Постанова № 19465016, 27.10.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/7204/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черняхович І.Е. ,

при секретарі - Карасюк Т.В.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000332301 від 07.07.2011р.,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Товкачівський гірничо - збагачувальний комбінат" звернулось до суду з вказаним позовом. Просило скасувати податкове повідомлення - рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000332301 від 07.07.2011 року.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідач при проведенні перевірки, дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством вимог п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 392045 грн. за лютий 2011 року у взаємовідносинах з ТОВ "Металургійна транспортна компанія", оскільки здійснення операцій з вказаним контрагентом підтверджено відповідними первинними документами, а тому вважає вказане податкове повідомлення - рішення незаконним та необґрунтованим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив залишити його без задоволення. Зазначив, що оспорюване позивачем податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим винесеним згідно вимог чинного законодавства, тому підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що у період з 14.06.2011 року по 17.06.2011 року працівниками Овруцької МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо - збагачувальний комбінат" з питань визначення достовірності декларування суми податку на додану вартість, відображеної у декларації за лютий 2011 року, про що складено акт №212/23-01-00418047/00480810 від 23.06.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 216,228 ЦК України, п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість у сумі 392045,грн.

Такі висновки акту обґрунтовані тим, що на думку податкового органу, у ПрАТ "Товкачівський ГЗК" були відсутні розумні економічні причини придбання послуг за договором з ТОВ "Металургійна транспортна компанія", операції мали не реальний характер, роботи (послуги) не виконувались, угода з надання послуг є нікчемною, а отже ПрАТ "Товкачівський ГЗК" в лютому 2011 року безпідставно віднесло до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 730819, 29 грн., сплачену за послуги, отримані від ТОВ "Металургійна транспортна компанія".

За результатами наведеного вище акту перевірки Овруцькою МДПІ винесене податкове повідомлення - рішення № 0000332301 від 07.07.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "Товкачівський ГЗК" з податку на додану вартість на 392 046 грн., з яких основним платежем 392 045, грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1, 00 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

15.06.2006 року між ТОВ Металургійна транспортна компанія та ПрАТ "Товкачівський ГЗК" були укладено договір № 15/6-2006 про надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів, відповідно до якого ТОВ "Металургійна транспортна компанія" протягом лютого 2001 року надало ПрАТ "Товкачівський ГЗК" послуги з організації транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів (кварцитів, щебеню) залізницею на загальну суму 4 383 984,88 грн., в т.ч. ПДВ 730 664,15 грн. Факт здійснення даної господарської операції підтверджується актом виконаних робіт № 5/15/6-2011 від 28.02.2011 року.

Сума послуг за договором №15/6-2006 від 15.06.2006 року в розмірі 4383 984,88 грн., в тому числі ПДВ 730664.15 грн., складається з:

- компенсації вартості залізничного тарифу - 4191871,20 грн., в тому числі ПДВ 698645,20 грн.;

- вартості оформлення квитанцій -325,20 грн., в т.ч. ПДВ 54,20 грн.; - вартості послуг з організації перевезення - 169 977,60 грн., в т.ч ПДВ 28 329,60 грн.,

- винагороди виконавця -21810,88 грн., в т.ч ПДВ 3635,15 грн.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010, № 2755-VI (далі- ПКУ).

Так, п.198.1 ст. 198 ПКУ передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що ПрАТ "Товкачівський ГЗК" виконало всі вимоги ст. 198 ПК України щодо формування податкового кредиту, а саме податковий кредит сформований внаслідок здійснення операцій, які використані в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності підприємства, здійснення операції мало реальний характер та підтверджується належним чином складеними первинними документами, операція з надання послуг повністю виконання сторонами, що призвело до настання реальних правових наслідків, право на нарахування податкового кредиту підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, які відповідно до ст.201 ПК України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Розрахунки між позивачем та ТОВ "Металургійна транспортна компанія" підтверджуються банківським документами, долученими до матеріалів справи, та не заперечуються відповідачем.

Суд вважає, що посилання відповідача на нікчемність договору № 15/6-2006 від 15.06.2006 року є безпідставними.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, при укладенні та виконанні ПрАТ "Товкачівський ГЗК" та ТОВ "Металургійна транспортна компанія" наведеного вище договору сторонами були виконані всі вимоги законодавства, а саме, сторони договору були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, зміст договору відповідає всім вимогам законодавства України та не суперечить моральним засадам суспільства, сторони узгодили всі обов'язкові умови договору, волевиявлення сторін договору було вільним та відповідало їх волі. Договір вчинений у встановлений законом письмовій формі, спрямований на реальне настання обумовлених ними наслідків, про що свідчить виконання сторонами своїх зобов'язань за договором та настання передбачених договором наслідків.

За таких обставин, договір з ТОВ "Металургійна транспортна компанія" є дійсним, повністю відповідає всім вимогам законодавства України, в установленому законом порядку договір недійсним не визнавався.

Що стосується посилання відповідача на нікчемність правочину на підставі ст.228 Цивільного кодексу України, то воно також є помилковим. оскільки при укладенні договору та його виконанні з ТОВ "Металургійна транспортна компанія" були додержані всі вимоги цивільного та податкового законодавства, нарахування податкового кредиту за наслідками здійснення господарської операції при підтвердженні її зв'язку з господарською діяльністю та належному оформленні первинними документами є передбаченим законом правом ПрАТ "Товкачівський ГЗК", реалізація якого жодним чином не порушує публічний порядок, конституційних прав і свобод людини і громадянина, не призводить до знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного заволодіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В даному випадку представник Овруцької МДПІ не довів суду правомірності винесення оспорюваного податкового рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову. Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати ПАТ "Товкачівський ГЗК" у вигляді 3,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

На підставі викладено, керуючись Податковим Кодексом України, Цивільним кодексом України, ч.3 ст.2, ст.ст. 71,86, 158-163, 254 КАС України, суд-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000332301 від 07 липня 2011 року, винесене Овруцькою міжрайонною податковою інспекцією.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат"судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 01 листопада 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.