Постанова № 19466127, 22.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року Справа № 2а-0870/9096/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання А.С. Нецик

за участю представників від

позивача не зявився.

відповідача не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розівський завод безалкогольних напоїв»

про: надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 547,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду від Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розівський завод безалкогольних напоїв», в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 547,04грн.

10.11.2011 від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 547,04 грн.

До судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та дату судового засідання повідомлений належним чином. Заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та матеріали адміністративного позову, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ, податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Судом встановлено, що станом на 17.10.2011 по відповідачу за даними карток особових рахунків обліковується податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 547,04 грн. який виник:

-30.07.2011 у звязку з несплатою самостійно задекларованих зобовязань у розмірі 186,73 грн. (декларація №52 від 28.01.2011), але у звязку з тим що станом на 30.07.2011 по платежу рахувалась переплата в розмірі 13,15 грн. залишок боргу склав 173,58

-30.08.2011 у звязку з несплатою самостійно задекларованих зобовязань у розмірі 186,73 грн. (декларація №52 від 28.01.2011)

-30.09.2011 у звязку з несплатою самостійно задекларованих зобовязань у розмірі 186,73 грн. (декларація №52 від 28.01.2011)

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідачем податкові зобовязання у граничний строк сплачені не були, а отже згідно з Податковим кодексом вважаються податковим боргом.

Пунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Податковий орган вживав передбачені законодавством заходи примусового стягнення податкового боргу, а саме відповідачу була направлена податкова вимога № 11 від 01.08.2011, яку згідно повідомлення поштового відправлення отримано 05.08.2011.

Державною податковою інспекцією 04.10.2011 було складено акт опису майна за № 1501/10-006, на які поширюється право податкової застави.

07.10.2011 податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 11696511.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю» визначено, що контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Проте статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності (ст. 13 Закону України «Про плату за землю») є договір оренди такої земельної ділянки.

У свою чергу, згідно із статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права і таке право посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», зі змінами та доповненнями, встановлено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на неї.

Тобто враховуючи, що укладення договору оренди земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, для припинення права користування та розірвання договору оренди земельної ділянки необхідне прийняття відповідного рішення та укладення договору про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Невід'ємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі об'єкта оренди (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 31 зазначеного Закону, договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

При цьому статтею 34 вказаного Закону, встановлено наслідки припинення або розірвання договору оренди землі. Так, у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Отже, у випадку якщо орендарі земель державної і комунальної власності відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, та не повернули орендодавцю у встановленому порядку зазначені земельні ділянки, такі орендарі є платниками орендної плати за землю до бюджету на підставі укладених договорів оренди землі до моменту втрати чинності таких договорів.

У разі коли орендарі земель державної і комунальної власності, які відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, повернули їх орендодавцю у встановленому порядку, нові власники таких будинків, будівель або споруд є платниками орендної плати за землю до бюджету з моменту набрання чинності договорами оренди землі, якщо інший строк не передбачений в таких договорах. Така позиція викладена внаказі Державної податкової адміністрації України від 25.03.2010 № 186 Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо плати за землю з юридичних осіб.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу є такими, що підлягають задоволенню.

Суд приходить до висновку, що сума боргу нарахована згідно законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Розівський завод безалкогольних напоїв» (код ЄДРПОУ 32362917) у розмірі 547 (пятсот сорок сім) грн. 04 коп. на р/р 33211812700294,код платежу-13050294, Місцевий бюджет Розівської селищної ради., ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 34677009.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 22.11.2011.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева