Постанова № 19463544, 24.10.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4195/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича,

при секретарі судового засідання: Медяній Наталі Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача : Гальчак С.Д. - член правління Спілки;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України

про: припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Вінниці звернулась до суду з адміністративним позовом до Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України про припинення юридичної особи.

Аргументуючи свою правову позицію позивач посилається на обставину щодо не знаходження Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України за своєю юридичною адресою, та як наслідок, внесення інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності відповідача за юридичною адресою.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав заявлені позові вимоги з підстав викладених у позові та просив його задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного позову. Просив суд не припиняти Вінницьку обласну організацію спілки краєзнавців України як юридичну особу, за підстав реального існування і дії вказаної організації. Додатково наголосив, що відповідач дійсно знаходиться за місцем реєстрації, тобто за адресою вул. Соборна, 73, м. Вінниця, а за умови припинення спілки судом як юридичної особи, члени Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України, які збираються щонайменше чотири рази на місяць, втратять можливість для самореалізації та продовження діяльності організації.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Вінницька обласна організація спілки краєзнавців України зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 30.04.2010 року, місце знаходження - вул. Соборна, 73, м. Вінниця, ідентифікаційний код - 37084620, керівник Гальчак Сергій Дмитрович (а.с. 5) та взято на облік як платник податків за № 45410 від 05.05.2010 року в ДПІ у м. Вінниці (а.с. 7).

Відповідно до довідки начальника підрозділу податкової міліції №1204 від 13.07.2011р. (а.с. 7, на звороті), Вінницька обласна організація спілки краєзнавців України не знаходиться за своєю юридичною адресою.

Крім того, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію про відсутність відповідача за юридичною адресою.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у звязку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути предявлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно із частиною 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка передбачає порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не повязане з банкрутством юридичної особи, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до абзацу 1 статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509), до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Згідно із статтею 4 Закону України № 509, Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Статтею 2 Закону № 509 встановлено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 20.1.12 ст. 20 Податкового кодексу України, податкові органи мають право, у випадках встановлених законом, звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів субєктів господарювання.

За вимогами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний обовязок закріплює і п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, відповідно до якого, посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що законом передбачено право органів державної податкової служби звертатись з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих випадках, коли податкові органи діють на реалізацію своєї власної компетенції.

Тому, суд вважає, що органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення субєктів господарювання в разі, якщо підставою позову є неподання таким субєктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності згідно із вимогами законодавства.

Оскільки органи державної податкової служби не вправі виходити за межі наданих законом повноважень, до яких не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі щодо дотримання порядку реєстрації, а вимоги про визнання недійсним установчих документів з підстав відсутності наміру провадити фінансово-господарську діяльність та припинення юридичної особи з підстав відсутності юридичної особи за місцем знаходження можуть бути предявлені до суду органом, що здійснює державну реєстрацію або учасником юридичної особи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене необхідно також зазначити, що відповідно до п.п. 20.1.12 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, з питань припинення субєктів господарювання податкові органи можуть звертатися до суду лише у випадках, встановлених законом, зміст яких викладений вище.

Крім того, відмовляючи в задоволенні даного адміністративного позову суд виходить з підстав реального існування Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України, за місцем знаходження, що підтверджено у судовому засіданні представником відповідача керівником Вінницької обласної організації спілки краєзнавців України - Гальчаком Сергієм Дмитровичем (копія посвідчення а.с. 13).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

В судовому засіданні позивач не довів правомірність своїх позовних вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович