Постанова № 19464696, 21.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/18574/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретаріПаращевіній О.О.

з участю:

представника позивача Чикиринди А.В.,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 3914,79 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Маріупольський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 3914,79 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 09.03.2011 року по 19.06.2011 року, але як встановлено при перевірці, відповідач з 18.04.2005 року по теперішній час зареєстрований як фізична особа-підприємець. Просив стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманих коштів на випадок безробіття за період з 09.03.2011 року по 19.06.2011 року у розмірі 3914,79 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII та відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 09.03.2011 року по 19.06.2011 року.

Зокрема, відповідач 09.03.2011 року із відповідною заявою звернулася до Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні (арк. справи 7).

У заяві відповідач власноруч зазначив, що на час подання заяви не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру, не є членом особистого селянського господарства, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років.

Іллічівським відділом зайнятості Донецького обласного центру зайнятості, згідно наказу №НТ110309 від 09.03.2011 року, ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (арк. справи 8).

Жовтневою міжрайонною філією Маріупольського міського центру зайнятості при перевірці обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що ОСОБА_2 з 18.04.2005 року по теперішній час зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 12).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі п.п. 1 п.5.5 “Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

За період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю у сумі 3914,79 грн. (арк. справи 13).

Відповідач до Маріупольського міського центру зайнятості відомості про те, що зареєстрований субєктом підприємницької діяльності не надав, протягом перебування на обліку як безробітний про те, що зареєстрований субєктом підприємницької діяльності не повідомив.

Відповідачу листом № 02-1353 від 22.06.2011 року пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, однак добровільно отримана допомога по безробіттю відповідачем не сплачена. (арк. справи 14).

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Приймаючи до уваги, що відповідач не повідомив про те, що зареєстрований субєктом підприємницької діяльності, а дані обставини впливають на умови виплати матеріального забезпечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 3914,79 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони субєкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є субєктом владних повноважень, не стягується.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 3914,79 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (87506, АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, МФО 834016, ОКПО 24815706) суми незаконно отриманих коштів у розмірі 3914 (три тисячі девятсот чотирнадцять) грн. 79 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті.

Повний текст постанови проголошений в судовому засіданні 21 листопада 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.