Постанова № 19465848, 15.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року 10:00 Справа № 2а-0870/8712/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя,

до:Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»,

м. Запоріжжя,

про:стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком,

призначених на пільгових умовах,

за участю представників:

від позивача:не зявився,

від відповідача:не зявився,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 42847 грн. 59 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, у порушення вимог чинного законодавства, не відшкодована Пенсійному фонду сума витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що була виплачена колишнім працівникам підприємства у період з 01.05.2001 по 31.07.2011. Відповідно до вимог законодавства УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя направлялись відповідачу річні повідомлення-розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожного робітника підприємства, тобто відповідач був повідомлений про розмір фактичних витрат та необхідність їх сплати, але до цього часу заборгованість підприємством не сплачена.

Представники сторін у судове засідання 15.11.2011 не зявились.

Представником позивача подане до суду клопотання у якому він просить суд розглянути справу за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі.

Причини не явки у судове засідання представника відповідача суду не відомі. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення від 24.10.2011 і 07.11.2011. Станом на 15.11.2001 відповідачем не надано суду жодних заперечень на адміністративний позов або заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, враховуючи, що представник відповідача повторно не зявився у судове засідання без поважних причин, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач є платником збору на обовязкове пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», та зареєстроване в УПФУ у Вільнянському районі Запорізької області.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» № 400 від 26.06.1997 (надалі Закон № 400) визначено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що працівникам Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2, в різні роки були призначені пенсії на пільгових умовах.

Розмір виплачених пенсій підтверджується довідками УПФУ у Заводському районі м. Запоріжжя про розмір виплачених пенсій, розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які своєчасно надсилалися відповідачу (докази отримання знаходяться у матеріалах справи). Відповідачем зазначені повідомлення отримані та не оскаржені.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26 червня 1997 року встановлено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 статті 2 зазначеного закону обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обовязкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обовязкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до обєкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Субєкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від обєкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV чинності з 01.01.2004.

Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» № 64/8663 від 16 січня 2004 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону. П. 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обовязок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пунктом 6.8. зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію.

Розмір виплачених пенсій підтверджується відповідними довідками УПФУ у Заводському районі м. Запоріжжя, розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (Додаток №6 до Інструкції) які надсилалися відповідачу.

Абзацом 8 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право звертатись до суду чи до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Несплачені суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм вказаного Закону.

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, яка відповідачем не сплачена у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ в Заводському районі м.Запоріжжя є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, ст. ст. 94, 158, 161-163, 257 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ЄДРПОУ 00194731) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя суму боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за період з 01.05.2011 по 30.07.2011 у розмірі 42847 (сорок дві тисячі вісімсот сорок сім) гривень 59 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя(підпис)Н.В. Стрельнікова