.03.2011р. вбачається, що підставою для проведення документальної позапланова невиїзна перевірки є пункти 78.1.2., 78.1.4. ст. 78 ПК України, якими передбачено такі підстави, як:

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

В ході розгляду справи позивачем не надано доказів, які б вказували на наявність підстав передбачених вищевказаними нормами, що вказує на неправомірність проведеної перевірки.

Крім того, аналізуючи зміст положень ст.ст. 78, 79 ПК України суд приходить до висновку, що право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надане податковим органам кореспондується з правом платників податків бути присутнім під час проведення перевірки, а також обовязком платника податків надати до початку проведення перевірки всі документи, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обовязкових платежах до бюджету та державних цільових фондів.

Враховуючи матеріали справи суд приходить до висновку, що позивач внаслідок зловживання своїм правом порушив положення ст.ст. 78, 79 ПК України, адже наказ про проведення перевірки датований 16.03.2011р., цією ж датою датоване повідомлення про проведення перевірки. На адресу відмовідача-2 вказані документи були направлені 17.03.2011р., тобто вже в день проведення перевірки, а одержані відповідачем-2 22.03.2011р.

Таким чином, враховуючи час необхідний для обігу поштової кореспонденції, відповідач-2 фактично був позбавлений можливості, як виконати вимогу щодо надання всіх документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обовязкових платежах до бюджету та державних цільових фондів, так і можливості бути присутнім під час перевірки для надання відповідних пояснень.

Відмовляючи в позові суд також зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Тобто, правочином є конкретно виражена в певній формі дія субєктів цивільних правовідносин.

За таких умов, надати правову оцінку правочину можливо лише за умови дослідження документації яка складалась на виконання правочину.

Позивачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку відповідача-2 про що складено акт №18/2302/37231640 (т. 1 а.с. 8-15).

Висновками акту встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених відповідачем-2 при придбанні та продажу товарів (послуг). Товари (послуги) по вказаних правочинах, не були передані в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Разом з тим, як вбачається зі змісту акту та пояснень представника позивача в судовому засіданні, будь-які документи, на підстави яких встановлено сам факт вчинення між відповідачами правочину та його правомірність, під час перевірки не досліджувалися, а тому є незрозумілим, який саме правочин вчинений відповідачами не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача є неконкретизованими, оскільки не дають можливості ідентифікувати, який саме провин є оспорюваним.

Більше того, обраний позивачем матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права взагалі не може бути розглянутий судом, зважаючи на те, що відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, оспорюваність правочину є лише необхідною, законодавчо встановленою передумовою для визнання його недійсним, а тому сам факт оспорюваності не потребує судової констатації.

Можливість звернення до суду з позовом про визнання правочину оспорюваним взагалі не передбачена чинним законодавством.

Крім того, позивач з посиланням на ст. 228 ЦК України просить застосувати відповідні наслідки. Разом з тим, ч. 3 ст 228 ЦК України визначає правові наслідки лише для правочину вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

В ході розгляду справи позивачем не доведено належними доказами, який саме правочин вчинений відповідачами є оспорюваним у звязку з тим, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а тому спричиняє необхідність застосування наслідків передбачених ст. 228 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 08.08.2011р.

Суддя підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.